Ще в жовтні 2021 року Національний банк України проінформував учасників фінансового ринку про те, що після 31 грудня 2021 року буде припинено публікацію більшості котирувань індикаторів процентної ставки LIBOR  у зв’язку з втратою репрезентативності та глобальним поступовим відходом від використання індикаторів, що базуються на заявлених даних.
В результаті учасники ринку, починаючи з 2022 року не зможуть укладати нові угоди та підтримувати наявні, де LIBOR є референтним індикатором, оскільки інформація про ці ставки буде недоступною. З метою запобігання можливим ризикам фінансових установ і споживачів фінансових послуг, а також для спрощення впровадження реформи базових процентних ставок НБУ рекомендував українським банкам та небанківським фінансовим установам вжити низку заходів, а саме:
•    донести до клієнтів інформацію про відмову від використання LIBOR та необхідність вжиття заходів для нівелювання пов’язаних із цим ризиків;
•    утриматися від укладання договорів, що передбачають використання LIBOR в якості референтного індикатора;
•    проаналізувати всі наявні експозиції на предмет залежності від LIBOR;
•    перейти на використання нових індикаторів до 31 грудня 2021 року;
•    передбачити в договорах альтернативну ставку, що застосовуватиметься замість LIBOR після 31 грудня 2021 року;
•    врахувати перехід до використання інших індикаторів та можливі пов’язані з цим ризики в системі управління ризиками.

Реформа базових процентних ставок внесла певні зміни і в МСФЗ. Передусім це МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації», МСФЗ 16 «Оренда» та ще декілька стандартів. Детальніше про ці зміни, які вже потрібно врахувати у фінансовій МСФЗ-звітності за 2021 рік, можна дізнатися на вебінарі “Річний дайджест: МСФЗ-звітність-2021 та перспективи-2022”.