МСФЗ S1 і МСФЗ S2: від стандартів до системи даних, навчання і локальної методології

Професійні новини / Усі новини

МСФЗ S1 і МСФЗ S2: від стандартів до системи даних, навчання і локальної методології

Матеріали травневого засідання Консультативного форуму зі стандартів сталого розвитку у 2026 році показують практичну фазу впровадження стандартів РМССР. Обговорення охоплювало навчальні матеріали щодо МСФЗ S1 «Загальні вимоги до розкриття фінансової інформації, пов’язаної зі сталим розвитком» і МСФЗ S2 «Розкриття інформації, пов’язаної з кліматом», розвиток галузевих стандартів, оновлення методології обліку викидів парникових газів і майбутні розкриття, пов’язані з природою. Пропонуємо огляд матеріалів для публічного обговорення, які не відображають позицію РМССР або окремих її членів; технічні рішення РМССР ухвалюються публічно та відображаються в оновленнях РМССР.

Для українського укладача звітності цінність цих матеріалів полягає у практичному орієнтирі: стандарти сталого розвитку потребують керованої системи даних, відповідальності, методології, фінансових розрахунків і контролю якості. Саме такий підхід поступово формується навколо МСФЗ S1 і МСФЗ S2.

Навчальні матеріали як інфраструктура впровадження

Оновлення щодо підтримки впровадження показує, що РМССР розвиває навчальні матеріали за ключовими напрямами: суттєвість, очікувані фінансові ефекти, кліматичні розкриття, плани переходу та викиди парникових газів. Окремо зазначено, що матеріали щодо вимог до розкриття викидів парникових газів при застосуванні МСФЗ S2 перебувають у розробленні.

Масштаб роботи вже значний: за даними глобальної навчальної панелі 2026 року в межах програми UN SSE — РМССР навчено понад 5 400 професіоналів. Учасниками програми визначено фахівців з управління, стратегії, ризик-менеджменту, бухгалтерського обліку та фінансів, сталого розвитку й кліматичної стратегії; сама програма веде учасників через підготовку, узгодження, впровадження та комунікацію інформації, пов’язаної зі сталим розвитком.

Викиди парникових газів: дані стають фінансовим питанням

Окремий блок обговорень було присвячено оновленню Протоколу викидів парникових газів. У документах зазначено, що він формує глобальні стандартизовані рамки для вимірювання та управління викидами з операцій, ланцюгів створення вартості й заходів зі скорочення викидів. Партнерство ISO та Протоколу викидів парникових газів було оголошено 9 вересня 2025 року та має сприяти формуванню спільної глобальної мови обліку викидів.

Оновлення охоплює кілька технічних напрямів: корпоративний стандарт, Scope 2 [1], Scope 3, а також дії та ринкові інструменти. Для українського укладача це означає, що майбутні зміни можуть стосуватися не лише інвентаризації власних викидів, а й електроенергії, ланцюга постачання, кліматичних інструментів і тверджень про ефекти заходів зі скорочення викидів.

За Scope 2 обговорювалися метод на основі місцезнаходження, ринковий метод, погодинне зіставлення сертифікатів, доступність факторів викидів, залишковий енергетичний мікс і перехідні інструменти. Дві консультації тривали з 20 жовтня 2025 року до 31 січня 2026 року; отримано майже 1 400 відповідей.

Практичний кейс. Підприємство споживає електроенергію на 96 млн грн на рік і має кредит 300 млн грн, ставка за яким залежить від досягнення кліматичних показників. Підвищення ставки на 1 відсотковий пункт через невиконання показника дає додаткові фінансові витрати 3 млн грн на рік. Якщо методика обліку викидів за електроенергією побудована слабко, проблема переходить із площини сталого розвитку в площину фінансових ризиків, прогнозів грошових потоків і договірних зобов’язань.

Галузеві стандарти: перехід до вимірюваних показників

РМССР продовжує вдосконалення галузевих стандартів SASB. У березні 2026 року оприлюднено проєкт змін до трьох стандартів: сільськогосподарська продукція, електроенергетичні компанії та виробники м’яса, птиці й молочної продукції. Коментарі приймаються до 24 липня 2026 року.

Для аграрного сектору пропонуються показники щодо викидів парникових газів, енергоменеджменту, водокористування, харчової безпеки, охорони праці, простежуваності продукції, ризиків знеліснення, впливу на землю та екосистеми. Це важливий сигнал для українських компаній: майбутні розкриття дедалі більше спиратимуться на вимірювані галузеві дані, а не на загальні описи політик.

Розкриття, пов’язані з природою

Матеріали щодо майбутніх розкриттів, пов’язаних із природою, показують складність термінології та меж професійного судження. У березневому обговоренні SSAF йшлося про форму майбутніх вимог, їхній обов’язковий або добровільний статус і дату застосування, якщо вимоги стануть обов’язковими.

Окрема методологічна проблема — термін «екологічні активи». Персонал зазначає, що слово «активи» може конфліктувати з його значенням у фінансовому обліку; як можливу альтернативу згадано поняття «природні ресурси та екосистеми». Також пропонуються робочі визначення екосистемних послуг як потоків вигід від екосистем, від яких діяльність підприємства може залежати або на які вона може впливати.

Практичний кейс. Харчова компанія закуповує сировину на 420 млн грн на рік. Зниження якості ґрунтів у ключовому регіоні постачання може підвищити закупівельні ціни на 8%, тобто потенційний вплив на собівартість становить 33,6 млн грн. Це не створює автоматичного зобов’язання у фінансовій звітності, але може бути суттєвим ризиком для розкриття за МСФЗ S1, якщо впливає на грошові потоки, доступ до фінансування або стійкість бізнес-моделі.

Резюме

Матеріали SSAF за травень 2026 року показують, що впровадження МСФЗ S1 і МСФЗ S2 переходить у фазу методології, навчання, локальної адаптації, галузевих показників і доказової системи даних. Для українських укладачів знефінансової вітності головне завдання — підготувати не лише опис розкриттів, а керований процес: від джерел даних і відповідальних осіб до фінансових ефектів, контролю якості та пояснення професійних суджень.

Якщо ваша компанія будує або вдосконалює МСФЗ-звітність — від облікових політик до Приміток, від консалтингу до аутсорсингу — Агентство з МСФЗ готове пройти цей шлях разом https://amsfo.com.ua/services/


[1] Scope 1 — прямі викиди від джерел, які належать компанії або контролюються нею (власний транспорт, котельні, технологічні процеси).

Scope 2 — непрямі викиди від купованої енергії (електроенергія, тепло, пара, охолодження).

Scope 3 — інші непрямі викиди по всьому ланцюгу створення вартості (постачальники, відрядження, використання продукції клієнтами, утилізація тощо) — 15 категорій.

© Олена Харламова

Зворотній зв’язок