Застосування МСФЗ 9 до договорів у сфері відновлюваної енергетики може спричинити низку проблем. Нижче наведено деякі ключові проблеми, пов’язані із застосуванням МСФЗ 9 до контрактів на відновлювану енергію.

Визначення належної класифікації та оцінки договорів на відновлювану енергію згідно з МСФЗ 9 може бути складним завданням. Контракти на відновлювану енергію часто включають декілька компонентів, таких як договори на купівлю-продаж електроенергії та пов’язані з ними похідні фінансові інструменти. Такі контракти можуть мати як нефінансові, так і фінансові елементи, що вимагає ретельної оцінки для визначення відповідної категорії класифікації та оцінки (наприклад, амортизована собівартість, справедлива вартість через прибуток або збиток або справедлива вартість через інший сукупний дохід).

МСФЗ 9 вимагає оцінки справедливої вартості для певних фінансових інструментів. Оцінка справедливої вартості контрактів на відновлювану енергію може бути складною через такі фактори, як довгостроковий характер, складні прогнози грошових потоків та відсутність активних ринків для деяких типів контрактів. Визначення достовірної справедливої вартості може вимагати використання складних моделей оцінки та значних суджень.

МСФЗ 9 застосовує модель очікуваних кредитних збитків (ECL) для оцінки знецінення. Застосування цієї моделі до договорів на відновлювану енергію може бути складним через невизначеність грошових потоків, кредитоспроможності контрагента та ринкових умов. Оцінка ECL для довгострокових контрактів, особливо на ринках відновлюваної енергетики, що швидко розвиваються, вимагає проведення прогнозних оцінок і врахування різних факторів ризику.

Контракти на відновлювану енергію у світовій практиці часто хеджують за допомогою похідних інструментів для управління ризиком зміни ринкової ціни. Застосування вимог обліку хеджування згідно з МСФЗ 9 до таких контрактів може бути складним завданням. Це вимагає демонстрації ефективності відносин хеджування та забезпечення дотримання специфічних вимог до документації та тестування ефективності.

МСФЗ 9 разом із МСФЗ 7 містять вичерпні вимоги до розкриття інформації для надання користувачам фінансової звітності відповідної інформації. Розкриття інформації про характер, умови та ризики, пов’язані з контрактами на відновлювану енергію, оцінкою справедливої вартості та впливом хеджування, може бути складним і вимагати значних обсягів розкриття для забезпечення прозорості.

Нагадаємо, що МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» застосовується до тих договорів купівлі або продажу нефінансового об’єкта, розрахунки за якими можуть бути здійснені шляхом заліку зустрічних вимог на нетто-основі грошовими коштами або іншим фінансовим інструментом, або шляхом обміну фінансовими інструментами так, ніби такі договори є фінансовими інструментами, крім тих договорів, які були укладені та продовжують утримуватися з метою одержання або поставки нефінансового об’єкта згідно з очікуваними вимогами суб’єкта господарювання щодо придбання, продажу або використання (параграф 2.4).

Придбання відновлюваної енергії, такої як сонячна та вітрова, через довгострокові енергетичні контракти з фізичною поставкою є широко розповсюдженим і зростає разом зі збільшенням обсягів виробництва відновлюваної енергії. Унікальні характеристики ринку відновлюваних джерел енергії (наприклад, практична неможливість накопичення) та пов’язані з ними особливості довгострокових договорів на фізичну поставку призводять до того, що компанії стикаються з проблемами і питаннями при застосуванні вимог МСФЗ 9. Комітет з інтерпретацій обговорив запит щодо застосування параграфа 2.4 МСФЗ (IFRS) 9 до договорів на фізичну поставку енергії.

Комітет з інтерпретацій рекомендував РМСБО розглянути можливість реалізації вузькоспеціалізованого проекту поправок до МСФЗ 9  «Фінансові інструменти», який би розглядав застосування параграфа 2.4 МСФЗ 9 до деяких договорів фізичної купівлі-продажу енергії. Такий проект може, наприклад, зосередитися на контрактах на придбання нефінансового об’єкта, розрахунки за якими можуть здійснюватися на нетто-основі в грошовій формі, коли базовий нефінансовий об’єкт не може зберігатися і повинен бути або спожитий, або проданий протягом короткого періоду часу відповідно до ринкової структури, на якій здійснюється купівля-продаж цього об’єкта. РМСБО обговорить рекомендацію Комітету на одному з наступних засідань Ради з МСФЗ. Вирішення цих проблем вимагає глибокого розуміння як МСФЗ 9, так і унікальних характеристик договорів на відновлювану енергію. Для належного застосування МСФЗ 9 підприємствам сектору відновлюваної енергетики важливо консультуватися з фахівцями з бухгалтерського обліку та бути в курсі нових рекомендацій і найкращих галузевих практик.

Вебинари везани за тему овог поста:

“Фінансові інструменти в МСФЗ: облік від визнання до вибуття на прикладах” >>> https://amsfo.com.ua/course/fin-instrumenty-v-msfz/

© Олена Харламова