Проблема первісної оцінки інвестиції в асоційовану компанію (або спільне підприємство) майже завжди виникає в одному з двох сценаріїв: інвестор уже мав частку, обліковану як фінансовий інструмент, а потім докупив і отримав значний вплив; або угода передбачає умовну винагороду (earn-out), яка «доживає» у звітності після дати набуття значного впливу. У чинному МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства» слово «собівартість» на вході є, а чіткої механіки її визначення — недостатньо, що і створює різноманітність практики. Саме на це спрямовані пропозиції проєкту змін до МСБО 28 у межах проєкту Equity Method (матеріали обговорення РМСБО, листопад 2025, Agenda Paper 13A).

Де «вузол» методології для укладача звітності

Для укладача звітності ключове не в терміні «собівартість», а в тому, що саме вважається “платою” за інвестицію при переході на метод участі в капіталі:

• чи входить до первісної оцінки справедлива вартість раніше утримуваної частки;
• як включати та як надалі обліковувати умовну винагороду;
• чи має місце «перерахунок собівартості» через подальші переоцінки умовної винагороди, чи це прибуток/збиток періоду.

Проєктна логіка РМСБО пропонує вирівняти цей «вхід» із загальною моделлю справедливої вартості для фінансових активів до моменту значного впливу та з підходами МСФЗ 3 до умовної винагороди.

Первісна оцінка: «вартість» = справедлива вартість переданої винагороди, включно з раніше утримуваною часткою

Пропозиція РМСБО: при набутті значного впливу вартість інвестиції в асоційовану компанію вимірюється як справедлива вартість переданої винагороди, включно зі справедливою вартістю будь-якої раніше утримуваної частки на дату набуття значного впливу.

Практичний сенс для звітності

Це знімає типову колізію: раніше утримувана частка до дати значного впливу зазвичай уже була у сфері МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» і оцінювалася за справедливою вартістю. Пропозиція фактично говорить: не “перетягуємо” історичну ціну, а фіксуємо «вхід» в метод участі в капіталі за справедливою вартістю економічної жертви на дату зміни відносин із об’єктом інвестування.

Приклад 1: докупівля частки з переходом на значний вплив

Інвестор мав 10% частки (фінансовий актив за МСФЗ 9). 01.07.20X5 докупив ще 15% і отримав значний вплив (разом 25%).

• Справедлива вартість раніше утримуваної 10% частки на 01.07.20X5: 120 млн грн
• Грошова винагорода за додаткові 15%: 180 млн грн
• Отже, «вартість асоційованої» на дату значного впливу за пропозицією: 300 млн грн

На цю ж дату справедлива вартість ідентифікованих чистих активів асоційованої (за принципом fair value adjustments у логіці МСБО 28): 1 000 млн грн. Частка інвестора 25% = 250 млн грн.

• Різниця 300 – 250 = 50 млн грн — це гудвіл, який включається до балансової вартості інвестиції, облікованої за методом участі в капіталі (аналогічно загальній механіці МСБО 28 щодо різниці між «вартістю» і часткою у чистих справедливих активах).

Типова помилка, яку цей підхід «лікує»: залишати раніше утримувану частку за історичною собівартістю (або за балансовою вартістю з іншої моделі) і через це штучно «зсувати» гудвіл/вигідну покупку.

Умовна винагорода: включати у первісну оцінку і далі обліковувати за моделлю, близькою до МСФЗ 3 / МСФЗ 9

Пропозиція РМСБО: умовна винагорода при набутті значного впливу визнається як частина переданої винагороди та первісно вимірюється за справедливою вартістю. Далі:

• якщо умовна винагорода класифікується як інструмент капіталу — не переоцінюється;
• інша умовна винагорода (як правило, зобов’язання) — переоцінюється за справедливою вартістю на кожну звітну дату, а зміни справедливої вартості визнаються у прибутку або збитку.

Додатково рекомендується включити до переглянутого МСБО 28 визначення умовної винагороди, узгоджене з визначенням у МСФЗ 3 «Об’єднання бізнесу».

Чому це важливо саме для приміток і аудиту

Найчастіший спір із аудиторами: «чому ми не коригуємо балансову вартість інвестиції при зміні оцінки earn-out?» Логіка пропозицій така сама, як у МСФЗ 3: подальші зміни справедливої вартості умовної винагороди зазвичай пов’язані з подіями після дати отримання значного впливу, тому вони мають проходити через результат періоду, а не «підкручувати» первісну оцінку.

Приклад 2: earn-out як зобов’язання (переоцінка через прибуток/збиток)

01.07.20X5 інвестор отримав значний вплив. Угода передбачає додаткову виплату, якщо EBITDA асоційованої за 20X5–20X6 перевищить цільовий рівень.

