На тлі завершення розробки перших стандартів розкриття інформації, пов’язаної зі сталістю, Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі — Рада) та Рада з Міжнародних стандартів сталості (РМСС) активно працюють над впровадженням специфічних вимог щодо природних ресурсів. Проєкт «Розкриття інформації, пов’язаної з природою» (Nature-related Disclosures) стає ключовим елементом глобального базису звітності, що має на меті надати інвесторам кількісну та якісну інформацію для оцінки фінансових перспектив компаній у контексті їхньої залежності від екосистем та впливу на них. Сьогодні аналізуємо технічні аспекти підготовки звітності за новими вимогами, фокусуючись на метриках, планах переходу та цільових показниках.

Методологічна основа та інтеграція зі стандартами S1 та S2

Розробка нових вимог ґрунтується на припущенні, що суб’єкт господарювання вже застосовує МСФЗ S1 «Загальні вимоги до розкриття фінансової інформації, пов’язаної зі сталістю» та МСФЗ S2 «Розкриття інформації, пов’язаної з кліматом». Нові норми не створюватимуться як ізольований документ, а доповнюватимуть чинну структуру розкриття інформації за чотирма основними напрямами: управління, стратегія, управління ризиками, а також показники та цілі.

Зокрема, вимоги щодо природи будуть деталізувати об’єктивну потребу користувачів фінансової звітності розуміти, як природні ризики впливають на грошові потоки компанії, її доступ до фінансування та вартість капіталу в коротко-, середньо- та довгостроковій перспективі. Важливим аспектом є те, що при відсутності окремого стандарту з питань природи, компанії вже зараз зобов’язані використовувати професійне судження для ідентифікації релевантних показників, посилаючись на Стандарти SASB та рекомендації Робочої групи з питань фінансового розкриття, пов’язаного з природою (TNFD).

Галузеві та крос-галузеві показники: аналітичний підхід

Одним із найбільш дискусійних питань у процесі стандартизації є вибір між галузевими та крос-галузевими метриками. Аналіз потреб інвесторів свідчить про те, що вплив на природу є надзвичайно специфічним для кожної галузі. Наприклад, для видобувної промисловості критичними є показники біорізноманіття, тоді як для виробничого сектору на перший план виходять управління відходами та використання водних ресурсів.

Рада рекомендує суб’єктам звітування приділяти основну увагу галузевим показникам, використовуючи Стандарти SASB як основне джерело. Дослідження підтверджують, що понад 80% стандартів SASB вже містять одну або декілька метрик, безпосередньо пов’язаних із природними ризиками. Що стосується крос-галузевих показників (таких як обсяги використання води в районах з дефіцитом або обсяги утворених відходів), ринок наразі демонструє змішані відгуки через брак єдиної методології розрахунків та обмежений досвід їх застосування. Проте очікується, що в майбутніх редакціях стандартів будуть запропоновані дискретні метрики для оцінки активів, вразливих до фізичних природних ризиків, аналогічно до вимог МСФЗ S2 щодо клімату.

Інформація про плани переходу (Transition Plans)

Поняття плану переходу в контексті природи є відносно новим і менш усталеним, ніж у кліматичній сфері. Природний перехід визначається як процес, у межах якого компанія реалізує стратегічні цілі, спрямовані на захист, відновлення або зменшення негативного впливу на природу.

За результатами досліджень ринку 2026 року, лише 2% великих компаній опублікували детальні плани переходу, що відповідають Глобальній рамковій програмі з біорізноманіття. Інвестори зазначають, що відсутність структурованої та порівнянної інформації заважає інтеграції природних факторів в основний інвестиційний аналіз.

Відповідно до пропонованих змін, компанії повинні розкривати:

• поточні та очікувані зміни в бізнес-моделі, включаючи перерозподіл ресурсів для подолання природних ризиків (наприклад, плани щодо закриття водомістких виробництв);
• прямі та непрямі заходи з захисту природи (наприклад, відновлення екосистем для захисту об’єктів від природних катаклізмів або робота з постачальниками щодо запобігання вирубці лісів);
• синергію та компроміси (trade-offs) між кліматичними та природними заходами, щоб уникнути ситуацій, коли розв’язання однієї проблеми поглиблює іншу.

Цільові показники та роль міжнародних угод

Встановлення цілей є фундаментальним елементом підзвітності. Природні цілі можуть стосуватися як факторів впливу (використання води, площа забудови), так і стану природи чи екосистемних послуг. Ключовою особливістю природних цілей є їхня прив’язка до конкретних локацій. Оскільки екологічні пороги та точки неповернення (tipping points) є локальними, цілі компанії мають відображати характеристики природи в місцях її діяльності.

Особлива увага у звітності має приділятися тому, як на встановлення цілей вплинули міжнародні угоди та національні зобов’язання. Важливим джерелом є Куньмінсько-Монреальська глобальна рамкова програма з біорізноманіття. Суб’єкт господарювання повинен розкрити, чи є цілі обов’язковими згідно з чинним законодавством, та на яких ключових припущеннях вони ґрунтуються.

Український контекст та цифрова звітність (XBRL)

Для українських компаній, особливо тих, що працюють у аграрному, енергетичному та видобувному секторах, впровадження цих вимог стане серйозним викликом. Окрім методологічної складності, важливим аспектом є цифровізація звітності. Фонд МСФЗ активно працює над оновленням Таксономії МСФЗ, щоб забезпечити можливість теґування інформації про природу у форматі XBRL. Це дозволить інвесторам автоматизовано порівнювати показники українських емітентів з глобальними аналогами. Професійним бухгалтерам слід звернути увагу на елементи таксономії, що стосуються локаційно-специфічної інформації, оскільки це вимагатиме детальнішої структуризації даних у системах обліку.

Резюме

Розширення периметра МСФЗ-звітності за рахунок природних аспектів є логічним кроком у розвитку глобальної мови бізнесу. Незважаючи на те, що практика розкриття планів переходу та специфічних цілей перебуває на етапі становлення, суб’єкти господарювання повинні вже зараз адаптувати свої системи внутрішнього контролю та збору даних. Інтеграція вимог щодо природи з існуючими стандартами забезпечить цілісну картину фінансового стану підприємства, що є критично важливим для збереження довіри інвесторів та забезпечення сталого розвитку в довгостроковій перспективі.

Релевантні вебінари за темою публікації:

Сталий розвиток в дії: практика підготовки звітності та керування ESG-ризиками >>> https://amsfo.com.ua/course/esg-riziky-praktyka/

Стале фінансування та ESG-звітність: практичний гід для бізнесу >>> https://amsfo.com.ua/course/stale-finansuvannia-esg/

© Олена Харламова