Основні засоби на території бойових дій і окупації: що зі знеціненням?

Блог Олени Харламової / Усі новини

Основні засоби на території бойових дій і окупації: що зі знеціненням?

Питання знецінення активів в умовах війни сьогодні на вустах майже всіх компаній. Особливо у тих, чиї активи знаходяться на територіях бойових дій або прилеглих територіях. Та й інші компанії  також мають ризики знецінення активів, якщо їх результати діяльності гірші, ніж очікувалося до війни, що по суті також є ознакою знецінення.

Передусім, пропоную згадати ознаки знецінення, що передбачені МСБО 36 «Знецінення активів», і розібратися, які з них більш доречні в умовах війни. Стандартом наводиться дві групи ознак – зовнішні і внутрішні.

Зовнішні джерела інформації:

  • є видимі ознаки того, що вартість активу зменшилася протягом періоду значно більше, ніж можна було очікувати, внаслідок плину часу або звичайного використання;
  • протягом періоду відбулися зміни зі значним негативним впливом на суб’єкт господарювання або вони відбудуться найближчим часом у технологічному, ринковому, економічному або правовому оточенні, в якому діє суб’єкт господарювання, чи на ринку, для якого призначений актив;
  • ринкові ставки відсотка або інші ринкові ставки доходу від інвестицій збільшилися протягом періоду, і це збільшення, ймовірно, вплине на ставку дисконту, застосовану при обчисленні вартості активу при використанні, і суттєво зменшить суму очікуваного відшкодування активу;
  • балансова вартість чистих активів суб’єкта господарювання, що звітує, є більшою, ніж його ринкова капіталізація.

Внутрішні джерела інформації:

  • є свідчення застарілості або фізичного пошкодження активу;
  • протягом періоду відбулися суттєві зміни, які негативно вплинуть на суб’єкт господарювання, або очікується, що вони відбудуться у близькому майбутньому та змінять інтенсивність або спосіб нинішнього чи запланованого використання активу. Ці зміни включають плани припинити використання активу, припинити або реструктурувати господарську одиницю, до якої належить цей актив, продати його раніше від попередньо очікуваної дати і повторно оцінити строк корисної експлуатації цього активу, цього разу як визначений;
  • наявні свідчення з даних внутрішньої звітності, які вказують, що економічна ефективність актив є або буде гіршою, ніж очікувана.

Оцінюючи наявність ознак того, що корисність активу може зменшитися, компанія має брати до уваги як мінімум вищенаведені показники, але не повинна обмежуватися ними.

Як бачимо, втрата контролю не є ознакою знецінення, тому не рекомендую в первинних документах (бухгалтерських довідках) на знецінення вказувати ознакою знецінення втрату контролю. А що ж тоді означає для бухгалтера втрата контролю? Передусім, це порушення критерію визнання активу, тому має йтися не про знецінення, а про припинення визнання. Але для припинення визнання на підставі порушення такого критерію як контроль, ступінь впевненості має бути достатнім для прийняття такого облікового рішення. Отже, якщо у Вас є неостаточна впевненість у втраті контролю, тобто існую певна невизначеність, то краще все ж таки шукати більш прийнятну ознаку знецінення (відповідно застосовуючи процедури знецінення) і не припиняти визнання до моменту вирішення невизначеності.

До рекомендацій щодо «заморожування» вартості основних засобів на період війни я б ставилась з певним рівнем професійної неупередженості, об‘єктивної нейтральності. На мою особисту думку “замороження” вартості активів буде суперечити заповіту бухгалтера “не завищуй активи, не занижуй зобов‘язання”, а з точки зору МСФЗ буде порушенням лейтмотиву МСБО 36 «Знецінення активів», який вимагає від компаній забезпечувати облік своїх активів за сумою, яка не є більшою, ніж сума їх очікуваного відшкодування.

Тому я дотримуюсь позиції, що у випадках, коли актив НЕ знищений фізично і це має всі відповідні свідчення (в такому разі припиняється його визнання), первісна вартість активу може бути “заморожена”, якщо існує ймовірність відновлення критеріїв визнання, і одночасно має бути нарахований резерв знецінення, який є обліковою оцінкою і може, і буде переглядатися у майбутньому. Величину цього резерву складно оцінити. Тому, якщо є адекватні дані (бажано спостережувані), які дозволяють розрахувати резев менший ніж 100% балансової вартості, то доречно його таким і розрахувати. Якщо ж такі дані відсутні, то з варіантів 0% чи 100%, я б вибрала другий.

Для тих, хто ще не долучився до нашого вебінару «Знецінення та відновлення корисності нефінансових активів в МСФЗ-звітності», рекомендуємо його переглянути у зручний час з доступом 24/7 в нашому Маркеті за посиланням https://amsfo.com.ua/course/znetsinennia-ta-vidnovlennia-korysnosti-nefinansovykh-aktyviv-v-msfz/

Шановні укладачі МСФЗ-звітності, не ігноруйте вимоги МСБО 36 «Знецінення активів», адже їх невиконання в умовах війни, коли у більшості випадків знецінення об‘єктивно має місце, наражатиме вас на ризики  недостовірності фінансової звітності, що обернеться проблемами з її підтвердженням аудиторами.