Оцінка фінансових активів, таких як ОВДП та ОЗДП, є важливим елементом бухгалтерського обліку, оскільки саме від цього залежить достовірність відображення їх вартості у фінансовій звітності, вартість активів, дотримання нормативів тощо. Компанії, які інвестують у державні облігації і утримують їх з торговою метою, повинні оцінювати ці активи за справедливою вартістю з переоцінкою через прибутки збитки відповідно до вимог МСФЗ 9 «Фінансові інструменти». Це необхідно для того, щоб фінансова звітність відображала реальну економічну ситуацію, а не просто номінальні суми, які можуть не відповідати ринковим умовам.

МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» встановлює, що при визначенні справедливої вартості слід у першу чергу використовувати доступні ринкові дані, а вже у разі їх відсутності – моделі оцінки. Цей підхід дозволяє уникати суб’єктивних припущень та забезпечує порівнянність оцінки фінансових інструментів між різними компаніями.

Проте у практиці бухгалтери часто стикаються з тим, що фінансові активи, у тому числі і ОВДП/ОЗДП можуть мати декілька справедливих вартостей на одну дату.

Виникає питання: чи можна вважати справедливу вартість ОВДП/ОЗДП, яку публікує НБУ, такою, що відповідає найвищому рівню ієрархії оцінки за МСФЗ 13? Іншими словами, чи можна розглядати її як фактичну ринкову вартість, чи це розрахункове значення, яке потребує додаткових пояснень у фінансовій звітності? Відповідь на це питання має значення для правильного відображення активів у балансі та коректного розкриття інформації у примітках до фінансової звітності.

Відповідно до МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості», усі оцінки справедливої вартості мають підпорядковуватися ієрархічному підходу, який максимізує використання ринкових даних та мінімізує використання суб’єктивних припущень. Але чи можна вважати справедливу вартість ОВДП/ОЗДП, оприлюднену НБУ, такою, що відповідає 1 рівню ієрархії? Ділимося результатами нашого дослідження. 

Ієрархія оцінки справедливої вартості: принципи МСФЗ 13

МСФЗ 13 визначає три рівні ієрархії оцінки справедливої вартості:
1️ рівень – спостережувані ринкові котирування на активних ринках. Це найвищий рівень надійності оцінки.
2 рівень – непрямі ринкові дані або модельні розрахунки, що ґрунтуються на спостережуваних даних.
3 рівень – неспостережувані дані та внутрішні моделі оцінки, які базуються на припущеннях компанії.

Головне правило МСФЗ 13: компанія зобов’язана використовувати дані найвищого рівня, до якого вона має доступ. Тобто якщо котирування є на активному ринку, підприємство не може використовувати модельну оцінку чи менш надійні дані.

Що таке справедлива вартість ОВДП/ОЗДП, яку публікує НБУ?

Національний банк України (НБУ) публікує оцінку справедливої вартості державних облігацій.

НБУ визначає справедливу вартість цінних паперів відповідно до положень МСФЗ 13, застосовуючи ринковий та дохідний підходи. Процес оцінки передбачає використання відкритих вхідних даних (якщо вони доступні) та математичних моделей для розрахунку вартості боргових інструментів.

Процедура визначення справедливої вартості НБУ

1. Визначення ринкових даних
   • Якщо для цінного папера існує активний ринок (відповідно до критеріїв пункту 9 Порядку оцінки за справедливою вартістю цінних паперів резидентів,т що перебувають у власності Національного банку України або приймаються ним як забезпечення виконання зобов’язань від 26 жовтня 2015 року No 732), використовується ринковий підхід.
   • Джерела ринкових цін включають дані біржових торгів, системи депозитарію НБУ, міжнародні інформаційні агентства (Bloomberg, Refinitiv), фондові біржі та Національний депозитарій України.
2. Оцінка ліквідності ринку
   • Ринок вважається активним, якщо:
     • Є двосторонні котирування BID/ASK протягом 30 календарних днів.
     • Спред між BID і ASK не перевищує 0,5%.
     • Протягом місяця відбулося щонайменше 30 угод купівлі-продажу з мінімальним денним обсягом у 5 млн грн.
3. Методологія оцінки
   • Ринковий підхід застосовується, якщо є котирування 1-го рівня.
   • Якщо ринкові дані відсутні або не відповідають вимогам активного ринку, використовується дохідний підхід, який включає:
     • Побудову кривої безкупонної дохідності на основі ринкових угод з ОВДП.
     • Дисконтування майбутніх грошових потоків за облігацією.
4. Розрахунок вартості
   • Визначається ставка дохідності до погашення (YTM) за ринковими угодами.
   • Будується крива дохідності на основі моделей Нельсона-Сігела або Свенссона.
   • Справедлива вартість розраховується через дисконтування грошових потоків.

