У листопаді 2025 року Рада МСБО опублікувала пакет ілюстративних прикладів до низки стандартів, покликаний допомогти укладачам якісніше відображати ефекти невизначеностей у фінансовій звітності. Окремо підкреслено зв’язок із новою архітектурою подання за МСФЗ 18, який замінює МСБО 1 і застосовується для періодів, що починаються з 1 січня 2027 року (раннє застосування дозволено).

Ці матеріали не змінюють самі вимоги стандартів, але пояснюють, як застосовувати чинні норми у типових ситуаціях — від суджень щодо суттєвості до розкриття припущень, кредитного ризику, знецінення та забезпечень.

Що саме додано?

Пакет містить нові приклади до:

• МСФЗ 18: розширено структуру прикладів «Частина IV — розкриття ефектів невизначеностей», зокрема приклад IV-1 (судження щодо суттєвості та додаткових розкриттів) і IV-2 (дезагрегація інформації у примітках за різних ризикових характеристик).
• IFRS 7: приклад IG22A про розкриття кредитного ризику з урахуванням ефектів окремих ризиків (зокрема кліматичних) і зв’язок із очікуваними кредитними збитками.
• МСБО 8: Приклад 6 — коли слід розкривати припущення про майбутнє та інші джерела оцінкової невизначеності, навіть якщо спеціальні вимоги інших стандартів (наприклад, МСБО 36) цього не вимагають.
• МСБО 36: Приклад 10 — як розкривати ключові припущення та чутливість при тестуванні знецінення, з ілюстрацією через вартість квот на викиди.
• МСБО 37: Приклад 2A — як розкривати інформацію щодо зобов’язань із ліквідації/рекультивації, навіть якщо вплив дисконтування на балансову вартість забезпечення несуттєвий, maar ризик дострокового погашення високий.

Як мислить МСФЗ 18: додаткові розкриття та дезагрегація

Судження щодо суттєвості. Приклад IV-1 показує дві ситуації:

1. Додаткові розкриття доречні, якщо без них користувачі не зрозуміють ефект умов/подій (напр., план кліматичного переходу важливий стратегічно, але не змінив визнання/оцінку у звітному періоді — це потребує пояснити «чому»).
2. Додаткові розкриття не потрібні, якщо політики/ризики незначні за суттю та контекстом користувачів.

Дезагрегація у примітках. Приклад IV-2 демонструє, що інформацію слід розшаровувати за несхожими ризиковими характеристиками, якщо це дає суттєву інформацію (наприклад, поділ класу ОЗ на «високовуглецеві» та «низьковуглецеві» активи, оскільки на них інакше впливають регуляторні та ринкові фактори).

Сигнали для практики. Розкриття у стилі «поясніть відсутність впливу» часто є матеріальним через якісні фактори (стратегічна важливість, значущі перехідні ризики, зовнішнє регуляторне середовище), навіть коли кількісний ефект у поточному періоді нульовий.

Кредитний ризик і МСФЗ 7: що саме показувати?

Новий приклад IG22A у МСФЗ 7 пропонує логіку розкриттів, коли специфічні ризики (зокрема кліматичні) істотно впливають на кредитний ризик у певних портфелях (напр., агрокредити — посухи; комерційна нерухомість — затоплення). Рекомендовано пояснювати:

• Практики управління ризиком та як вони пов’язані з розрахунком очікуваних кредитних збитків;
• Як ризики інкорпоровано в вхідні дані/припущення/методи (включно з пост-модельними коригуваннями);
• Забезпечення та інші підсилювачі кредиту (наприклад, стан і страхування застав у зонах ризику повені);
• Концентрації ризику, якщо не очевидні з інших розкриттів.

МСФЗ 7 окремо підкреслює: вам не потрібно вираховувати «чистий вплив клімату» на очікувані кредитні збитки, якщо ваша модель так не влаштована. Оцінка й далі має бути комплексною, з урахуванням усіх релевантних чинників, на основі розумної й обґрунтованої інформації, без зайвих витрат часу та ресурсів.

