Міжнародні стандарти фінансової звітності (МСФЗ) є ключовим інструментом забезпечення прозорості фінансової інформації у світі. В Європейському економічному просторі (ЄЕП) їхнє застосування регулюється та контролюється Європейським управлінням з цінних паперів та ринків (ESMA). На основі останніх даних ESMA за 2024 рік ми розглянемо актуальні тенденції, пов’язані із застосуванням МСФЗ, виділимо лідерів і аутсайдерів та оцінимо особливості структури фінансової звітності емітентів у країнах Європи.

Динаміка кількості емітентів за країнами ЄЕП у 2024 році

Згідно з офіційною статистикою ESMA за 2024 рік, загальна кількість емітентів, що готують фінансову звітність за МСФЗ, дещо зменшилася: з 4016 у 2023 році до 3889 у 2024 році. Це свідчить про зниження на 3%, що може пояснюватися як консолідацією ринку, так і змінами в економічній активності та виходом певних компаній з регульованих ринків.

При аналізі географічного розподілу найбільше емітентів традиційно розташовано в Німеччині (363), Швеції (379), Франції (340) та Польщі (350). Ці країни стабільно очолюють рейтинги за кількістю емітентів, що застосовують МСФЗ, і є провідними фінансовими центрами Європи. Варто також виділити Італію (201), Норвегію (265) та Болгарію (283), які залишаються суттєвими учасниками ринку.

Аутсайдерами за кількістю емітентів є такі країни, як Латвія (13), Естонія (32), Словаччина (20) та Словенія (19). Причиною цього є менша кількість публічних компаній та менша інтегрованість фінансових ринків цих країн у загальноєвропейську економіку.

Співвідношення консолідованої та неконсолідованої звітності

Серед європейських емітентів переважає підготовка консолідованої фінансової звітності. З 3889 емітентів, 3242 (або 83%) складають саме консолідовану звітність, що свідчить про домінування великих груп та холдингів на ринку капіталів. Найбільше консолідованих звітів подають Швеція (363), Німеччина (333) і Франція (335). Цікаво, що хоча у Болгарії загальна кількість емітентів висока (283), майже половина з них (153) подають неконсолідовану фінансову звітність, що робить цю країну лідером у сегменті окремих звітів.

З іншого боку, країни з більш зрілими та розвиненими ринками капіталу, такі як Франція, Німеччина та Швеція, характеризуються мінімальною часткою неконсолідованої звітності. Це свідчить про переважно корпоративний характер бізнесу в цих країнах і наявність великої кількості компаній-груп із дочірніми підприємствами та міжнародними операціями.

Емітенти акцій та зобов’язань: які переважають?

Аналізуючи структуру емітентів за типом інструментів, помітна абсолютна перевага емітентів акцій. Із загальної кількості консолідованих звітів (3242), 2927 припадає на емітентів акцій (понад 90%). Лідерами за кількістю емітентів акцій є Швеція (363), Німеччина (333), Польща (283), Франція (316), Італія (191). Такий розподіл свідчить про те, що саме акціонерний капітал є найбільш поширеною формою фінансування діяльності компаній на європейських фондових ринках.

Водночас кількість емітентів боргових зобов’язань значно менша — лише 315 у 2024 році. Серед них найбільшу кількість зареєстровано в Норвегії (56), Швеції (16) та Люксембурзі (17). Показово, що країни з традиційно розвиненими фінансовими системами, такі як Люксембург та Норвегія, характеризуються помітною часткою емітентів боргових цінних паперів, що відповідає їхньому статусу фінансових хабів, орієнтованих на залучення міжнародного капіталу через боргові інструменти.

Динаміка змін у порівнянні з 2023 роком

Порівнюючи 2024 рік із попереднім, слід зазначити, що найбільше скорочення кількості емітентів спостерігається у Франції (-13), Німеччині (-30) та Італії (-16). Це може бути пов’язано з консолідацією ринку, злиттям та поглинанням компаній, а також економічними викликами, що спричинили вихід певних емітентів з публічних ринків. Водночас окремі країни демонструють стабільність чи навіть приріст — наприклад, Чехія (+4), Ісландія (+10), що свідчить про локальні тенденції зростання публічного ринку капіталу.

Резюме: основні тенденції та рекомендації для компаній

Аналітика показує, що європейський ринок МСФЗ-звітності зберігає стабільність, але дещо скорочується за рахунок консолідації. Домінування консолідованої звітності й емітентів акцій підкреслює корпоративний характер економіки ЄС та високий рівень інтеграції ринків капіталу в розвинених країнах. Водночас менші країни зберігають більшу частку окремих звітів, що відповідає специфіці їхніх ринків.

На фоні активного курсу України на євроінтеграцію, аналіз застосування МСФЗ у країнах Європейського економічного простору демонструє низку висновків, які можуть стати основою для формування ефективної фінансової політики України.

Перш за все, аналіз європейського досвіду чітко показує, що МСФЗ є стандартом, без якого неможлива повноцінна інтеграція українських підприємств до європейських ринків капіталу. Успішна євроінтеграція вимагає не лише формального застосування МСФЗ, але й повного впровадження їхньої філософії прозорості, відкритості та якісного розкриття інформації.

Європейський досвід вказує на пріоритетність консолідованої звітності великих груп, які є основними гравцями на ринку капіталу ЄС. Це означає, що для України важливо активно стимулювати корпоративні структури до переходу на консолідовану фінансову звітність за МСФЗ. Це не лише сприятиме покращенню інвестиційної привабливості українських компаній, але й підвищить рівень довіри міжнародних інвесторів.

Особливу увагу слід звернути на досвід країн-лідерів (Німеччина, Швеція, Франція), які демонструють високі стандарти прозорості звітності, а також активно використовують різні інструменти залучення капіталу — як акціонерні, так і боргові. Україні, з її потребою у залученні міжнародних інвестицій, варто переймати цю практику, створюючи умови для розвитку ринку боргових цінних паперів та активніше використовувати консолідовану звітність як важливий елемент корпоративного управління та фінансової дисципліни.

Отже, для України впровадження й адаптація МСФЗ мають бути не лише формальною вимогою, а глибокою системною реформою, що сприятиме інтеграції у європейський фінансовий простір, покращенню інвестиційного клімату, прозорості бізнесу та зміцненню економічної конкурентоспроможності країни. Це не просто умова успішної євроінтеграції, а й стратегічний крок до формування сучасної економіки європейського зразка.

Якщо у Вас виникають питання з МСФЗ, що потребують індивідуальних консультації, звертайтеся до Агентства з МСФЗ >>> https://amsfo.com.ua/services/

© Elena Kharlamova