У 2025–2026 роках фінансова звітність дедалі менше «про бухгалтерські проводки» і дедалі більше — про якість суджень, узгодженість припущень та доказовість оцінок. Поточна навколишня ситуація створює суттєву проблему: одні й ті самі драйвери впливають одночасно на знецінення, резерви, безперервність діяльності, оцінку податків і розкриття фінансових ризиків. Якщо ці елементи «живуть окремо», регулятор і аудитор бачать це миттєво.

Нижче — практичний розбір ключових зон, де помилки трапляються найчастіше, з орієнтиром на вимоги МСФЗ та на те, як сформувати «аудитостійку» позицію.

Макроекономічна невизначеність: де вона «вилазить» у звітності першою

Очікувані кредитні збитки за МСФЗ 9 «Фінансові інструменти»

У періоди нестабільності моделі очікуваних кредитних збитків швидко стають застарілими — і ключове питання не в тому, що модель «неідеальна», а чи відображає вона поточні умови та розумно зважені сценарії. Практична пастка — оновити макроприпущення, але не пояснити це в розкриттях: якщо змінюються методи/припущення для аналізу чутливості, це має бути розкрито разом із причинами (МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації», п. 40(с)).

Приклад (спрощено, грн):
Дебіторка 200 млн.
Сценарії на 12 місяців:

• базовий 60%: імовірність дефолту 2%, втрати при дефолті 40% → 200×2%×40% = 1,6 млн
• стрес 40%: імовірність дефолту 6%, втрати при дефолті 50% → 200×6%×50% = 6,0 млн
  Очікувані кредитні збитки = 60%×1,6 + 40%×6,0 = 0,96 + 2,40 = 3,36 млн.

Висновок для приміток: що саме стало «стрижневим» драйвером (ставки / платоспроможність / регуляторні обмеження / концентрація на окремих секторах) і чому ваги сценаріїв саме такі, а не «традиційні».

Ліквідність і «приховане» фінансування постачальників

Якщо підприємство керує ліквідністю через домовленості, за яких платіж фактично переноситься на фінансову установу (supplier finance arrangements), тоді вимагаються окремі розкриття, щоб користувач міг оцінити вплив на зобов’язання, грошові потоки та ризик ліквідності (МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів», п. 44F). Окрема практична деталь: аналіз строків погашення за МСФЗ 7 має показувати недисконтовані договірні потоки, включаючи основну суму й відсотки (МСФЗ 7, п. B10).

Приклад (ілюстративно):
Кредиторка перед постачальником 50 млн переоформлена в зобов’язання перед банком зі строком 120 днів замість 30. Якщо це «масове» явище, то навіть без зміни суми боргу змінюється профіль ліквідності — і саме це користувачі хочуть бачити в розкриттях.

Обтяжливі контракти і реструктуризації за МСБО 37 «Забезпечення, умовні зобов’язання та умовні активи»

У стресові періоди (наприклад, війна) обтяжливі контракти стають частими. Практичний нюанс: оцінка «найменших чистих витрат виходу» має враховувати реальні механізми припинення, включно з положеннями про форс-мажор, якщо вони дозволяють уникнути штрафів; також вплив можливого нового законодавства в оцінці зобов’язання враховується лише за наявності достатніх об’єктивних доказів «майже певності» ухвалення (логіка МСБО 37).

Приклад (грн):
Невідкличний контракт продажу: ціна 90 млн.
Неминучі витрати виконання (закупівля/логістика/штрафи контрагентам): 105 млн.
Вартість виходу (штраф за розірвання): 8 млн.
Неминучі витрати = менша з (105; 8) = 8 млн → забезпечення 8 млн.
Якщо вихід нереалістичний (регуляторні/репутаційні/правові обмеження), тоді неминучі витрати фактично дорівнюють виконанню — і це вже інший висновок, який треба довести.

Знецінення нефінансових активів: не «перевірка раз на рік», а логіка припущень Коли зовнішні фактори змінюються швидко, тест на знецінення за МСБО 36 «Знецінення активів» перетворюється на перевірку узгодженості:

Ustrezni spletni seminarji na temo objave:

Річний МСФЗ-дайджест 2025 і перспективи 2026–2027 >>> https://amsfo.com.ua/course/richnyj-msfz-dajdzhest-2025/

© Olena Harlamova