Припущення й оцінкова невизначеність: МСБО 8 та МСБО 1

МСБО 8, п. 31A та 31E. Приклад 6 пояснює: якщо є значний ризик суттєвого коригування балансових сум упродовж наступного року, ви зобов’язані розкрити відповідні припущення, навіть якщо спеціальні вимоги (скажімо, МСБО 36) не вимагають цього у вашому конкретному сценарії (наприклад, ознаки знецінення були, але збиток не визнано, бо відновлювана вартість перевищує балансову). Розкриття повинно допомогти зрозуміти судження менеджменту та чутливість (за потреби — і кількісну).

Аналогічний підхід продубльовано для періодів до застосування МСФЗ 18 через приклад IV-2 в настановах до МСБО 1: укладач має визначити природу і балансову суму активів/зобов’язань, а також розкрити суттєві припущення (навіть якщо невизначеність розв’яжеться поза межами наступного року, але ризик перерахунку впродовж наступного року є значним через перегляд припущень).

Знецінення: що саме про «ключові припущення» (МСБО 36)?

Приклад 10 до МСБО 36 фокусується на ситуації, коли підприємство підпадає під регулювання викидів і під час розрахунку «цінності використання» робить ключові припущення щодо майбутньої ціни квот і майбутніх правил. Слід:

• розкрити які саме припущення є ключовими і як визначалися їх значення (включно з узгодженістю/розбіжностями з зовнішніми джерелами і чому);
• надати чутливість за п. 134(f): «буфер» перевищення вартості відшкодування над балансовою, величини припущень і наскільки вони мають змінитися, щоб вартість відшкодування дорівнювала балансовій.

Цей приклад універсальний: принципи однаково застосовні до інших невизначеностей, не лише до вартості квот.

Забезпечення: коли «несуттєвий» дисконт не звільняє від суттєвих розкриттів (МСБО 37)?

Приклад 2A до МСБО 37 показує: навіть якщо дисконтування віддалених витрат робить вплив на балансову вартість забезпечення невеликим, інформація про характер, строки очікуваних відтоків, невизначеності і ключові припущення може бути матеріальною — наприклад, коли зростає ризик дострокового закриття об’єктів під тиском переходу до низьковуглецевої економіки.

Ефект і перехідні положення

Ілюстративні матеріали не є невід’ємною частиною Стандартів — отже, не мають власної дати набрання чинності, проте від підприємств очікують своєчасного оновлення практик розкриття з урахуванням нових інсайтів. Одночасно нагадуємо: МСФЗ 18 чинний для періодів з 2027 року (із можливістю раннього застосування).

Samenvatting

Нові ілюстративні приклади від РМСБО — це практична мапа для розкриття невизначеностей у фінансовій звітності:

• МСФЗ 18 наголошує на додаткових розкриттях, коли цього потребують користувачі, та на дезагрегації за ризиками.
• IFRS 7 просить показати як конкретні ризики впливають на кредитний ризик і ECL, без штучного «виокремлення клімату», якщо модель так не працює.
• МСБО 8/МСБО 1 — розкриття припущень і джерел оцінкової невизначеності навіть поза «жорсткими» вимогами профільного стандарту.
• МСБО 36 — чіткість щодо ключових припущень і чутливості.
• МСБО 37 — розкриття по забезпеченнях із високим ризиком дострокового вибуття, навіть якщо вплив на суму забезпечення сьогодні невеликий.

З огляду на перехід до МСФЗ 18 із 2027 року, варто вже зараз перепроєктувати примітки, вбудувавши якісні судження та логіку суттєвості з цих прикладів — це зменшить ризик «формальних» розкриттів і посилить довіру користувачів. Підготовлено за матеріалами «Disclosures about Uncertainties in the Financial Statements: Amendments to Illustrative Examples on IFRS 7, IFRS 18, IAS 1, IAS 8, IAS 36 and IAS 37», листопад 2025.

Бажаєте більше дізнатися про розкриття невизначеностей – реєструйтесь на Річний МСФЗ-дайджест 2025 і перспективи 2026–2027 >>> https://amsfo.com.ua/course/richnyj-msfz-dajdzhest-2025/

© Olena Kharlamova