У липні 2024 року Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) опублікувала Проєкт документу (IASB/ED/2024/6) під назвою «Невизначеності, пов’язані з кліматом, та інші невизначеності у фінансовій звітності: запропоновані ілюстративні приклади». Цей проєкт відображає зростаючу потребу в інтеграції кліматичних ризиків у фінансову звітність, враховуючи занепокоєння зацікавлених сторін щодо невідповідності відображення таких ризиків у фінансовій звітності порівняно із зовнішніми звітами. Метою є забезпечення ясності та покращення відображення невизначеностей, зокрема пов’язаних з кліматом, у звітності відповідно до МСФЗ.

Передумови та обґрунтування Проєкту розкриття інформації

Проєкт є частиною постійних зусиль Ради МСБО, спрямованих на вдосконалення того, як організації розкривають вплив ризиків, пов’язаних з кліматом, у своїй фінансовій звітності. У 2023 році РМСБО ініціювала проєкт з вивчення шляхів удосконалення фінансової звітності у відповідь на численні заклики зацікавлених сторін під час Третьої консультації з питань порядку денного. Основне занепокоєння викликало недостатнє або непослідовне відображення пов’язаних з кліматом ризиків у фінансовій звітності та фінансових звітах загального призначення.

Спочатку проєкт був зосереджений виключно на ризиках, пов’язаних з кліматом. Однак, визнавши, що інші невизначеності можуть мати такий самий значний вплив на фінансову звітність, Рада МСБО розширила сферу застосування проєкту, включивши до неї всі види невизначеностей, зокрема й ризики, пов’язані зі зміною клімату. Такий ширший підхід забезпечує послідовність у розкритті всіх суттєвих невизначеностей, які можуть вплинути на фінансовий стан і результати діяльності організації.

Співпраця між Радою МСБО та Радою з міжнародних стандартів сталого розвитку (РМССР) підкреслює важливість зв’язку між розкриттям інформації у фінансовій звітності та звітами, пов’язаними зі сталим розвитком. Це гарантує, що користувачі фінансової звітності отримують вичерпну та узгоджену інформацію для прийняття рішень.

Ключові пропозиції Проєкту

Основу Проєкту складають вісім ілюстративних прикладів, які демонструють, як суб’єкт господарювання може застосовувати чинні стандарти МСФЗ для відображення впливу кліматичних та інших невизначеностей у фінансовій звітності. Хоча більшість прикладів зосереджені на ризиках, пов’язаних зі зміною клімату, основні принципи однаково застосовні до інших невизначеностей, таких як регуляторні зміни або значна волатильність ринку.

Запропоновані приклади надають практичні рекомендації у таких ключових сферах:

• Судження щодо суттєвості.  Два приклади (Приклади 1 і 2) показують, як суб’єкти господарювання визначають, чи є кліматичні ризики суттєвими, і як розкривати таку суттєву інформацію, навіть якщо вона не має прямого впливу на фінансову звітність.
• Припущення та невизначеності в оцінках. Кілька прикладів (Приклади 3-7) ілюструють, як припущення про майбутнє, такі як вартість викидів парникових газів або зміни кредитного ризику, слід відображати у фінансовій звітності.
• Дезагрегація інформації. У прикладі 8 показано, як суб’єктам господарювання може знадобитися дезагрегація інформації про активи та зобов’язання з різними профілями ризику, особливо вразливі до ризиків, пов’язаних з кліматом.

Важливість суджень щодо суттєвості

Однією з найважливіших проблем, з якою стикаються компанії при розкритті інформації про кліматичні ризики, є визначення суттєвості. Суттєвість передбачає оцінку того, чи може пропуск або викривлення інформації вплинути на рішення користувачів фінансової звітності. Рада МСБО підкреслює, що при прийнятті суджень про суттєвість слід враховувати як якісні, так і кількісні фактори.

Наприклад, у Прикладі 1 підприємство-виробник, що працює в капіталомісткій галузі, має вирішити, чи розкривати свій план, як він планує скоротити викиди парникових газів протягом наступних 10 років. Хоча план може не мати прямого впливу на поточне визнання або оцінку активів та зобов’язань, пропуск такої інформації може ввести в оману користувачів, змусивши їх недооцінити потенційний вплив майбутніх регуляторних змін або зрушень у ринковому попиті.

У Прикладі 2 йдеться про постачальника послуг, який має мінімальний вплив на кліматичні ризики. У цьому випадку, оцінивши якісні фактори, суб’єкт господарювання дійшов висновку, що додаткові розкриття не нададуть користувачам суттєвої інформації.

Вирішення проблеми невизначеностей та припущень

Проєкт також розглядає питання припущень та інших джерел невизначеності оцінок, особливо тих, що стосуються ризиків, пов’язаних з кліматом. Суб’єкти господарювання часто роблять припущення щодо майбутнього, які пов’язані зі значною невизначеністю, і ці припущення можуть мати суттєвий вплив на фінансову звітність. Наприклад, суб’єктам господарювання може знадобитися зробити припущення про майбутні регуляторні зміни, поведінку споживачів або ціни на товари.

