Якщо кліматичні розкриття вже стали «новою нормою», то наступний фронт прозорості — природні ризики й можливості, пов’язані з біорізноманіттям, екосистемами та екосистемними послугами. У січні 2026 року Рада з міжнародних стандартів сталого розвитку (далі — РМССР) винесла на обговорення план стандартотворення саме в цій темі: який буде обсяг, як це “накладатиметься” на чинні вимоги МСФЗ S1 і МСФЗ S2, що планують робити з метриками, і де РМССР бачить найбільші практичні вузли для підготовників звітності.

Для укладача звітності ключове не «коли вийде стандарт», а що почати готувати зараз, щоб не опинитися в ситуації, коли опис ризиків є, а доказової бази та керованого процесу — немає.

Що саме запускає РМССР: обсяг і “якір” на МСФЗ S1 та МСФЗ S2

РМССР пропонує рухатися до стандартотворення не вузько (наприклад, лише вода або лише біорізноманіття), а широко — всі природні ризики й можливості. Логіка проста: залежності й впливи по природі взаємопов’язані (наприклад, залежність від лісових ресурсів → ризики вирубки → ризики води та якості ґрунтів → операційні наслідки), тому «вузькі» стандарти часто штучно розривають причинно-наслідковий ланцюг.

При цьому РМССР прямо фіксує два методологічні “якорі”:

• майбутні вимоги доповнюватимуть, а не дублюватимуть чинні вимоги МСФЗ S1 і МСФЗ S2 (тобто формат мислення — “S1-plus”);
• у роботі над природою припускається, що суб’єкт уже застосовує МСФЗ S1 і МСФЗ S2 (інакше кажучи, не буде «заново» пояснюватися базова архітектура: управління, стратегія, управління ризиками, метрики і цілі).

Практичний висновок: якщо у вас в S1/S2 зараз «порожні місця» (матеріальність, ланцюг створення вартості, зв’язність інформації, фінансові ефекти, джерела даних), то природа не вирішиться додаванням одного розділу — вона підсвітить слабкі місця системи розкриттів.

Які теми РМССР вважає “опорними” для проєкту і чому це важливо укладачу

На сьогодні запропоновано перелік інформаційних блоків, які РМССР планує розглядати у стандартотворчих обговореннях: визначення термінів, географічна деталізація, плани переходу, пов’язані з природою, зв’язок клімат–природа, цілі, сценарії, додаткові настанови для ідентифікації ризиків/можливостей, а також окремо — питання метрик (де поки що розглядається варіант відкладення).

Для укладача звітності це не “порядок денний регулятора”, а підказка, які робочі файли потрібні, щоб пройти аудит/перевірку якості розкриттів.

Термінологія і межі: без визначень не буде порівнянності

РМССР прямо зазначає: в чинних стандартах розкриттів сталого розвитку немає визначень для «природних ризиків», «природних можливостей», «природних фізичних ризиків», «природних перехідних ризиків», і це шкодить порівнянності. Тому визначення базових термінів — перший крок стандартотворення, ймовірно із використанням напрацювань “Робочої групи з розкриття інформації, пов’язаної з природою” як джерела термінів.

Практичний приклад (як оформити “аудитостійко”)
Умовно, ви описуєте ризик «дефіцит води». Без визначень аудитору складно зрозуміти, що саме ви вважаєте “водним ризиком”: фізичну нестачу, регуляторні обмеження, конфлікт з громадами, або репутаційний ризик. Робоче рішення — внутрішній глосарій для 10–15 термінів, який:

• узгоджує назву ризику → причину → фінансовий канал впливу (грошові потоки/вартість капіталу/доступ до фінансування);
• фіксує межі: що входить/не входить (щоб не «розповзались» розкриття між підрозділами).

Географічна деталізація: “де саме?” стає обов’язковим питанням

РМССР підкреслює, що локаційна (географічна) інформація є чіткою потребою інвесторів. Чинний МСФЗ S1 вже містить вимоги щодо агрегування/дезагрегування і прямо наводить приклад розкриття за географією, але РМССР ставить питання: який рівень географії є корисним — країна, регіон, басейн річки/ландшафт — і коли це стає суттєвим.

Практичний приклад (структура розрахунку, який “чіпляється” до розкриття)
Умовно, підприємство має 4 виробничі майданчики (A–D) з балансовою вартістю основних засобів 2,4 млрд грн. Після внутрішньої оцінки “природної експозиції” визначено, що майданчики A і B розташовані в зонах підвищеного водного стресу.

• Балансова вартість активів у зонах водного стресу: 0,9 млрд грн
• Загальна балансова вартість активів: 2,4 млрд грн
• Частка активів у зонах водного стресу: 0,9 / 2,4 = 37,5%

Це не “метрика заради метрики”. Це міст до вимог S1 щодо фінансових ефектів: якщо 37,5% активів концентрують ризик перебоїв водопостачання, то саме тут логічно розкривати:

• де виникає ризик (локація/тип активів),
• який канал впливу (простої/капітальні витрати/зміна витрат на воду/страхування),
• які управлінські дії (інвестиції, альтернативні джерела води, технологічні зміни).

