У листопаді 2024 року Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку оприлюднила проєкт «Provisions—Targeted Improvements», що пропонує точкові зміни до МСБО 37. Після завершення коментування (12 березня 2025 року) у вересні 2025 року Рада розпочала повторні обговорення з фокусом на дисконтні ставки та пов’язані питання розкриття й взаємодії з МСФЗ 3. До кінця 2025 року заплановано визначитися з подальшим напрямом проєкту.

За змістом проєкт охоплює три блоки:

(1) критерій наявності теперішнього зобов’язання (включно з ідеями щодо вилучення КТМФЗ 21 «Збори»),

(2) склад витрат, що включаються до оцінки забезпечення, та

(3) ставка дисконту.

У вересні 2025 року предметом рішень є саме ставки дисконту та пов’язані розкриття, тоді як інші аспекти продовжать опрацьовувати окремо (зокрема — підходи до «зборів» як виду нерецепрочних платежів).

Головна зміна: ставка дисконту — «ризик-вільна», без ефекту власного кредитного ризику

Проєкт уточнює: забезпечення слід дисконтувати ставкою, що відображає лише вартість грошей у часі (ризик-вільна до оподаткування) і не включає ризик невиконання зобов’язання самим суб’єктом (non-performance risk). За потреби у ставку допускається додати лише ризики сум/таймінгу грошових потоків, якщо вони не враховані у самих потоках. Практично найбільший вплив очікується для довгострокових екологічних і демонтажних забезпечень у видобувному та енергетичному секторах, де нині існує розмаїття підходів.

Більшість респондентів підтримали вимогу «очистити» ставку від власного кредитного ризику, наголошуючи на кращій зіставності та уникненні «парадоксу»: що вищий кредитний ризик — то менше забезпечення. Опоненти (переважно частина канадських нафтогазових компаній) занепокоєні розбіжністю з практикою загальноприйнятих принципів США і можливим «ринковим» сприйняттям більших зобов’язань порівняно з конкурентами. Висновок персоналу: залишити запропоновану вимогу.

Рада проаналізувала заперечення щодо розбіжності з US GAAP і дійшла висновку: навіть включення «власного кредиту» в МСБО 37 лише частково зблизило б системи, адже під US GAAP застосовується інший підхід (кредит-скоригована ставка на дату первісного визнання для окремих зобов’язань), а для інших категорій зобов’язань у США, навпаки, вимагаються майже «ризик-вільні» орієнтири. Отже, прагматичніше забезпечити внутрішню узгодженість МСБО 37.

Два важливі уточнення: без «власного кредиту» і в ставці, і у потоках; без нової «інструкції» щодо визначення ставки

1. Виключення non-performance risk і зі ставки, і з грошових потоків. Щоб уникнути лазівки (коли ефект невиконання «переносять» із ставки до потоків), персонал рекомендує прямо зазначити в МСБО 37: найкраща оцінка витрат на погашення зобов’язання не зменшується на ймовірність його невиконання. Це симетрично правилу «без власного кредиту» у ставці.
2. Жодних нових настанов щодо вибору «ризик-вільної» ставки. Практика давно склалася: зазвичай орієнтир — дохідності низькоризикових державних облігацій у відповідній валюті; інколи коригування на тривалість/ліквідність доцільні, але не обов’язкові. Універсальної «методички» тут усе одно не створити, і додаткові правила ризикують нашкодити узгодженості з іншими МСФЗ. Тому пропонується не додавати нових застосовних настанов.
3. Реальні чи номінальні ставки? МСБО 37 і надалі не диктуватиме вибір. Ключове — послідовність: потоки в поточних цінах — дисконтуються реальною ставкою; у прогнозних — номінальною. Нових вимог тут не буде.

Бізнес-комбінації: як уникнути « прибуток/збиток дня-2» через різні бази оцінки

Проблема виникає на стику МСФЗ 3 та МСБО 37. За МСФЗ 3 придбані зобов’язання первісно відображаються за справедливою вартістю, яка включає non-performance risk; надалі — за МСБО 37, де (після змін) ставка без такого ризику. Різниця породжує технічне «прибуток/збиток дня-2» або коригування первісної вартості основних засобів (для демонтажних зобов’язань). Щоб усунути штучну волатильність, запропоновано додати до МСФЗ 3 виняток початкового вимірювання: на дату придбання забезпечення в межах МСБО 37 (крім контингентних зобов’язань) оцінювати за МСБО 37, а не за справедливою вартістю. Це збереже єдину базу оцінки до і після придбання та підвищить зрозумілість показників.

Як і раніше, контингентні зобов’язання у межах МСФЗ 3 відображаються за спеціальними правилами (первісно — справедлива вартість; далі — «більше з» справедливої вартості на дату придбання і суми за МСБО 37). Новий виняток буде з ними «стикуватися», аби не порушити чинну логіку.

Розкриття: більше прозорості щодо ставок

Рада підтримує введення до МСБО 37 обов’язку розкривати:

(а) ставку(и) дисконту, застосовану для вимірювання забезпечень;

(б) підхід до її(їх) визначення.

Аргумент простий: нині саме бракує зрозумілого опису, чому в різних компаній різняться ставки, навіть якщо всі орієнтуються на «ризик-вільну» криву. Для користувачів це критично — особливо на фоні відмінностей з практикою США.

Для дочірніх, що застосовують МСФЗ 19 (спрощені розкриття), вимога — лише ставка(и), без опису підходу; цього достатньо для користувачів таких фінзвітів і відповідає принципам побудови МСФЗ 19.

Що з іншими частинами проєкту?

Хоч у вересні обговорюються лише ставки, нагадаємо й інші елементи пакета. Рада пропонує оновити визначення зобов’язання і переформатувати критерій теперішнього зобов’язання (у т.ч. уточнити «подію минулого»), а також скасувати КТМФЗ 21 «Збори», замінивши його прикладами в керівництві до МСБО 37. Значна частина фідбеку — про складність застосування нової логіки до щорічних зборів/податків типу банківських внесків у ЄС; персонал готує спрощені застосовні вимоги саме для «зборів», щоби досягти як коректності, так і практичності. Окремо більшість підтримала уточнення щодо складу витрат, що входять до оцінки забезпечення. Розгляд цих тем продовжиться в наступні місяці.

Коротко: що, де і як змінюється

Резюме

Рада рухається до уніфікації бази дисконту в МСБО 37 (ризик-вільна без «own-credit»), симетрії у потоках і ставці, гармонізації з МСФЗ 3 задля уникнення «день-два» та прозорих розкриттів щодо ставок. Для українських укладачів ключові дії — бути готовими у разі прийняття оновити облікові політики (крива, тривалість, ліквідність, симетрія), підготувати шаблони приміток, синхронізувати M&A-процедури та оцінку демонтажних зобов’язань, а також перевірити Примітки на предмет нових полів розкриття.

Вебинари везани за тему овог поста:

Забезпечення (резерви): на межі вимог та маніпулювань >>> https://amsfo.com.ua/course/zabezpechennia-na-mezhi-vymoh-ta-manipuliuvan/

© Олена Харламова