У практиці підготовки МСФЗ-звітності часто виникає спокуса «скласти всі податки в один рядок» — особливо коли користувачі звітності звикли бачити значну суму податкового навантаження у блоці податку на прибуток. Однак МСФЗ 18 «Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності» робить податкову презентацію більш структурованою: категорія податків на прибуток у Звіті про прибутки або збитки має чіткий зміст і не є «кошиком для всіх податків». Саме це стало предметом розгляду у матеріалах КТМФЗ щодо подання податків або інших зборів, які не є податками на прибуток у сфері застосування МСБО 12 «Податки на прибуток» (вересень 2025).

Норма: що саме МСФЗ 18 вважає «податками на прибуток» у поданні

МСФЗ 18 вводить категоризацію доходів/витрат у Звіті про прибутки або збитки. Для податків критичні дві вимоги:

• класифікація у категорії податків на прибуток охоплює податкові витрати/дохід, які відображаються із застосуванням МСБО 12 «Податки на прибуток», та пов’язані з ними курсові різниці (МСФЗ 18, п. 67);
• у самому Звіті окремо подається рядок «витрати/дохід з податку на прибуток» (МСФЗ 18, п. 75(a)(iv)).

Ключовий наслідок для укладача звітності: рядок «податок на прибуток» і категорія податків на прибуток — це подання “в межах МСБО 12”, а не “в межах податкового законодавства загалом”.

Межа: що не входить до МСБО 12

МСБО 12 застосовується до податків на прибуток. Якщо платіж/збір не є податком на прибуток за змістом МСБО 12, він не може “переїхати” в податковий рядок лише тому, що так зручніше пояснювати користувачам.

Цю межу КТМФЗ уже проводив раніше у двох рішеннях, які прямо використовуються як опорні для поточного питання:

• «Подання платежів за недохідними податками» (МСБО 1 «Подання фінансової звітності» та МСБО 12): у Звіті рядок податку на прибуток призначений для податків, що відповідають визначенню МСБО 12, а інші податки відображаються в інших статтях (посилання в матеріалах КТМФЗ на МСБО 1, п. 82(d)).
• «Класифікація тоннажних податків» (МСБО 12): класифікація залежить від бази розрахунку — чи є вона фактично базою оподаткування прибутку (у матеріалах КТМФЗ також звертається увага на МСБО 1, п. 85 щодо подання додаткових рядків, коли це доречно).

Отже, критерій — природа платежу і його база, а не назва у законі чи звичка ринку.

Практичне правило подання після МСФЗ 18: «недохідні» податки — не в категорії податків на прибуток

Питання, винесене на розгляд, сформульовано максимально прикладно: чи може підприємство, застосовуючи МСФЗ 18, показувати податки/збори, що не є податками на прибуток у сфері МСБО 12, у:

• рядку «витрати/дохід з податку на прибуток», або
• у категорії податків на прибуток?

Логіка матеріалів КТМФЗ зводиться до такого: якщо платіж не входить до сфери МСБО 12, він не належить ні до рядка “податок на прибуток”, ні до категорії податків на прибуток у МСФЗ 18. Тобто ці суми мають залишатися в операційній категорії (як правило) з коректною деталізацією за природою витрат.

Найчастіша помилка: «ефект на ефективну ставку» не є підставою для перекласифікації

У реальних моделях аналітики часто хочуть показати все податкове навантаження «поряд з податком на прибуток», щоб узгодити цифру з ефективною ставкою. Це зрозуміло з точки зору користувача, але методологічно небезпечно:

• подання у МСФЗ 18 не дозволяє змішувати різні за природою витрати в рядку податку на прибуток;
• пояснювати сукупне податкове навантаження слід через примітки та розкриття, а не через «перенесення» недохідних податків у рядок МСБО 12.

Приклади: як розмежування змінює вигляд Звіту і показники

Приклад 1. Недохідний податок «видає себе» через базу…

Вебинари везани за тему овог поста:

Новий МСФЗ 18 “Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності”: путівник з переходу та імплементації >>> https://amsfo.com.ua/course/novyj-msfz-18/

© Олена Харламова