24 травня 2024 на сайті Міністерства фінансів України була опублікована новина про участь української делегації у 32-й щорічній Європейській конференції XBRL. До таксономії та XBRL ми вже потрохи звикли і тому більшість не приділила відповідної уваги цій новині. Проте, варто відзначити, що серед інформації про таксономію та XBRL прозвучала дуже важлива новина, про яку ми вирішили розказати детальніше. Так, серед іншого, в публікації зазначалося:

«…З метою подальшої гармонізації національного законодавства з вимогами законодавства Європейського Союзу Мінфін розробив проєкт Стратегії запровадження в Україні звітності зі сталого розвитку, який  реалізує концепцію застосування Європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS)…»

Тобто, ми робимо висновок, що Україна продовжує наближати своє національне законодавство до стандартів Європейського Союзу, і черговим кроком у цьому напрямку стала розробка Міністерством фінансів України проекту Стратегії впровадження звітності у сфері сталого розвитку. Ця стратегія запроваджує Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку (ESRS) як орієнтир, що обіцяє нову еру корпоративної прозорості та підзвітності. Пропонуємо розглянути основні аспекти ESRS, їх значення для українських підприємств та ширший контекст звітності зі сталого розвитку.

Що таке Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку?

Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку (ESRS) – це набір керівних принципів, розроблених Європейською консультативною групою з фінансової звітності (EFRAG) з метою покращення та стандартизації звітності зі сталого розвитку в Європейському Союзі. Ці стандарти є частиною ширшої Директиви про корпоративну звітність зі сталого розвитку (CSRD), яка має на меті забезпечити всеосяжну основу для екологічної, соціальної та управлінської звітності (ESG).

ESRS покликані забезпечити розкриття компаніями релевантної, порівнянної та достовірної інформації з питань сталого розвитку. Ця інформація має вирішальне значення для зацікавлених сторін, включаючи інвесторів, працівників, клієнтів та регуляторні органи, для оцінки результатів діяльності компанії та її впливу на сталий розвиток.

Ключові компоненти ESRS

Система ESRS побудована на кількох ключових компонентах, кожен з яких стосується різних аспектів сталого розвитку.

Загальні вимоги та принципи

• Суттєвість – Компанії повинні звітувати з питань сталого розвитку, які є суттєвими для їхнього бізнесу та зацікавлених сторін. Оцінка суттєвості допомагає визначити найбільш значущі впливи та ризики.
• Подвійна суттєвість – Ця концепція розширює традиційну фінансову суттєвість, враховуючи також екологічні та соціальні впливи на компанію, а також вплив діяльності компанії на суспільство та навколишнє середовище.
• Межі звітності – Визначає обсяг звітності, включаючи власну діяльність компанії, її ланцюжок створення вартості та інші відповідні сфери впливу.

Екологічні стандарти

• Зміна клімату – Звітність про викиди парникових газів, кліматичні ризики та стратегії пом’якшення наслідків.
• Використання ресурсів та циркулярна економіка – Розкриття інформації про споживання ресурсів, управління відходами та переробку відходів.
• Біорізноманіття та екосистеми – Інформація про вплив на біорізноманіття та зусилля зі збереження природних середовищ існування.

Соціальні стандарти

• Робоча сила – Дані про демографічні характеристики працівників, умови праці, охорону здоров’я та безпеку, а також навчання та розвиток.
• Права людини – Політика та практики, пов’язані з дотриманням і просуванням прав людини в компанії та її ланцюгу постачання.
• Взаємодія з громадою – Вплив компанії на місцеві громади та ініціативи з підтримки соціального розвитку.

Стандарти управління

• Ділова етика – Звітування про антикорупційні заходи, етичну поведінку та дотримання вимог законодавства.
• Різноманітність та структура наглядової ради – Інформація про склад і різноманітність ради директорів та практики управління.
• Управління ризиками – Розкриття інформації про те, як компанія виявляє, оцінює та управляє ризиками, пов’язаними зі сталим розвитком.