Плани переходу, пов’язані з природою: не дублювати клімат, а пояснити відмінність

РМССР визнає, що плани переходу в природній тематиці — чітка потреба інвесторів, але практика ще “свіжа”, тому можливий обережний підхід: розкривати вимоги лише якщо суб’єкт має такі плани, і думати про узгодження з тим, як це вже працює для клімату.

Практичний приклад (як не скотитися в декларацію)
Замість “ми зменшимо вплив на екосистеми” — робоча модель:

• ціль (наприклад, відновлення земель/відмова від певних практик),
• периметр (які активи/ділянки/постачальники),
• бюджет і строки (наприклад, 120 млн грн на 2026–2028),
• очікуваний фінансовий ефект (CAPEX/OPEX, зменшення ризику штрафів, зниження вартості страхування),
• контрольні показники виконання (навіть якщо поки внутрішні).

Зв’язок “клімат–природа”: від “connected information” до конкретних вузлів

РМССР підкреслює: потреба інвесторів — бачити взаємозв’язок кліматичних і природних ризиків/можливостей, а чинні вимоги щодо зв’язності інформації в S1 вже існують. Питання — чи потрібні додаткові вимоги/настанови, щоб підготовники реально показували ці зв’язки, а не лише декларували.

Практичний приклад (типова зв’язка)

• кліматичний фізичний ризик: посухи →
• природний ризик: деградація ґрунтів/дефіцит води →
• фінансовий ефект: зростання витрат на воду + простій + додаткові капітальні інвестиції в очищення/переобладнання.

Таку зв’язку потрібно вміти показати одним ланцюгом в розкриттях, а в робочих файлах — мати єдину модель допущень, щоб не отримати різні цифри в різних розділах.

Найгостріше питання для практики: метрики можуть “відкласти”, але числа все одно будуть потрібні

У документі прямо зазначено: хоча інвестори хочуть більше кількісної інформації, підхід до метрик може бути відкладений або обмежений на першому етапі — через несталу “метричну” екосистему, різні методики розрахунків і паралельну роботу над удосконаленням галузевих стандартів.

Однак важливий нюанс: навіть якщо “єдині метрики” не стануть центральною частиною першої редакції, кількісні елементи неминучі там, де ви описуєте фінансові ефекти або локаційну експозицію (наприклад, частка активів у вразливих локаціях). У документі також згадано “14 базових глобальних метрик” у напрацюваннях природної рамки розкриттів (як архітектуру, що може бути врахована).

Поради експерта

Для укладачів звітності практична складність не у термінах, а в даних: обмежена простежуваність ланцюгів постачання, складність виділення локаційних ризиків, і різна якість первинної нефінансової інформації. Саме тому найбільш робоча стратегія, якщо ви розкриваєте (або плануєте розкривати) природні ризики — будувати “кістяк” на вимогах МСФЗ S1 (суттєвість, зв’язність, фінансові ефекти, ланцюг створення вартості) і готувати природний блок як розширення вже наявної системи, а не як окрему “екологічну історію”.

• Зробіть інвентаризацію природних залежностей і впливів у форматі “актив/локація → залежність → ризик/можливість → фінансовий канал”. Це мінімізує ризик абстрактних описів.
• Побудуйте матрицю локацій: які об’єкти/постачальники у “чутливих” зонах і яка їх частка у вартості активів/виручці/ланцюгу постачання. Навіть проста частка (20%, 35%, 60%) часто якісно змінює зміст розкриття.
• Уніфікуйте сценарії: якщо ви застосовуєте сценарний аналіз для клімату, зафіксуйте, які природні припущення “вшиті” в ці сценарії (вода, земельні обмеження, екосистемні послуги), щоб не було суперечностей між розділами.
• Контролюйте “пропорційність”: МСФЗ S1 дозволяє опиратися на інформацію, яка є доступною без надмірних витрат і зусиль, та за певних умов використовувати якісні описи замість надточних чисел. Але це має бути обґрунтовано в логіці підготовника, а не “за замовчуванням”.
• Заздалегідь вирішіть, як ви будете документувати методики: що є джерелом локаційних даних, як визначаються “чутливі локації”, хто затверджує класифікацію ризиків і які контрольні процедури виконуються.

Resumo

РМССР переходить до стандартотворення щодо природних ризиків і можливостей у логіці широкого охоплення природи, з опорою на доповнення МСФЗ S1 і МСФЗ S2, і з явним фокусом на практичні вузли: визначення термінів, локаційна деталізація, плани переходу, зв’язок клімат–природа, цілі та сценарії, при цьому блок метрик може бути обмежений або відкладений на першій фазі.

Для укладача звітності “готовність” означає не чекати нового стандарту, а вже зараз мати керовані робочі файли: глосарій, матрицю локацій, міст до фінансових ефектів і узгоджені допущення між кліматом і природою.

Цікавитесь розкриттями зі сталого розвитку – рекомендуємо “Фінансова звітність і сталий розвиток: практичний зв’язок за МСФЗ та Н(П)СБО” >>> https://amsfo.com.ua/course/fin-zvitnist-i-stalyj-rozvytok-msfz-npsbo/

© Olena Kharlamova