Що обговорюється і чому це важливо

У листопаді 2024 року Рада МСБО оприлюднила проєкт цільових удосконалень до МСБО 37 «Забезпечення, непередбачені зобов’язання та активи». У червні–липні 2025 року Рада узагальнив відгуки щодо одного вузлового питання — ставки дисконту, яку слід застосовувати при оцінці довгострокових забезпечень. Коментарі покликані допомогти Раді визначити подальші кроки; рішень поки не ухвалено. Суть обговорення проста: чи потрібно прямо заборонити включати ризик невиконання зобов’язання (власний кредитний ризик) у ставку дисконту, та яку інформацію розкривати у примітках до звітності щодо самої ставки і підходу до її визначення.

Вузькість тематики не робить її другорядною для практики. Дисконтування істотно впливає на оцінку великих довгострокових забезпечень — від демонтажу основних засобів до екологічної рекультивації. У секторах видобутку, енергетики, переробки розкид підходів сьогодні відчутний: хтось уже використовує безризикові ставки, інші — коригують ставку на «власний» кредитний ризик. Запропоновані зміни покликані уніфікувати практику.

Що саме пропонується змінити

Проєкт передбачає, що забезпечення слід дисконтувати за доподатковою, безризиковою ставкою, яка відображає поточні ринкові оцінки вартості грошей у часі. Дозволено окремо врахувати ризики суми або строків майбутніх видатків, якщо їх не закладено у грошові потоки. При цьому ризик невиконання зобов’язання має бути виключений зі ставки. Методики визначення безризикової ставки у стандарті не наводяться, але в пояснювальних матеріалах згадано орієнтир на дохідності низькоризикових державних облігацій у відповідній валюті (за потреби — з коригуваннями на строк/ліквідність).

Слід прямо зазначити: це не спроба розширити вимоги МСФЗ на всі можливі оцінки справедливої вартості. Йдеться саме про оцінку забезпечень за МСБО 37 і про усунення різнотлумачень у виборі ставки, що нині породжують порівнянність «на папері», але не в реальних величинах.

Відгуки: де консенсус, а де — стійкі заперечення

Переважна більшість респондентів — користувачі звітності, регулятори, національні органи, аудиторські мережі і значна частина укладачів — підтримали виключення ризику невиконання зі ставки. Мотивація практична: менше суб’єктивності та ширший горизонт порівнянності між компаніями й юрисдикціями. Додатковий аргумент — усунення «контрінтуїтивної» ситуації, коли чим вищий кредитний ризик суб’єкта, тим нижча величина забезпечення лише через коригування ставки. Підхід також узгоджується з передумовою МСБО 37: зобов’язання зазвичай виконують, а не передають третій стороні.

Окремі респонденти послалися на системну узгодженість із іншими стандартами — наприклад, аргументацію в матеріалах до МСБО 19 щодо недоречності «власного кредитного рейтингу» у ставці дисконту для зобов’язань за виплатами працівникам, а також на вимоги до вилучення такого ризику при оцінці страхових зобов’язань за МСФЗ 17.

Натомість послідовні заперечення (за географією — переважно Канада, а за профілем — нафтогазовий сектор) стосуються наслідків розходження з американськими правилами, де для зобов’язань з демонтажу застосовується кредитно-коригована ставка. Канадські компанії побоюються, що безризикова ставка за МСБО 37 візуально «роздує» забезпечення порівняно з аналогами за національними правилами США і погіршить сприйняття їх фінансового стану американськими інвесторами.

Критики також вказують на волатильність безризикових ставок, періоди нульових/від’ємних ставок і на те, що «безризикові» криві не відображають фактичну вартість капіталу суб’єкта. Додаються і посилання на «неузгодженість» з іншими стандартами (МСФЗ 3, МСФЗ 9, МСФЗ 13, МСФЗ 16, МСБО 36), де кредитний ризик так чи інакше присутній у моделях.

Серед альтернатив — залишити поточну свободу вибору з розширеними розкриттями або закріпити орієнтир, подібний до МСБО 19 (дохідність облігацій високої якості, а за відсутності «глибокого ринку» — дохідність державних облігацій), із вимогою чутливості.