Наслідки для українських підприємств

Впровадження ESRS в Україні знаменує собою значний зсув у підходах компаній до сталого розвитку. Очікується, що цей крок принесе кілька переваг і викликів. Підвищення прозорості сприятиме зміцненню довіри між зацікавленими сторонами, включаючи інвесторів, клієнтів та регуляторні органи, шляхом демонстрації прихильності до сталого розвитку. Компанії, які ефективно впроваджують ініціативи зі сталого розвитку та звітують про них, можуть отримати конкурентну перевагу, апелюючи до зростаючої кількості споживачів та інвесторів, свідомих принципів сталого розвитку. Відповідність ESRS полегшить українським компаніям доступ до ринків ЄС та інвестиційних можливостей, оскільки вони відповідатимуть очікуванням європейських стейкхолдерів щодо звітності у сфері сталого розвитку. Компанії повинні будуть забезпечити відповідність як національному законодавству, так і законодавству ЄС, що може вимагати значних змін у поточній практиці звітування. Впровадження ESRS вимагатиме інвестицій у збір даних, системи звітності та, можливо, нові ініціативи зі сталого розвитку. Покращена звітність може допомогти компаніям виявити та пом’якшити ризики, пов’язані зі сталим розвитком, що потенційно зменшить довгострокові витрати та підвищить стійкість. Успішне впровадження вимагатиме підвищення обізнаності та навчання працівників на всіх рівнях для інтеграції сталого розвитку в корпоративну культуру. Компаніям необхідно сприяти більш тісній співпраці між відділами для забезпечення комплексної та узгодженої звітності зі сталого розвитку.

Для ефективного впровадження Європейських стандартів звітності зі сталого розвитку (ESRS) українським підприємствам необхідний системний підхід. Перший крок передбачає проведення ретельного аналізу прогалин та оцінки суттєвості. Це передбачає детальну оцінку поточної практики звітності для виявлення розбіжностей з вимогами ESRS. Крім того, проведення оцінки суттєвості має вирішальне значення для визначення найбільш важливих питань сталого розвитку, що стосуються компанії та її стейкхолдерів.

Далі компаніям необхідно розробити надійні системи звітності. Це передбачає створення комплексних систем збору та управління даними для забезпечення точності та надійності звітної інформації. Впровадження передових програмних рішень може допомогти впорядкувати процес звітування та забезпечити відповідність керівним принципам ESRS.

Взаємодія зі стейкхолдерами – ще один важливий крок. Компанії повинні активно взаємодіяти з ключовими зацікавленими сторонами, щоб зрозуміти їхні очікування та врахувати їхні відгуки у процесі звітування зі сталого розвитку. Прозоре інформування про зусилля та досягнення у сфері сталого розвитку є важливим для побудови довіри та авторитету.

Навчання та розвиток потенціалу є основою ефективного впровадження ESRS. Забезпечення навчання співробітників щодо вимог ESRS та важливості звітності у сфері сталого розвитку є вкрай важливим. Крім того, розвиток внутрішньої експертизи у сфері звітності зі сталого розвитку та управління ESG дозволить компаніям підтримувати високі стандарти звітності та управління.

Постійне вдосконалення є основоположним принципом на шляху до звітності зі сталого розвитку. Компанії повинні регулярно переглядати та оновлювати свої практики звітності зі сталого розвитку, щоб відображати зміни в керівних принципах ESRS та нові кращі практики. Моніторинг та звітування про прогрес у досягненні цілей сталого розвитку надасть цінну інформацію, що сприятиме постійному покращенню показників сталого розвитку.

Дотримуючись цих кроків, українські підприємства можуть ефективно впроваджувати ESRS, забезпечуючи більшу прозорість, дотримання вимог законодавства та довгострокову стійкість. Чекаємо конкретних кроків від Міністерства фінансів в напрямку Стратегії впровадження звітності зі сталого розвитку в Україні, що охоплює Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку. Прийнявши ESRS, українські компанії можуть не лише покращити свої показники сталого розвитку, але й відповідати європейським ринкам та очікуванням інвесторів. Шлях до впровадження може бути пов’язаний з певними труднощами, але довгострокові вигоди від підвищення довіри зацікавлених сторін, дотримання нормативних вимог та операційної стійкості роблять цю справу вартою того, щоб її розпочати. Здійснюючи цей сміливий крок, Україна створює прецедент для інших країн, які прагнуть досягти сталого та прозорого ведення бізнесу.

Ми будемо слідкувати та інформувати про подальші кроки в цьому напрямку на сторінках нашого веб-журналу «ВСЕ про МСФЗ» https://amsfo.com.ua/news/

© Olena Kharlamova