Приклад 3 ілюструє вимоги МСБО 36 щодо розкриття ключових припущень, використаних для визначення суми очікуваного відшкодування активів, особливо в контексті ризиків, пов’язаних з кліматом. Суб’єкт господарювання, на який поширюється регулювання викидів парникових газів, повинен розкривати припущення, які він використовував для оцінки майбутніх витрат на квоти на викиди парникових газів. Ці припущення відіграють вирішальну роль у тестуванні на зменшення корисності одиниці, яка генерує грошові кошти (ОГГК). Суб’єкт господарювання також розкриває потенційний вплив обґрунтовано можливих змін у цих припущеннях на суму очікуваного відшкодування ОГГК, особливо якщо це може призвести до збитку від зменшення корисності.

У Прикладі 4 суб’єкт господарювання оцінює суму очікуваного відшкодування одиниці, яка генерує грошові кошти (ОГГК), і визначає, що певні припущення щодо ризиків перехідного періоду[1], пов’язаних з кліматом, можуть призвести до суттєвих коригувань балансової вартості ОГГК. Хоча ці невизначеності можуть не вирішитися протягом наступного фінансового року, вони повинні бути розкриті, якщо існує значний ризик суттєвих коригувань у майбутньому.

Приклад 5 зосереджується на загальних вимогах до розкриття інформації в МСБО 1 (або МСФЗ 18), коли суб’єктові господарювання може знадобитися надати додаткову інформацію про припущення, які прямо не вимагаються іншими стандартами МСФЗ. У цьому випадку організація стикається з майбутніми регуляторними змінами, які можуть суттєво вплинути на її відстрочені податкові активи. Хоча МСБО 12 не вимагає розкриття конкретної інформації в цьому сценарії, суб’єкт господарювання повинен розкрити інформацію про ці невизначеності, щоб допомогти користувачам фінансової звітності зрозуміти потенційний суттєвий вплив, включаючи припущення, що регуляторні зміни не будуть введені в дію до того, як суб’єкт господарювання зможе використати свої податкові збитки.

У Прикладі 6 йдеться про фінансову установу, яка наражається на кліматичні ризики через свій кредитний портфель. Суб’єкт господарювання повинен враховувати вплив кліматичних ризиків, таких як підвищені ризики повеней для об’єктів нерухомості, що є забезпеченням за кредитами, при оцінці кредитного ризику та оцінці очікуваних кредитних збитків.

У Прикладі 7 розглядається, як суб’єкти господарювання повинні розкривати інформацію про зобов’язання з виведення з експлуатації та відновлення об’єктів, навіть якщо балансова вартість забезпечення є несуттєвою через тривалий термін дії зобов’язань. Суб’єкт господарювання, виробник нафтохімічної продукції, стикається зі значним ризиком того, що його потужності можуть бути виведені з експлуатації раніше, ніж очікувалося, у зв’язку з кліматичними нормами. Навіть якщо дисконтована вартість майбутніх відтоків грошових коштів може бути несуттєвою, суб’єкт господарювання розкриває інформацію про характер зобов’язань з виведення з експлуатації, очікувані строки їх виконання та пов’язані з ними фактори невизначеності, такі як припущення щодо майбутнього використання та регуляторні зміни.

Потреба в дезагрегації у фінансовій звітності

Останній приклад, Приклад 8, ілюструє, як суб’єктам господарювання може знадобитися дезагрегація інформації про активи з різними характеристиками ризику, пов’язаного з кліматом. Наприклад, суб’єкт господарювання, який володіє двома типами основних засобів — одним з високим рівнем викидів і одним з низьким — повинен розкривати різні ризики, пов’язані з кожним з них.

Відгуки зацікавлених сторін та наступні кроки

Рада МСБО запрошує надавати коментарі до Проєкту стандарту, зокрема щодо запропонованих прикладів і того, чи ефективно вони покращують відображення у звітності невизначеностей, пов’язаних з кліматом, та інших невизначеностей. Кінцевий термін подання коментарів — 28 листопада 2024 року, після чого Рада МСБО розгляне відгуки та визначить подальші кроки.

Висновок

Запропоновані РМСБО ілюстративні приклади є важливим кроком уперед у вдосконаленні розкриття інформації про кліматичні та інші невизначеності у фінансовій звітності. Надаючи практичні, контекстно-орієнтовані приклади, РМСБО прагне забезпечити користувачам фінансової звітності доступ до відповідної інформації, яка відображає як поточні реалії, так і майбутні ризики.

[1] Стандарти сталого розвитку часто використовують поняття “ризиків перехідного періоду” для опису ризиків, пов’язаних з переходом до більш сталого та екологічно чистого способу ведення бізнесу.

Ми будемо слідкувати та інформувати про подальші кроки в цьому напрямку на сторінках нашого веб-журналу «ВСЕ про МСФЗ» https://amsfo.com.ua/news/

© Olena Kharlamova