Сектор комунальних послуг, енергетики та інших галузей з державним регулюванням цін тривалий час стикався з проблемою «невидимих» активів та зобов’язань у фінансовій звітності. Чинна практика часто призводить до того, що доходи від основної діяльності не збігаються в часі з витратами, необхідними для надання послуг, що викривлює фінансовий результат і дезінформує інвесторів. Для розв’язання цієї проблеми Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку завершує розробку нового стандарту — МСФЗ 20 «Регуляторні активи та регуляторні зобов’язання». Очікується, що стандарт буде опублікований у другому кварталі 2026 року та стане обов’язковим до застосування з 1 січня 2029 року, замінивши собою тимчасовий МСФЗ 14 «Регуляторні відстрочені рахунки». Пропонуємо огляд практичних аспектів нового стандарту, його вплив на оцінку результатів діяльності та практичні кроки для підготовки до переходу.

Проблема невідповідності доходів та компенсацій

Основна складність обліку в умовах регульованих тарифів полягає у розриві в часі між наданням послуг та отриманням компенсації через встановлені тарифи. Регуляторна угода зазвичай визначає «загальну дозволену компенсацію», яку компанія має право отримати від клієнтів за певний період. Проте фактичне нарахування цієї суми через регульовані ставки часто відбувається в іншому періоді.

Приклад. Умовно, компанія в 1-му році несе витрати на обслуговування мережі у розмірі 1 200 000 гривень, тоді як виручка за МСФЗ 15 «Дохід від договорів з клієнтами» становить лише 1 000 000 гривень. Без застосування спеціального стандарту компанія відобразить збиток у розмірі 200 000 гривень. …

У 2-му році регулятор дозволяє включити ці недоотримані 200 000 гривень у тариф, що призводить до виручки у 1 200 000 гривень при витратах у 1 000 000 гривень. Інвестор може помилково вважати, що компанія працювала неефективно в першому році та надприбутково у другому, хоча фактично вона лише отримувала компенсацію за раніше надані послуги. МСФЗ 20 вирішує це питання шляхом визнання регуляторних активів та доходів у періоді виникнення права на компенсацію.

Визначення регуляторних активів та зобов’язань

Новий стандарт вводить чіткі критерії для ідентифікації об’єктів обліку. Регуляторний актив визначається як юридично захищене поточне право компанії додати певну суму до майбутніх регульованих тарифів. Важливою умовою є те, що ця сума є компенсацією за товари або послуги, які вже були надані, але ще не відображені у складі виручки за МСФЗ 15. До таких послуг можуть належати обслуговування та модернізація мереж, постачання енергоресурсів або заходи зі зниження викидів забруднювальних речовин.

Натомість регуляторне зобов’язання — це юридично захищений поточний обов’язок компанії вирахувати певну суму з майбутніх регульованих тарифів. Це відбувається, коли компанія вже отримала компенсацію за товари або послуги, які будуть надані лише в майбутньому. Компанія зобов’язана визнавати всі наявні на звітну дату регуляторні активи та зобов’язання. У випадках, коли існує невизначеність щодо наявності права або обов’язку, визнання здійснюється, якщо ймовірність існування об’єкта становить понад 50% («більш імовірно, ніж ні»).

Методологія оцінки та відображення у звітності

Оцінка регуляторних активів та зобов’язань ґрунтуватиметься на техніці грошових потоків. Компанія повинна буде включити всі оціночні майбутні грошові потоки, що випливають з регуляторної угоди, та продисконтувати їх. Як ставка дисконтування використовуватиметься регуляторна відсоткова ставка, визначена в угоді. Ця ставка залишатиметься незмінною, якщо тільки сама регуляторна угода не передбачає механізм її перегляду. Оцінки грошових потоків підлягатимуть регулярному оновленню на кожну звітну дату для відображення актуальної інформації.

Щодо представлення у звітності, МСФЗ 20 вимагає виокремлення регуляторних статей. У звіті про фінансовий стан регуляторні активи та зобов’язання відображаються окремими рядками. У звіті про прибутки та збитки компанія має показувати «Регуляторний дохід» або «Регуляторні витрати» безпосередньо поряд з виручкою від договорів з клієнтами. Такий підхід дозволяє користувачам звітності бачити повну картину «загальної дозволеної компенсації» за звітний період. В окремих випадках регуляторний дохід або витрати можуть відображатися у складі іншого сукупного доходу.

Український контекст

Для українських підприємств енергетичного та комунального секторів впровадження МСФЗ 20 матиме критичне значення. Регуляторні угоди, що укладаються з національними регуляторами (наприклад, НКРЕКП), часто містять механізми коригування тарифів на основі фактичних витрат минулих періодів. Раніше ці коригування відображалися хаотично або лише за правилами МСФЗ 14, який дозволяв продовжувати попередню національну облікову практику. Перехід на МСФЗ 20 забезпечить єдину методологічну базу для всіх суб’єктів.

Резюме Запровадження МСФЗ 20 «Регуляторні активи та регуляторні зобов’язання» є відповіддю на запит ринку щодо прозорості фінансової звітності компаній у регульованих секторах. Замінюючи перехідний МСФЗ 14, новий стандарт створює чіткі правила визнання та оцінки об’єктів, що раніше залишалися поза балансом. Незважаючи на те, що обов’язкове застосування почнеться лише у 2029 році, масштабність змін у представленні доходів та необхідність складних розрахунків дисконтованих потоків вимагають від фахівців з МСФЗ уважного вивчення фінального тексту стандарту вже у 2026 році. Це дозволить забезпечити високу якість фінансової інформації та відповідність глобальній мові бухгалтерського обліку.

© Олена Харламова