Як ми бачимо ця оцінка може базуватися як на біржових котируваннях, так і на моделях дисконтування грошових потоків, якщо ринок є недостатньо активним.

Оприлюднені НБУ дані не містять інформації про те, чи вони отримані на основі ринкових котирувань, чи розраховані аналітично. Це означає, що компанія не може автоматично вважати їх такими, що відповідають 1 рівню ієрархії.

Аналіз ринкових даних: ПФТС vs. Перспектива vs. НБУ

В Україні операції з облігаціями внутрішньої державної позики (ОВДП) та облігаціями зовнішньої державної позики (ОЗДП) проводяться переважно на двох фондових біржах: Перша фондова торговельна система (ПФТС) та Фондова біржа “Перспектива”. Обидві біржі відіграють важливу роль у формуванні ринкової ціни державних цінних паперів та забезпеченні механізмів торгівлі для учасників фінансового ринку.

ПФТС (Перша фондова торговельна система)

ПФТС – один із найстаріших і найбільш ліквідних фондових майданчиків України, заснований у 1996 році. Тут відбувається більшість операцій з ОВДП, що робить біржу основним джерелом ринкових котирувань. Ключові особливості: висока ліквідність та стабільність котирувань; основні учасники – банки, інвестфонди, інституційні інвестори; використання аукціонних та адресних угод; офіційне джерело ринкової інформації, що часто використовується для оцінки справедливої вартості.

Фондова біржа “Перспектива”

“Перспектива”, заснована у 2006 році, також є важливим гравцем на ринку ОВДП, хоча її ліквідність поступається ПФТС. Ключові особливості: гнучкі механізми торгівлі та широкий вибір фінансових інструментів; використовується як для державних, так і для корпоративних облігацій; менші обсяги торгів можуть впливати на ширину спредів і змінність котирувань; дані можуть відрізнятися від оцінок НБУ та котирувань ПФТС.

Відтак, маємо 3 джерела інформації про справедливу вартість ОВДП/ОЗДП – НБУ, ПФТС і Перспектива. Пропонуємо порівняти біржовм данм з НБУ.  

Візьмемо конкретні дані станом на 6 лютого 2025 року (вартість в UAH) по тим облігаціям, які торгувалися на обох біржах:

Висновки, які ми можемо зробити:

Аналіз цих показників дозволяє оцінити рівень узгодженості між офіційною оцінкою та ринковими очікуваннями. У більшості випадків відхилення між біржовими котируваннями та оцінкою НБУ незначне, що свідчить про відносно ефективне ціноутворення. Це підтверджує, що ринок здебільшого погоджується з оцінками регулятора. В той же час в більшості випадків ціни на обох біржах збігаються або мають мінімальні відхилення. Винятки можуть свідчити про різний рівень ліквідності на біржах, що може призводити до відмінностей у котируваннях, та різні очікування інвесторів, що впливають на ціноутворення залежно від біржі. Деякі інструменти мають суттєві відхилення між біржовими цінами та справедливою вартістю, що може бути пов’язано з ринковими ризиками, змінною ліквідністю або очікуваннями інвесторів щодо майбутнього руху цін. Ринок загалом коригується відповідно до офіційної оцінки, однак окремі випадки відхилень свідчать про вплив ринкової волатильності, ліквідності та очікувань учасників торгів. І головне – справедлива вартість, визначена НБУ, традиційно не співпадає з біржовими цінами, що пояснюється використанням моделей при ціноутворенні (оцінці справедливої вартості).

Рекомендації щодо вибору джерела справедливої вартості ОВДП/ОЗДП

При оцінці фінансових активів за справедливою вартістю відповідно до МСФЗ 13, компанії повинні максимально використовувати спостережувані ринкові дані та уникати менш надійних джерел, якщо є можливість отримати більш точні котирування. Це особливо важливо для ОВДП та ОЗДП, які активно обертаються на українському фондовому ринку.

