Британська Рада з фінансової звітності (FRC) провела моніторинг якості фінансової звітності за 2022/23 рік.  Результати цього моніторингу можуть бути вельми корисними для укладачів МСФЗ-звітності, адже фокусують нашу увагу на найбільш проблемних зонах звітності. Узагальнюючи претензії регулятора до звітності, можна виділити найбільш проблемні сфери, серед яких лідерами є:

• подання у фінансовій звітності та розкриття відповідної інформації;
• знецінення активів;
• судження та оцінки;
• звіт про рух грошових коштів;
• фінансові інструменти;
• податки на прибуток;
• виручка;
• оціночні зобов’язання, умовні зобов’язання та умовні активи;
• оцінка справедливої вартості.

Подання фінансової звітності та розкриття відповідної інформації

Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності настільки ж важливо як і визнання та оцінка. Тому при правильному обліку і адекватних оцінках порушення подання і розкриття інформації може вводити користувачів в оману, що буде суперечити меті фінансової звітності. Тому увагу британського регулятора привернули неналежна практика згорнутого подання доходів і витрат у звіті про прибутки і збитки; подання у звіті про прибуток або збитки, а не у складі капіталу деяких операцій з власниками; відсутність подання збитків від знецінення фінансових активів безпосередньо у звіті про прибуток або збитки; помилки в класифікації поточних та довгострокових активів. Щодо розкриття інформації регулятор наголосив на неприпустимості порушень розкриття облікових політик стосовно суттєвих операцій, які мають бути настільки детальними, щоб користувачі могли зрозуміти її суть.

Знецінення активів

Виявляється, що проблема знецінення активів, яка є поширеною в Україні у зв’язку з війною, характерна не тільки для нашої країни. Багато компаній у світи з різних причин (інфляція, збільшення відсоткових ставок, зниження прогнозованості грошових потоків і ставок дисконтування тощо) вдаються до знецінення активів. А це вимагає поглибленого розкриття інформації про знецінення. Проте компанії часто ігнорують вимоги та надають традиційні шаблонні розкриття, замість більш глибокого та ґрунтовного пояснення аспектів знецінення активів. Насамперед, компанії не завжди розкривали інформацію про ключові вихідні дані та припущення, використані для визначення сум відшкодування, включно зі ставками дисконтування і темпами зростання; розрахунки ставки дисконтування виявилися несумісними з іншою інформацією у звітності та загальною економічною кон’юнктурою; у розрахунках цінності використання використовувалися фінансові бюджети/прогнози на період понад п’ять років без пояснення причин тощо.

Судження та оцінки

Формалізм, з яким більшість компаній підходить до розкриття суджень і оцінок, призводить до претензій як з боку регуляторів, так і аудиторів. Сфери суджень дійсно є усталеними, але ж самі судження є досить динамічними, що і визначає їх роль і місце у звітності. Розкриття інформації про невизначеність оцінок має корелювати з  інформацією, поданою в інших розділах звітності. Основні помилки в частині розкриття суджень і оцінок полягали в тому, що розкрита інформація про невизначеність оцінок не завжди містила достатньо відомостей про ключові припущення або чутливість до змін у цих припущеннях чи діапазонах потенційних результатів. Спостерігалась і протилежна ситуація  – деякі компанії, розкривши невизначеність в попередніх періодах, не розкрили такі невизначеності в поточному, хоча обставини свідчили про те, що це все ще актуально. Ще однією помилкою, про яку варто зазначити, стала відсутність пояснень підходів до вибору ставок дисконтування у тих випадках, коли невизначеність в оцінці пов’язана саме з використанням ставки дисконтування.

Звіт про рух грошових коштів

Досить неочікуваною виглядає ситуація, що британський регулятор вважає одним з найпроблемніших в частині помилковості звітів – звіт про рух грошових коштів. Звіт, який формується за касовим методом ))) Хоча з року в рік відмічається зменшення помилок, проте незвичних та складних операцій досить багато, що і викликає помилки. Ми розуміємо, що помилки в більшості випадків викликані неправильною класифікацією грошових потоків. Зараз було б дуже доречно згадати про архітектоніку МСФЗ-звітності, розуміння законів якої в більшості ситуацій унеможливлює появу подібних помилок. Наприклад, деякі компанії помилилися з класифікацією погашення боргу, придбаного в результаті об’єднання бізнесів. Цей грошовий потік буде фінансовим, хоча можуть існувати певні сценарії, в яких доцільно віднести їх до інвестиційної діяльності. Як не дивно, деякі компанії навіть негрошові інвестиційні або фінансові операції включали до звіту про рух грошових коштів, наприклад, коли власники облігацій обмінювали один випуск облігацій на інший. Наступна помилка і у наших компаній є поширеною  –  відсутність розкриття звірки змін зобов’язань з фінансової діяльності зі звітом про рух грошових коштів. І ще – нерозкриття обмежень щодо грошових коштів та їх еквівалентів у разі наявності таких (наприклад, коли еквіваленти грошових коштів закладено як забезпечення за позиками) також розглядатиметься як помилки.

Фінансові інструменти

Фінансові інструменти завжди є фігурантом звітів про порушення і помилки, адже за своєю природою є складним об’єктом обліку. А «антифаворитами» серед помилок традиційно залишаються резерв очікуваних кредитних ризиків та розкриття ризиків, пов’язаних з фінансовими інструментами. Серед типових помилок ми б виділили ігнорування сценарного підходу в моделі очікуваних кредитних збитків, який полягає у відображенні неупередженої та зваженої за вірогідністю суми, що визначається шляхом оцінки низки можливих результатів, як того вимагає МСФЗ 9. Компаніям непросто сформулювати фактори, які вони враховують при визначенні того, чи мало місце значне збільшення кредитного ризику за фінансовим інструментом, пояснити, як прогнози майбутніх економічних умов було враховано під час визначення очікуваних кредитних збитків, використати ключові припущення та внести будь-які додаткові коригування до моделей очікуваних кредитних збитків – тому такі розкриття не наводяться, що порушенням МСФЗ. Ще хотілось би звернути увагу на те, що серед помилок регулятор побачив взаємозалік залишків готівкових коштів і овердрафту без належних пояснень щодо дотримання критеріїв для взаємозаліку. Звертаємо увагу, бо практика згортання грошових коштів з овердрафтами є досить поширеною.

Читайте продовження в наступних дописах на сторінках веб-журналу «ВСЕ про МСФЗ».

Релевантні вебінари та навчальні програми за темою публікації:

Річний МСФЗ-дайджест 2023 і перспективи 2024 >>> https://amsfo.com.ua/course/richnyj-msfz-dajdzhest-2023/

© Olena Harlamova