Облік нематеріальних активів є однією з найбільш дискусійних і складних тем у фінансовій звітності. Сучасна економіка дедалі більше орієнтована на нематеріальні ресурси, такі як дані, програмне забезпечення, інтелектуальна власність і людський капітал. Однак Міжнародний стандарт бухгалтерського обліку 38 (МСБО 38) «Нематеріальні активи», який регулює їхній облік, залишається відносно незмінним, що створює значні виклики для компаній, інвесторів і регуляторів.

Необхідність змін у МСБО 38

Під час дослідження, проведеного Радою з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (IASB), було виявлено кілька ключових проблем:

• Застарілість підходів. Сучасні бізнес-моделі суттєво змінилися, і традиційні критерії визнання та оцінки нематеріальних активів не завжди відповідають реаліям.
• Нестача інформації у фінансовій звітності. Інвестори не отримують достатніх відомостей про нематеріальні активи, зокрема про ті, що генеруються внутрішньо, що ускладнює аналіз і порівняння компаній.
• Різниця між МСФЗ та US GAAP. Підходи до обліку нематеріальних активів у МСФЗ та американських стандартах (GAAP) значно відрізняються, що впливає на зіставність фінансової інформації.

Результати опитування, у якому взяли участь понад 200 компаній, аудиторів і регуляторів, підтвердили необхідність удосконалення стандарту.

Результати  загального опитування серед підготовлювачів фінансової звітності свідчать про серйозні виклики, з якими стикаються компанії при відображенні нематеріальних активів у фінансовій звітності:

• 26% респондентів вважають, що фінансова звітність не містить інформації про нові типи нематеріальних активів та способи їх використання.
• 25% відзначають недостатність інформації про нематеріальні активи компаній у фінансовій звітності.
• 17% респондентів вказують на значну різницю між ринковою вартістю компаній та балансовою вартістю їхніх активів і вважають, що фінансова звітність повинна відображати повну вартість усіх нематеріальних активів.
• 16% вважають, що фінансова звітність уже надає достатньо інформації для прийняття інвестиційних рішень.
• 13% наголошують, що інформація у фінансовій звітності є неефективною для порівняння компаній, які внутрішньо генерують нематеріальні активи, і компаній, які їх купують.
• 4% респондентів обрали категорію «Інше».

Ці результати свідчать про загальне невдоволення обсягом і якістю інформації про нематеріальні активи у фінансовій звітності та підтримку ініціатив щодо вдосконалення стандартів їх обліку.

Щодо сфери охоплення потенційних змін до обліку нематеріальних активів, серед респондентів не склалося єдиної думки про те, які саме активи слід включати до проєкту. Найбільшу підтримку отримала пропозиція розглянути нематеріальні активи, що утримуються з метою інвестування (наприклад, криптовалюти або права на викиди): 41% опитаних вважають, що ці активи мають бути включені до перегляду в межах поточного проєкту, ще 29% підтримують їх розгляд у рамках окремого проєкту, а 30% респондентів не бачать необхідності в їх перегляді.

Питання про нематеріальні активи, охоплені іншими стандартами (наприклад, гудвіл або активи розвідки й оцінки) також викликало дискусії: 40% опитаних вважають, що їх слід включити до цього проєкту, 28% вбачають доцільність їх розгляду в окремому проєкті, тоді як 32% не вважають це питання актуальним.

Найменшу підтримку отримала ідея розширення переліку нематеріальних активів за рахунок ширшого спектра активів, таких як сформований персонал чи рівень задоволеності клієнтів. Лише 40% вважають, що ці питання слід включити до поточного проєкту, 17% підтримують їх розгляд у рамках окремого дослідження, а 43% не бачать необхідності у зміні підходу до таких активів.

Таким чином, результати опитування свідчать про значний інтерес до уточнення обліку криптовалют та прав на викиди, тоді як більш радикальні зміни щодо гудвілу чи оцінки нематеріальних активів, не охоплених чинними стандартами, залишаються спірними.