Використання біржових котирувань ПФТС

Якщо компанія має можливість скористатися біржовими котируваннями ОВДП/ОЗДП на ПФТС, вона зобов’язана використовувати їх для оцінки справедливої вартості. Це пояснюється тим, що:

• Котирування на активному ринку мають найвищий рівень надійності згідно з ієрархією МСФЗ 13.
• Дані ПФТС є спостережуваними, базуються на фактичних угодах або заявках і не потребують додаткових коригувань або моделей оцінки.
• Ігнорування біржових даних та використання оцінки НБУ може призвести до недостовірної оцінки справедливої вартості фінансових активів.

Коли можна використовувати оцінку НБУ?

Якщо котирування ПФТС відсутні або ринок тимчасово неактивний, тоді компанія може використовувати оцінку НБУ, але має враховувати, що:

• НБУ визначає справедливу вартість не лише за біржовими даними, а й за розрахунковими моделями (наприклад, методом дисконтування грошових потоків).
• Такі дані не можуть вважатися 1 рівнем ієрархії, а належать до 2 рівня, оскільки містять непрямі ринкові показники.

Що робити з даними біржі “Перспектива”?

“Перспектива” також публікує котирування ОВДП, але:

• Через менші обсяги торгів ринок може бути менш ліквідним, а котирування – більш змінними.
• Якщо на ПФТС є актуальні котирування, краще використовувати саме їх.
• Якщо ПФТС не дає котирувань, можна розглядати “Перспективу” як додаткове джерело для оцінки ситуації на ринку, але з обережністю.Начало формы

Конец формы

Що зазначати у Примітках до фінансової звітності?

При відображенні фінансових інструментів за справедливою вартістю компанія зобов’язана у Примітках до фінансової звітності надати розкриття інформації про використані джерела оцінки відповідно до МСФЗ 13. Це необхідно для того, щоб користувачі звітності могли оцінити достовірність даних та розуміти, яким чином була визначена справедлива вартість активів.

Оскільки ОВДП та ОЗДП є ліквідними фінансовими інструментами, компанії мають обґрунтувати вибір джерела даних та рівень ієрархії справедливої вартості.

1. Використання котирувань ПФТС

Якщо компанія визначає справедливу вартість на основі котирувань ПФТС, у Примітках слід зазначити:

 «Справедлива вартість ОВДП/ОЗДП визначена на основі ринкових котирувань ПФТС, які відповідають 1 рівню ієрархії відповідно до МСФЗ 13. Джерелом інформації є офіційні біржові котирування на дату оцінки.»

«Оцінка базується на спостережуваних ринкових даних, які не потребують коригувань або використання модельних припущень.»

Оскільки котирування ПФТС є публічними та формуються на активному ринку, така оцінка справедливої вартості відповідає найбільш достовірному рівню (1 рівень ієрархії) згідно з МСФЗ 13.

2. Використання оцінки НБУ (у разі відсутності котирувань ПФТС)

Якщо на дату оцінки біржові котирування ПФТС відсутні, компанія може використовувати оцінку НБУ, але з чітким розкриттям у Примітках:

 «Справедлива вартість ОВДП/ОЗДП визначена на основі оцінки НБУ, оскільки ринкові котирування ПФТС на дату оцінки були відсутні. Оцінка класифікована як 2 рівень ієрархії відповідно до МСФЗ 13.»

«Оприлюднена НБУ справедлива вартість може включати як спостережувані ринкові дані, так і розрахункові моделі. Тому дані не відповідають 1 рівню ієрархії, а належать до 2 рівня.»

НБУ може застосовувати модельні розрахунки, якщо ринок не є активним. Через це його оцінка не може бути віднесена до 1 рівня ієрархії, оскільки не завжди базується виключно на біржових угодах.

Розкриття інформації про переміщення між 1 і 2 рівнями ієрархії справедливої вартості відповідно до МСФЗ 13

Згідно з МСФЗ 13.93(d), компанії, що оцінюють активи або зобов’язання за справедливою вартістю, повинні у Примітках до фінансової звітності розкривати будь-які переміщення між 1 і 2 рівнями ієрархії. Такі переміщення мають бути не лише кількісно представлені, а й пояснені з урахуванням політики компанії щодо визначення моменту, коли зміна рівня вважається такою, що відбулася.

Що має бути розкрито у фінансовій звітності?

