Вступ

Стійкий інтерес інвесторів до ризиків і можливостей, пов’язаних із природним капіталом, вийшов за межі вузьких галузевих ініціатив. За підсумками першої фази досліджень Ради зі стандартів розкриття інформації зі сталого розвитку (ISSB) визначено перелік типових інформаційних потреб інвесторів щодо біорізноманіття, екосистем та екосистемних послуг, а також зіставлено ці потреби з чинними матеріалами Фонду МСФЗ (зокрема МСФЗ S1, МСФЗ S2, галузевими нормами SASB та настановами CDSB). Сьогодні пропонуємо стисло окреслити, яку інформацію інвестори реально очікують, що з цього вже може бути розкрито на базі чинних вимог МСФЗ, а де існує очевидний дефіцит регуляторної конкретики.

Які саме відомості очікують інвестори?

Синтез результатів фази 1 показав сталі запити на інформацію про: управлінський нагляд і політики щодо ризиків/можливостей, стратегію та перехідні плани, процеси ризик-менеджменту (включно зі сценарним аналізом), кількісні показники та цілі (вода, землекористування/вирубка лісів, втрати біорізноманіття, забруднення), а також на контекст, дані за місцезнаходженнями, інформацію по ланцюгу створення вартості, взаємозв’язок «клімат-природа», і, нарешті, на узгоджену термінологію. Для окремих секторів (харчові продукти та напої, споживчі товари, видобування та переробка корисних копалин, відновлювані ресурси, інфраструктура, транспорт) очікування особливо високі, з огляду на залежності та впливи на природу, притаманні бізнес-моделям цих галузей.

Наскільки далеко можна дійти «в межах наявного інструментарію»?

Матеріали Фонду МСФЗ уже зараз дають немало. МСФЗ S1 вимагає розкривати суттєву інформацію про всі ризики та можливості, які можуть вплинути на грошові потоки, доступ до фінансування або вартість капіталу в коротко-, середньо- та довгостроковому вимірах; при цьому дозволено залучати галузеві орієнтири SASB і застосовні настанови CDSB як допоміжні джерела при підготовці розкриттів позакліматичної тематики. Однак у частині саме природоорієнтованої інформації існують пробіли: в МСФЗ S1 наразі немає прямих (явних) вимог до розкриття переходу щодо природи, локаційних даних і «клімат-природа»-зв’язків, а також не встановлено стандартизованої термінології; частково це компенсується МСФЗ S2 (у кліматичному контексті) та матеріалами SASB/CDSB, але їх застосування потребує ретельного професійного судження, аби забезпечити зіставність і корисність інформації.

У короткостроковій перспективі команда Фонду МСФЗ пропонує зосередитися на навчальних (роз’яснювальних) матеріалах, які допоможуть підприємствам використовувати вже наявні стандарти для розкриття природи; за підсумками обговорення очікується подальший аналіз і, можливо, кроки щодо стандартизації там, де поточні вимоги не дають необхідної визначеності.

Чого бракує найчастіше?

Перше — локаційна деталізація. Природні ризики та можливості матеріалізуються на рівні конкретних місць: тип екосистеми, близькість до чутливих територій, рівень стресу водних ресурсів, локальні тиски (викиди, відходи, порушення середовища). Інвестори прямо називають таку інформацію необхідною для оцінки ризиків та можливостей; нині її найчастіше не вистачає, особливо за межами операційного периметра компанії (тобто в ланцюгу постачання).

Друге — «клімат-природа»-зв’язок. Запит стосується інтегрованої оцінки: як заходи з декарбонізації впливають на природний капітал і навпаки, і які природоорієнтовані рішення (наприклад, уловлювання вуглецю природними системами) змінюють профіль ризику/можливостей. Цю площину частково покриває МСФЗ S2, але без спеціальних приписів для природи в МСФЗ S1 узгодженість таких розкриттів потребує додаткових пояснень і методичних матеріалів.

