У липні 2022 року Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) розпочала всебічний постімплементаційний огляд (PIR) вимог щодо знецінення в МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”. Метою цього перегляду є оцінка ефективності та практичності стандарту, який був суттєво переглянутий для вирішення проблеми “занадто мало і занадто пізно”, виявленої під час фінансової кризи. Процес PIR передбачав отримання зворотного зв’язку від широкого кола зацікавлених сторін і завершився публікацією Запиту на інформацію (RFI) у травні 2023 року.

Етапи процесу PIR

Перший етап (липень 2022 р. – листопад 2023 р.): РМСБО почала зі збору початкових відгуків через RFI. У консультаціях брали участь укладачі та користувачі фінансової звітності, аудитори, регулятори та національні органи, що встановлюють стандарти. Мета полягала в тому, щоб зрозуміти загальну ефективність вимог МСФЗ 9 щодо зменшення корисності.

Другий етап (листопад 2023 року – травень 2024 року): РМСБО розглянула відгуки, отримані з 79 листів з коментарями, і продовжила консультації. Цей етап включав детальне обговорення відповідей, щоб визначити, чи потрібні подальші дії з будь-яких виявлених питань.

Відгуки та відповідь РМСБО

Відгуки на МСФЗ 9 були в переважній більшості позитивними. Зацікавлені сторони оцінили покращення своєчасності визнання кредитних збитків порівняно з попереднім стандартом МСБО 39. Вони визнали вимоги ефективними у вирішенні проблем, виявлених під час фінансової кризи. Однак деякі конкретні питання потребують більш детального вивчення:

• Загальний підхід до визнання очікуваних кредитних збитків (ECL).  РМСБО не побачила необхідності у встановленні стандартів, але обговорить потенційні нестандартні рішення.
• Визначення значного збільшення кредитного ризику (SICR). Подальших дій не потрібно, що свідчить про достатність чинних рекомендацій.
• Вимірювання очікуваних кредитних збиткі. РМСБО вирішила, що немає необхідності в подальших діях, підтвердивши, що існуючий підхід до вимірювання є адекватним.
• Зобов’язання з надання кредитів та фінансові гарантії. РМСБО класифікувала ці питання як низькопріоритетні, що свідчить про те, що існуючі настанови в основному є ефективними.
• Придбані або створені кредитно-знецінені фінансові активи (POCI). Знову ж таки, жодних подальших дій не було потрібно, що свідчить про загальне задоволення зацікавлених сторін чинними вимогами.

Перехідний період та інші питання

Відгуки щодо перехідних вимог свідчать про те, що вони ефективно збалансували витрати для укладачів звітності та переваги для користувачів. Особливо була відзначена корисність вимоги щодо розкриття інформації про звірку резервів під знецінення відповідно до МСБО 39 та МСФЗ 9.

Огляд МСФЗ 9 висвітлив ще кілька ключових аспектів, які потребують уваги, зокрема щодо спрощеного підходу до визнання очікуваних кредитних збитків (ECL) та внутрішньогрупових фінансових інструментів. Далі розглядаються ці дві сфери, узагальнюються отримані відгуки та відповіді Ради з МСФЗ.

Спрощений підхід згідно з МСФЗ 9 покликаний зменшити складність і витрати, пов’язані із застосуванням моделі очікуваних кредитних збитків для нефінансових установ та інших суб’єктів господарювання. Цей підхід усуває необхідність розраховувати 12-місячні очікувані кредитні збитки та відстежувати збільшення кредитного ризику з моменту первісного визнання для торгової дебіторської заборгованості, контрактних активів згідно з МСФЗ 15 і дебіторської заборгованості за договорами оренди згідно з МСФЗ 16.

Більшість зацікавлених сторін відзначили, що спрощений підхід працює добре і досягає своєї мети – зниження витрат на застосування без шкоди для корисності інформації. Однак проблеми залишаються, зокрема, у пошуку та використанні прогнозної інформації для оцінки очікуваних кредитних збитків, а також у застосуванні підходу до фінансових інструментів з невеликою кількістю історичних даних про збитки або взагалі без них, таких як торгова дебіторська заборгованість з нових ринків або від пов’язаних сторін.

Аналіз персоналу підтвердив, що спрощений підхід є значною мірою ефективним, але визнав наявність певних проблем. РМСБО підкреслила, що суб’єкти господарювання повинні використовувати обґрунтовану та підтверджувану інформацію, доступну без надмірних витрат або зусиль, як це передбачено в МСФЗ 9. Персонал рекомендував надати додаткові ілюстративні приклади, щоб допомогти організаціям ефективніше оцінювати очікувані кредитні збитки, особливо для фінансових інструментів з обмеженим обсягом доступної інформації.

У відгуках також вказувалося на значні проблеми із застосуванням загального підходу до визнання очікуваних кредитних збитків для внутрішньогрупових фінансових інструментів та інструментів, випущених на некомерційних умовах. Ці проблеми виникають насамперед через обмеженість інформації про кредитні ризики та суб’єктивні особливості цих інструментів.

Багато фахівців погодилися з тим, що немає необхідності у встановленні стандарту, підкресливши, що принципи МСФЗ 9 забезпечують адекватну основу для оцінки очікуваних кредитних збитків. Однак вони визнали високі витрати на застосування через обмеженість інформації про управління кредитними ризиками та широке використання управлінських суджень.

За результатами аналізу, проведеного персоналом, РМСБО запропонувала розглянути можливість розробки ілюстративних прикладів, щоб продемонструвати, як оцінювати очікувані кредитні збитки для фінансових інструментів з особливими характеристиками, наприклад, випущених між пов’язаними сторонами або з обмеженою кількісною інформацією. Такий підхід має на меті зменшити труднощі застосування та операційний тягар для укладачів звітності.

На основі відгуків PIR та аналізу персоналу РМСБО вирішила класифікувати питання додаткових ілюстративних прикладів для фінансових інструментів з особливими характеристиками як середньопріоритетне. Це питання буде додано до дослідницького плану РМСБО, а потенційні належні правові процедури будуть виконуватися паралельно з відповідними проектами.

Розглядаючи ці конкретні питання, РМСБО прагне поліпшити практичне застосування МСФЗ 9, гарантуючи, що стандарт залишиться дієвим і ефективним у наданні корисної фінансової інформації, мінімізуючи при цьому невиправдані витрати для укладачів звітності.

РМСБО підготує Звіт про проект та Звіт про відгуки для завершення PIR, в якому узагальнить свої висновки та отримані відгуки. Комітет з нагляду за належними процедурами (DPOC) розгляне цей звіт, щоб переконатися, що PIR було завершено задовільно.

Для покращення розуміння РМСБО може розробити додаткові пояснювальні матеріали, наприклад, веб-трансляції, що стосуються поширених тем, які часто зустрічаються у відгуках. Такий підхід має на меті надати зацікавленим сторонам чіткіше розуміння вимог МСФЗ 9 та обґрунтування рішень РМСБО. У майбутньому РМСБО зосередиться на наданні додаткових рекомендацій і роз’яснень для підтримки поточного застосування цих стандартів.

 Якщо бажаєте знати більше про фінансові інструменти, рекомендуємо для перегляду “Фінансові інструменти в МСФЗ: облік від визнання до вибуття на прикладах”

© Olena Kharlamova