Межі узгодженості: стикування МСБО 37 і МСФЗ 3

Окремий вузол — зіткнення підходів до дисконтування між МСБО 37 і МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу». На дату придбання МСФЗ 3 вимагає оцінювати прийняті зобов’язання за справедливою вартістю, що на практиці реалізують через кредитно-кориговані ставки. Далі, у наступних періодах, така заборгованість переходить під режим МСБО 37. Якщо внаслідок переходу на безризикову ставку величина забезпечення зростає, виникає «втрати на другий день» (day-2): або через прибутки/збитки, або як коригування вартості активу (наприклад, первісної вартості основного засобу у випадку демонтажу). Респонденти пропонують або винести виняток для оцінки на дату придбання (щоб одразу застосували МСБО 37), або навпаки — дозволити подальше оцінювання за справедливою вартістю для таких зобов’язань, уникнувши штучного «розриву» між двома режимами. Навіть якщо Рада визнає «day-2» неминучим, готуються прохання принаймні роз’яснити, куди саме відносити ефект (прибуток/збиток чи коригування пов’язаного активу, включно з випадками переоцінки).

Реальна чи номінальна ставка: тиха «методологічна розвилка»

МСБО 37 допускає два послідовні підходи: або оцінювати грошові потоки в поточних цінах і дисконтувати реальною ставкою (без інфляції), або оцінювати потоки в прогнозних цінах і дисконтувати номінальною ставкою (з урахуванням інфляції). На момент первісного визнання результат може збігатися, але подальший розподіл змін за статтями прибутків/збитків чи між фінансовими витратами і вартістю активу (з огляду на КТМФЗ 1) відрізнятиметься. Відгуки пропонують або чітко зафіксувати один підхід, або принаймні вимагати розкривати, який саме використано, та забезпечувати послідовність у відображенні інфляції.

«Невиконання» у ставці чи в потоках? Ризик подвійного обліку (або його імітації)

Частина коментаторів звернула увагу на потенційну лазейку: якщо ризик невиконання прямо виключено зі ставки, але не сказано, що його не можна зашивати в грошові потоки, суб’єкт теоретично може отримати той самий результат. Більшість практиків і так виключають «власний кредитний ризик» і зі ставки, і з потоків; однак пропонується прямо закрити цю опцію, аби уникнути формального дотримання при фактичному збереженні ефекту.

Де брати «безризикову» ставку і як діяти у нестандартних умовах

Запитів на методичні орієнтири багато. Йдеться не про «універсальну формулу», а про ціль використання такої ставки і прикладні питання: як діяти, коли ринок держоблігацій у валюті зобов’язання не є низькоризиковим, або коли спостерігаються нульові/від’ємні ставки, або коли строк/ліквідність еталонного інструмента і зобов’язання суттєво не збігаються. Частина коментаторів просить винести з пояснювальних матеріалів (де вже згадано можливі ліквідні коригування) більш чіткі орієнтири в текст стандарту або хоча б у підстави для висновків до майбутніх змін.

Розкриття у примітках: що саме доведеться показати

Проєкт пропонує вимагати розкривати ставку (ставки) дисконту та підхід до її визначення. Значна частина респондентів підтримала ідею, вбачаючи у ній покращення порівнянності та прозорості, особливо якщо в різних юрисдикціях ставки принципово відрізняються (зокрема, з огляду на розбіжності з американськими правилами). Є й критика — від «труднощів для груп із багатьма юрисдикціями» до застережень, що вимоги породять шаблонні формулювання без реальної користі. Звучали пропозиції звузити сферу до суттєвих випадків або доповнити базові розкриття чутливістю до зміни ставки і наративом про вплив переглядів між датами звітності.

Резюме

Поточний етап — це радше наведення порядку в термінах і межах дисконтування за МСБО 37, ніж «велика реформа». Багато рішень — редакційні узгодження або підтвердження наявної практики. Втім, саме від таких «малих кроків» залежить передбачуваність застосування МСФЗ у рутинних, але капіталоємних оцінках. Переважний меседж — менше варіативності там, де вона створює шум, і більше розкриттів там, де без них користувач не знатиме, що саме стоїть за цифрою забезпечення.

Для України практична цінність цих дискусій — у прописаності внутрішніх рішень: хто і як визначає ставку, як підтверджуються джерела ринкових даних, як обираються проксі, як документується логіка співвідношення ставки та грошових потоків. Це рутина, але саме вона робить звітність професійною.

Webinarii relevante pe tema acestei publicații:

Забезпечення (резерви): на межі вимог та маніпулювань >>> https://amsfo.com.ua/course/zabezpechennia-na-mezhi-vymoh-ta-manipuliuvan/

© Elena Kharlamova