В умовах високої волатильності економічних умов і посилення вимог до прозорості фінансової інформації якість розкриттів стає ключовим чинником довіри інвесторів. Європейське управління з цінних паперів та ринків (ESMA) традиційно відіграє важливу роль у забезпеченні відповідності фінансової звітності європейських компаній вимогам Міжнародних стандартів фінансової звітності (МСФЗ). Пропонуємо розглянути основні результати досліджень ESMA за 2024 рік, які допомагають бухгалтерам, аудиторам та фінансовим директорам краще зрозуміти ключові проблеми, що виникають на практиці, і відповідно підвищити якість підготовки звітності.

Географічний аспект нагляду за фінансовою звітністю

Країни Європи за кількістю емітентів, що звітують за МСФЗ, поділено на кластери. Лідерами за кількістю емітентів є такі країни як Німеччина, Франція, Польща, Швеція, Болгарія і Норвегія (понад 250 емітентів у кожній). Це пояснює високу активність регуляторних органів саме в цих країнах і відповідно більшу увагу до якості фінансової звітності.

Обсяги нагляду за звітністю відповідно до МСФЗ

Станом на кінець 2024 року приблизно 3900 компаній, що готують звітність за МСФЗ, були допущені до торгів на регульованих ринках у Європейському економічному просторі (ЄЕП). Близько 3250 компаній формували консолідовану фінансову звітність, а 650 – окрему неконсолідовану звітність. Порівняно з попереднім роком кількість емітентів, які готують фінансову звітність за МСФЗ, незначно скоротилася.

За 2024 рік фінансова звітність 685 емітентів (близько 17 % від загальної кількості емітентів у ЄС, що звітують за МСФЗ) була предметом ретельного аналізу з боку регуляторів. Ця частка залишається стабільною порівняно з 2023 роком, що свідчить про системний і послідовний характер діяльності ESMA. Здійснено 660 перевірок фінансових звітів після їх публікації (ex-post), при цьому 62 % перевірок мали необмежений обсяг (охоплювали всю звітність), а 38 % — були тематичними, зосередженими на окремих питаннях.

Типові порушення та дії регулятора

За результатами перевірок, регулятори здійснили заходи реагування в 38 % випадків від загальної кількості проведених перевірок. При цьому найбільша частина (66 %) виявлених недоліків стосувалась недостатності або некоректності розкриття інформації у фінансовій звітності, а решта (34 %) були пов’язані з питаннями визнання, оцінки та подання фінансових показників.

Заходи реагування були диференційовані залежно від ступеня серйозності порушення. Лише у 14 % випадків регулятори вимагали негайного розкриття додаткової інформації у вигляді виправлених фінансових звітів або публічних коригувальних нот. В інших 86% випадків виправлення мало бути враховано при складанні майбутніх звітів, що підкреслює превентивний характер нагляду.

Основні сфери, де найчастіше виникають проблеми

Виділено чотири основні сфери, де регулятори виявляють найбільше порушень.

1. Подання фінансової звітності

Ця категорія була лідером за кількістю порушень (22 % від загальної кількості). Основні проблеми включали неадекватне структурування інформації у звітності, порушення принципів порівнянності, неповне розкриття суттєвих суджень керівництва компаній.

2. Облік фінансових інструментів

На другому місці за проблематикою знаходиться облік фінансових інструментів (17 %). Типові помилки стосувалися неправильної класифікації фінансових активів і зобов’язань, неточної оцінки справедливої вартості та порушення порядку розрахунку резервів під очікувані кредитні збитки відповідно до МСФЗ 9.

3. Знецінення нефінансових активів

Питання знецінення нефінансових активів також часто потрапляли під регуляторну увагу (12 % від загальної кількості). Проблеми виникали через некоректне визначення генеруючих одиниць, неправильно проведене тестування на знецінення і недостатнє розкриття інформації про ключові припущення в оцінках.

4. Операційні сегменти

Проблеми у звітності за операційними сегментами становили ще одну важливу сферу уваги (13 %). Основні зауваження регуляторів стосувались неповного або некоректного розподілу доходів, витрат та активів між сегментами, що значно ускладнювало аналіз і прийняття управлінських рішень користувачами звітності.

Принцип матеріальності – ключовий критерій якості звітності

ESMA підкреслює важливість концепції матеріальності, зазначаючи, що недоліки у розкритті суттєвої інформації можуть впливати на рішення користувачів фінансових звітів. Керівництво компаній повинно забезпечити, щоб звітність відображала всі суттєві моменти, а пояснення щодо суджень і припущень були достатньо зрозумілими, точними і повними.

Resumo

Результати наглядових заходів ESMA у 2024 році підтверджують стабільну тенденцію до покращення якості фінансової звітності в Європі, хоча помилки у сфері розкриття залишаються доволі поширеними. Відтак, ключовим викликом для бухгалтерської спільноти стає забезпечення прозорості й зрозумілості інформації, адже це не лише формальний обов’язок, а й важливий чинник репутації та довіри з боку інвесторів.

Діяльність ESMA є орієнтиром для бухгалтерів і аудиторів, які можуть використовувати виявлені помилки та рекомендації регулятора для підвищення якості власних звітів і, як наслідок, зменшення ризику регуляторних санкцій у майбутньому.

Якщо у Вас виникають питання з МСФЗ, що потребують індивідуальних консультації, звертайтеся до Агентства з МСФЗ >>> https://amsfo.com.ua/services/

© Olena Kharlamova