Для активів і зобов’язань, оцінених за справедливою вартістю, необхідно надати таку інформацію:

 1. Величина переміщень між 1 і 2 рівнями

• Скільки фінансових інструментів або загальна сума активів було перекласифіковано.
• Окремо вказати переміщення з 1 рівня на 2 рівень і з 2 рівня на 1 рівень.
• Приклад: «Протягом звітного періоду сума ОВДП, перекласифікована з 1 рівня на 2 рівень, склала 250 млн грн, а перекласифікована з 2 рівня на 1 рівень – 180 млн грн.»

 2. Причини переміщень між рівнями
Компанія повинна пояснити, чому певний актив або зобов’язання змінило рівень оцінки.

• Приклади переміщень з 1 рівня на 2 рівень:
  • Відсутність котирувань на ПФТС через низьку ліквідність облігацій.
  • Широкий спред між BID і ASK (ринок перестав бути активним).
  • Використання модельних розрахунків замість ринкових даних.
• Приклади переміщень з 2 рівня на 1 рівень:
  • Відновлення активної торгівлі на ПФТС.
  • Зменшення спреду між BID і ASK, що підтверджує активний ринок.
  • Зростання кількості біржових угод за фінансовим інструментом.

3. Політика компанії щодо визначення моменту переміщення між рівнями
Компанія повинна розкрити, як саме вона визначає момент, коли переміщення між рівнями вважається таким, що відбулося.

• Наприклад, політика може передбачати:
  • Аналіз ліквідності ринку щомісяця або щоквартально.
  • Використання певних порогових значень для визначення активного ринку (наприклад, мінімальна кількість угод за останні 30 днів).
  • Чіткі критерії, коли котирування більше не відповідають 1 рівню ієрархії.
  • Автоматичний перегляд рівня оцінки, якщо за певний період (наприклад, 60 днів) не було здійснено жодної угоди з фінансовим інструментом.

 4. Окреме розкриття переміщень у кожний рівень
МСФЗ 13 вимагає, щоб переміщення в 1 рівень і з 1 рівня розкривалися окремо. Це означає, що компанія не може просто вказати загальну суму змін, а має розділити інформацію:

• Переміщення з 1 рівня на 2 рівень – причини, кількість активів, вплив на оцінку.
• Переміщення з 2 рівня на 1 рівень – причини, величина змін, виправданість переходу.

Приклад формулювання у Примітках до фінансової звітності

Переміщення між рівнями ієрархії оцінки справедливої вартості:

“У 2025 році компанія здійснила перекласифікацію фінансових активів між рівнями ієрархії оцінки справедливої вартості.

• Протягом звітного періоду активи загальною вартістю 300 млн грн були переведені з 1 рівня на 2 рівень, оскільки котирування на ПФТС стали нерепрезентативними через низький рівень ліквідності.
• ОВДП на суму 220 млн грн були переведені з 2 рівня на 1 рівень, оскільки на ПФТС відновилася регулярна торгівля, що відповідає критеріям активного ринку згідно з МСФЗ 13.

Компанія здійснює аналіз активності ринку на щоквартальній основі, використовуючи критерії ліквідності та доступності спостережуваних ринкових даних. При відсутності ринкових угод за певним фінансовим інструментом протягом 30 днів компанія розглядає можливість переведення його з 1 рівня на 2 рівень.”

Резюме
Оцінка справедливої вартості ОВДП/ОЗДП має бути обґрунтованою та відповідати вимогам МСФЗ 13. Якщо є котирування ПФТС, їх необхідно використовувати, оскільки це 1 рівень ієрархії. Якщо котирувань немає, можна застосовувати оцінку НБУ, але вона належить до 2 рівня через можливе використання модельних розрахунків. Аудитори звернуть увагу не тільки на розкриття у фінансовій звітності, а й на самі оцінки, їх джерела та обґрунтування вибору. Якщо оцінка базується на менш надійних даних без достатнього пояснення, це може викликати питання під час аудиту. Тому компаніям варто заздалегідь підготувати аргументи щодо вибору джерела оцінки та рівня ієрархії, а також регулярно переглядати ринок для коректного відображення фінансових активів у звітності.

Релевантні вебінари за темою публікації:

Облігації внутрішніх державних позик (ОВДП): всі сценарії обліку за МСФЗ і ПСБО >>> https://amsfo.com.ua/course/oblihatsii-vnutrishnikh-derzhavnykh-pozyk/

© Олена Харламова