Третє — метрики. Інвестори прагнуть до кількісних показників із стандартизованими алгоритмами розрахунку (вода, землекористування/дефорастація, біорізноманіття, забруднення), але перелік «крос-галузевих» показників для природи ще формується. МСФЗ S1 вимагає розкривати метрики та цілі, але не встановлює конкретних «природних» показників; наразі доцільно орієнтуватися на релевантні галузеві показники SASB та положення настанов CDSB, паралельно відстежуючи узгодження з новими напрацюваннями (зокрема рекомендаціями TNFD).

Четверте — термінологія. Різночитання базових понять ускладнює зіставність і розуміння розкриттів; поки що питання узгодженої лексики системно не врегульовано в межах матеріалів Фонду МСФЗ, за винятком окремих дефініцій у настановах CDSB.

Практичні рекомендації для укладачів звітності

1. Починайте з картування суттєвості в розрізі місцезнаходжень. Зберіть «паспорт» ключових активів і вузлів ланцюга вартості: географія, тип екосистеми, статус водних ресурсів, захищені території поблизу, регуляторні обмеження (дозволи/ліміти), історія інцидентів і санкцій. Це прямо відповідає очікуванням інвесторів щодо локаційної інформації й дозволяє коректно структурувати подальші розкриття за МСФЗ S1 (включно з вимогами щодо агрегації/дезагрегації).
2. Охопіть ланцюг постачання та збуту, а не лише власні операції. Трасуйте ключові сировинні потоки та матеріали з підвищеним природним ризиком (вода, біомаса, земля). Поясніть методи простежуваності, джерела даних і межі достовірності; інвестори прямо очікують такої інформації, але на практиці вона розкривається рідко.
3. Дайте «клімат-природа»-зв’язок у стратегії. Якщо у вас є кліматичні цілі/плани (розкриті за МСФЗ S2), опишіть, як заходи впливають на природний капітал (наприклад, водний стрес від нових процесів або зворотно — природоорієнтовані рішення, що зменшують перехідні ризики), і навпаки. Це допомагає інвесторам оцінювати синергії та компроміси в єдиній логіці управління ризиками та ресурсами.
4. Метрики: беріть «галузеві ядра» і пояснюйте методи. До появи явних вимог у МСФЗ S1, робочим підходом є використання найближчих галузевих показників SASB (наприклад, частка забору/споживання води зі «стресових» регіонів; частка постачання з географій з ризиком дефорастації) з чітким зазначенням бази розрахунку, джерел і припущень. Інвестори наголошують на стандартизованості формул та придатності таких показників для оцінки ризику/ефекту, а не лише впливів як таких.
5. Перехідні плани щодо природи — «приземляйте» на фінанси. Якщо визначено орієнтири (наприклад, відмова від сировини із зон підвищеного ризику або модернізація водокористування на майданчиках у водно-дефіцитних регіонах), розкрийте очікувані фінансові наслідки та механізми досягнення цілей; саме такого матеріалу інвестори активно шукають у стратегічному блоці розкриттів.
6. Контекст і обмеження — обов’язкові. Поряд із цифрами надайте якісний контекст: пріоритети, значущі припущення, межі даних (наприклад, для постачальників другого рівня), а також часові плани покращення якості даних; це підвищує інтерпретованість метрик і відповідає заявленим очікуванням щодо «наративної» інформації.
7. Єдина термінологія. Для внутрішніх політик і звітності зафіксуйте словник понять (з урахуванням настанов CDSB), аби уникнути розбіжностей і забезпечити зіставність між періодами та підрозділами.

Приклади подачі розкриттів

Локаційний ризик води. Підприємство з об’єктами в декількох регіонах подає дезагреговані дані про забір та споживання води з поділом за типами локацій (відповідно до класифікації «водний стрес»), додає якісний опис залежностей виробництва від води та план зменшення споживання в зонах високого стресу. Така подача відповідає очікуванням інвесторів щодо локаційної інформації та дозволяє зіставляти динаміку у часі та з однолітками.

Трасування постачання ресурсів. Підприємство описує підхід до простежуваності ключової сировини: частку обсягів із джерел із підвищеним природним ризиком, вимоги до постачальників і результати аудитів. Додається пояснення меж даних і план підвищення якості (розширення охоплення другого рівня постачання). Це безпосередньо покриває очікування інвесторів щодо інформації за ланцюгом вартості, якої бракує у звітах найчастіше.