Щодо пріоритетних тем для перегляду стандартів обліку нематеріальних активів, респонденти надали найбільшу підтримку оновленню визначення нематеріального активу та пов’язаних з ним настанов. 78% опитаних вважають, що це допоможе спростити застосування стандарту, зокрема щодо нових типів активів, таких як програмне забезпечення як послуга (SaaS).

Також значну увагу респонденти приділили узгодженості в оцінюванні нематеріальних активів – 53% підтримують розробку настанов щодо визначення собівартості або справедливої вартості деяких нематеріальних активів, а також оцінки строків корисного використання.

Потреба у покращеному розкритті інформації про капіталізовані та списані витрати на нематеріальні активи отримала підтримку 52% респондентів. Це включає вимоги до деталізації витрат, пов’язаних із нематеріальними активами, та пояснення їхнього впливу на створення вартості компанією.

Дещо менше підтримки отримала ідея покращення порівнянності інформації про придбані та створені власними силами нематеріальні активи (44%), а також перегляд визнання додаткових нематеріальних активів у балансі (36%).

Найменш актуальною для респондентів виявилася ініціатива щодо уніфікації термінології нематеріальних активів – лише 22% вважають, що це питання потребує першочергового розгляду.

Загалом, опитування вказує на те, що професійна спільнота очікує, передусім, оновлення концепції нематеріальних активів та покращення методології їх оцінювання.

Відтак, найбільшу підтримку отримали такі напрями змін:

• оновлення визначення нематеріального активу та уточнення його характеристик;
• удосконалення критеріїв визнання нематеріальних активів у балансі;
• поліпшення розкриття інформації у фінансових звітах.

Можливі напрями змін у підходах до нематеріальних активів

1. Модернізація МСБО 38

Визначення нематеріального активу та критерії його визнання потребують оновлення з урахуванням сучасних тенденцій. Наприклад, питання обліку витрат на розробку програмного забезпечення, хмарних технологій і штучного інтелекту викликає багато дискусій.

2. Більш послідовний підхід до обліку придбаних і внутрішньо створених активів

Нині компанії можуть визнавати нематеріальні активи, отримані внаслідок придбання, тоді як аналогічні активи, створені внутрішньо, не потрапляють у баланс. Це створює значну різницю між компаніями, які розвиваються органічно, та тими, що активно використовують злиття і поглинання.

3. Удосконалення критеріїв оцінки нематеріальних активів

Хоча більшість учасників опитування підтримують оцінку за первісною вартістю, є запит на додаткові механізми оцінки, зокрема для криптоактивів і вуглецевих квот.

4. Розширене розкриття інформації у звітності

Інвестори вимагають більшої прозорості щодо витрат на нематеріальні активи, які не відображаються у балансі, а також детальнішої інформації про їхній вплив на фінансовий стан компанії.

5. Поетапне впровадження змін

Оскільки проблема є складною та багатогранною, більшість респондентів підтримують поетапний підхід до оновлення МСБО 38. Спочатку можуть бути запроваджені точкові зміни щодо класифікації та розкриття інформації, а згодом – масштабніші реформи.

Висновки та подальші кроки

Оновлення обліку нематеріальних активів є одним із ключових завдань IASB. Попередні результати досліджень свідчать, що сучасні підходи до визнання, оцінки та розкриття інформації про нематеріальні активи потребують перегляду, щоб фінансова звітність краще відображала реальну вартість компаній.

Подальші етапи передбачають поглиблений аналіз можливих змін та консультації з учасниками ринку. Важливим викликом стане пошук компромісу між необхідністю покращення якості фінансової звітності та можливістю компаній адаптуватися до нових вимог без надмірного навантаження.

IASB планує обговорити отримані результати та сформувати пропозиції щодо подальших змін уже в 2025 році.

Webinars relevantes sobre o tema desta publicação:

“Нематеріальні активи: путівник з обліку та подання в МСФЗ-звітності”

© Olena Kharlamova