У листопаді 2025 року Рада МСБО оприлюднила службовий документ із переліком потенційних проєктів, які можуть бути додані до робочого плану в «проміжний період» — до завершення спільної з ISSB порядкової консультації, очікуваної у 2028 році. Ідеться не про гарантовані зміни, а про перелік напрямів, до яких Рада може звернутися за наявності ресурсу. У фокусі — сегментна звітність, механізми ціноутворення на забруднення, облік у гіперінфляційних економіках і криптоактиви. Сам документ підкреслює, що лише за появи можливості окремі теми буде винесено на стандартотворчу роботу; інакше питання перейдуть до наступної п’ятирічної консультації порядку денного.

Операційні сегменти: точкові поліпшення без перегляду управлінського підходу

Після Третьої консультації інвестори високо оцінювали потребу в оновленнях щодо сегментів, тоді як інші зацікавлені сторони — низько. Нещодавнє рішення Комітету з тлумачень МСФЗ (липень 2024 року) щодо розкриття доходів і витрат за звітними сегментами знову активізувало інтерес укладачів до можливих коригувань МСФЗ 8. Пропонується не чіпати управлінський підхід, але підвищити корисність інформації через поліпшення ідентифікації сегментів, критеріїв агрегування та вимог до розкриття. Імовірний масштаб — середній.

Практичний сигнал для укладачів. Навіть без змін у стандарті очікування користувачів і регуляторів зростають: підхід до визначення сегментів має бути прозорим, а розкриття — деталізованими та «справді компаніє-специфічними». Власне, саме на узгодженість і конкретність акцентують й європейські регулятори, які прямо відсилають до згаданого рішення Комітету з тлумачень і вимагають коректної презентації доходів і витрат, а також суджень щодо агрегування. Це важливо і для тестування гудвілу: одиниці, до яких розподіляють гудвіл, не можуть бути більшими за операційний сегмент.

Український контекст. Для емітентів та груп із диверсифікованою діяльністю (зокрема, експортерів) аудиторські запити на наративне пояснення логіки сегментації та вив’язку показників сегментів з примітками до звітності лише посилюватимуться. Рекомендація — привести у відповідність управлінську та фінансову сегментну аналітику, переглянути судження щодо агрегування та підготуватися до можливих додаткових полів у розкриттях.

Механізми ціноутворення на забруднення: від «великого проєкту» до таргетованих варіантів

Попит на облік таких механізмів зростає. Окреслено чотири можливі рамки — від широкого стандартотворчого рішення (визнання, оцінка, розкриття для як обов’язкових, так і добровільних схем; для учасників і емітентів) до варіантів середнього масштабу: використати напрацювання інших нормотворців; зосередитися лише на обов’язкових схемах; або лише на добровільних.

Чому це важливо зараз. У моделі доходів/витрат і в обліку зобов’язань компанії дедалі частіше стикаються з квотами, кредитами, сертифікатами й різними типами контрактних відносин. Відсутність уніфікованого підходу створює ризики нерівномірності практики та разових облікових рішень. Навіть якщо Рада обере не «великий» проєкт, ймовірні таргетовані уточнення для підвищення порівнянності.

Український контекст. В Україні запити банків і інвесторів на узгодження нефінансових та фінансових даних (зокрема, щодо вуглецевих показників) зростають. Будь-які майбутні вимоги МСФЗ у цій площині підсилять потребу внутрішніх реєстрів схем/сертифікатів, чіткої ідентифікації, коли виникає актив або зобов’язання, і як це відображається у доходах/витратах та примітках.

Облік у гіперінфляційних економіках: три варіанти руху

Через поширення високої інфляції компанії все частіше мають визначати, чи застосовувати МСБО 29, і як саме це робити. Порушені три групи проблем: корисність інформації, межі сфери застосування та порядок перерахунку. Розглядаються три траєкторії:
— великий проєкт з повним опрацюванням інформаційних потреб і практичних викликів;
— малий або середній проєкт лише щодо сфери застосування;
— поетапний підхід із публікацією запиту інформації, щоб уточнити потреби користувачів і визначити пріоритети для подальших дій.

Український контекст. На щастя, Україна не класифікується як гіперінфляційна економіка, але існують певні групи, які мають закордонні підрозділи або контрагентів із середовищем високої інфляції. Підготовка до можливих уточнень МСБО 29 — це оновлення облікової політики щодо індикаторів і джерел макроприпущень, збереження аудитного «сліду» (дат, версій, переліку індексів), а також сценарний аналіз для чутливості, якщо перерахунок може змінити ключові показники.

Криптоактиви: від широкого проєкту до точкових рішень оцінки

Регуляторне середовище стрімко змінюється, а коло зацікавлених сторін рішуче підтримує рух до оцінки за справедливою вартістю через прибутки/збитки принаймні для частини інвестиційних утримань. Рада вже вирішила опрацьовувати нематеріальні активи, що утримуються для інвестування, включно з криптоактивами, у наступній фазі проєкту про нематеріальні активи; однак можливе прискорення цієї гілки.

Окреслено два варіанти:
— великий проєкт — облік широкого спектра криптоактивів і пов’язаних зобов’язань (пряме володіння, зберігання для клієнтів, облік емітентів) і/або ширший кошик нефінансових активів для інвестування;
— малий проєкт — удосконалити вимоги до оцінки для частини криптоактивів, а також розв’язати питання еквівалентів грошових коштів для стабільних платіжних токенів.

Український контекст. За наявності у груп криптоактивів варто заздалегідь впорядкувати класифікацію, моделі оцінки та тригери розкриттів, а також визначити, які інструменти потенційно можуть виконувати критерії еквівалентів грошових коштів (строки до трьох місяців, незначний ризик зміни вартості, доступність для використання за потреби). Якщо Рада піде «малим» шляхом, ці питання можуть стати першими таргетованими змінами.

Резюме

Проміжний період до 2028 року навряд чи принесе «великі реформи», але цілеспрямовані поліпшення цілком ймовірні. Сегментна звітність рухається до більшої конкретики; механізми ціноутворення на забруднення — до уніфікації підходів; облік у гіперінфляції — до уточнення сфери та практичних процедур; криптоактиви — до зрозуміліших правил оцінки й класифікації. Головне завдання українських укладачів — заздалегідь привести у відповідність облікові політики, джерела даних і примітки, щоб безболісно інтегрувати можливі зміни. Якщо потрібна допомога, Агентство з МСФЗ може супроводити оновлення політик і шаблонів розкриттів для цих чотирьох напрямів, з урахуванням вашої конкретної структури звітності та очікувань користувачів.

Якщо у Вас виникають питання з МСФЗ, що потребують індивідуальних консультації, звертайтеся до Агентства з МСФЗ >>> https://amsfo.com.ua/services/

© Олена Харламова