Інтегрований підхід «клімат-природа». Компанія, що впроваджує декарбонізаційні проєкти, паралельно надає оцінку впливу на природний капітал (наприклад, додаткове навантаження на екосистемні послуги), описує компенсуючі заходи та підсумковий ефект на ризиковий профіль. Така інтеграція очікувана інвесторами та кореспондує з матеріалами МСФЗ S2 щодо взаємопов’язаних ризиків.

Поточну регуляторну базу можна описати як «достатню, щоб почати якісно звітувати, але ще не достатню, щоб звітування було повністю уніфікованим». Чинні вимоги МСФЗ S1 забезпечують рамку: суттєвість, змістові блоки (управління, стратегія, ризик-менеджмент, метрики/цілі), принципи агрегації/дезагрегації та посилання на другорядні джерела (SASB/CDSB). Водночас те, що інвестори вважають найбільш чутливим для оцінки фінансових наслідків — локаційність, ланцюг постачання, інтеграція із кліматичними ризиками, — або не має прямих вимог у МСФЗ S1, або поки що залежить від застосування несинхронізованих настанов. Це не стільки регуляторна прогалина, скільки відображення «ранньої стадії» формування практики та даних, що визнається і в самому документі: потрібні додаткові дослідження, а потреби інвесторів еволюціонують разом із якістю даних і методик.

Окремо звертає на себе увагу запит на узгоджені кількісні показники. Інвестори хочуть «тягнути» дані до моделей оцінки вартості — а для цього недостатньо просто мати будь-які показники впливу; потрібні метрики, що безпосередньо інформують про ризики/можливості та побудовані за відтворюваними алгоритмами. Сьогодні логічною точкою входу слугують метрики SASB, які вже містять прив’язку до локацій (наприклад, вода зі «стресових» регіонів), тоді як універсальні «крос-галузеві» метрики природи ще розробляються і їхня ринкова придатність не перевірена достатньою кількістю розкриттів.

Нарешті, важливо усвідомлювати системні ризики природи. Поки що і наукова література, і ринок не дають єдиного підходу до того, як саме «провести» системні ризики через рівень окремої компанії й валоризувати ефекти у фінансових показниках; це визнається в дослідженні як зона для подальшої роботи, а не як готова до стандартизації вимога.

Резюме

Для професійних укладачів МСФЗ-звітності практичний висновок простий. По-перше, стартуйте «від даних»: географія і ланцюг вартості — кістяк розкриттів природи. По-друге, узгодьте мову: внутрішній глосарій і дисципліна термінів — необхідна умова для зіставності. По-третє, не чекайте нової «ідеальної» системи метрик: комбінуйте МСФЗ S1 з галузевими індикаторами SASB та релевантними настановами CDSB, чітко пояснюючи методи, припущення та обмеження. По-четверте, інтегруйте «клімат-природа» у стратегії, розкриваючи фінансові наслідки. І, по-п’яте, плануйте еволюцію якості даних: інвесторам потрібні послідовність і покращення у часі так само, як і базовий рівень прозорості.

З огляду на намір Фонду МСФЗ запропонувати в короткостроковому періоді навчальні матеріали, а далі — оцінити потребу в додатковій стандартизації, ринку доступна робоча траєкторія: звітувати вже зараз за вимогами МСФЗ S1, посилюючи розкриття матеріалами SASB/CDSB у частині природи, і поступово підвищувати структурованість та порівнюваність даних. Якщо вам потрібна методична підтримка з проєктування розкриттів за МСФЗ, Агентство з МСФЗ може допомогти у впровадженні підходів, сумісних із матеріалами Фонду МСФЗ та очікуваннями інвесторів.

Вебинари везани за тему овог поста:

Сталий розвиток в дії: практика підготовки звітності та керування ESG-ризиками >>> https://amsfo.com.ua/course/esg-riziky-praktyka/

Стале фінансування та ESG-звітність: практичний гід для бізнесу >>> https://amsfo.com.ua/course/stale-finansuvannia-esg/

© Олена Харламова