• Справедлива вартість зобов’язання з умовної винагороди на 01.07.20X5: 20 млн грн
• На 31.12.20X5, після оновлення прогнозів, справедлива вартість зобов’язання: 28 млн грн

Переоцінка: 28 – 20 = 8 млн грн витрат у прибутку або збитку 20X5 (за умови, що це не інструмент капіталу). Балансова вартість інвестиції в асоційовану компанію при цьому не «переписується» автоматично лише через зміну оцінки earn-out — ефект іде в результат періоду.

Приклад 3: умовна винагорода як інструмент капіталу (без переоцінки)

Якщо умови виплати структуровані як фіксована кількість власних інструментів інвестора (і класифікація за МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» приводить до капіталу), то після первісного визнання:

• справедлива вартість на дату значного впливу визнається у складі «винагороди»;
• надалі немає переоцінки, а врегулювання відображається в капіталі.

Докупівля частки після значного впливу: той самий підхід до умовної винагороди

Пропозиція РМСБО: при придбанні додаткової частки в асоційованій компанії умовна винагорода обліковується так само, як і при первісному набутті значного впливу (первісно — справедлива вартість; далі — залежно від класифікації).

Для укладача це означає: у внутрішній методології доцільно зробити єдине правило для earn-out у межах МСБО 28 (на вході та при докупівлі), щоб уникнути «двох різних моделей» у межах одного об’єкта інвестування.

«Зона ризику» для облікової політики: аналогія та МСБО 8

У відгуках порушувалося питання: чи не почнуть застосовувати нове визначення «вартості асоційованої» за аналогією до інших стандартів. Позиція РМСБО: стандарти загалом не забороняють аналогії, але вона можлива лише за ієрархією МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках та помилки» — коли операція не врегульована, аналогія не суперечить чинним вимогам і є доречною для конкретних обставин; натомість запровадження загальної «заборони аналогії» може мати небажані наслідки.

Практичний висновок: у політиці та робочому файлі варто чітко зафіксувати межі застосування: правило «вартість асоційованої = справедлива вартість винагороди» використовується виключно для обліку інвестицій за методом участі в капіталі в межах МСБО 28.

Поради експерта

Ключова практична помилка — змішати в одному розрахунку:

(а) уцінку/переоцінку раніше утримуваної частки (сфера МСФЗ 9 до дати значного впливу) і

(б) первісну оцінку інвестиції за МСБО 28 на дату значного впливу.

Методологічно чистий підхід — закрити «до-період» за МСФЗ 9 і зайти в МСБО 28 з чітко визначеною справедливою вартістю «винагороди» (включно з попередньою часткою), а умовну винагороду вести як окремий об’єкт подальшого обліку (капітал або зобов’язання з переоцінкою через прибуток/збиток).

5 дій для впровадження в обліковій політиці та робочому файлі

• Зафіксувати в політиці: вартість інвестиції при значному впливі = справедлива вартість винагороди + справедлива вартість раніше утримуваної частки (з описом джерел оцінки).
• Окремо описати процес переходу: закриття обліку раніше утримуваної частки за МСФЗ 9 до дати значного впливу та старт МСБО 28 з новою «точкою входу».
• Стандартизувати класифікацію earn-out: капітал / зобов’язання (за МСБО 32) і шаблон подальшого обліку (без переоцінки або переоцінка через результат).
• У моделі гудвілу за МСБО 28 виділити окремий блок: вартість інвестиції vs частка в чистих справедливих активах, щоб гудвіл/вигідна покупка були прозорими.
• Підготувати «аудиторський пакет» на дату значного впливу: оцінка справедливої вартості (попередня частка, умовна винагорода), ключові припущення, чутливості та зв’язок із умовами договору.

В українській практиці угоди з набуття значного впливу іноді включають: відстрочені розрахунки, earn-out, опціони/форварди, а також поєднання грошових і негрошових компонентів. Це створює підвищений ризик різночитань між фінансовою службою, оцінювачами та аудиторами щодо того, що саме включати до первісної оцінки інвестиції і як «вести» умовну винагороду після дати значного впливу. Методологічно стійка позиція для укладача МСФЗ-звітності – заздалегідь зібрати доказову базу справедливої вартості (раніше утримуваної частки та умовної винагороди) і оформити міст між обліком за МСФЗ 9 до дати значного впливу та МСБО 28 після цієї дати.

Резюме Пропонована логіка змін до МСБО 28 для методу участі в капіталі зводиться до двох практичних правил. Перше: при набутті значного впливу «вартість асоційованої» визначається як справедлива вартість переданої винагороди, включно зі справедливою вартістю раніше утримуваної частки. Друге: умовна винагорода включається до первісної оцінки за справедливою вартістю, а надалі або не переоцінюється (як капітал), або переоцінюється через прибуток/збиток (як правило, зобов’язання). Це підвищує порівнянність і прибирає типові «вилки» практики саме там, де аудитори найчастіше знаходять несталість підходів.

Релевантні вебінари за темою публікації:

Річний МСФЗ-дайджест 2025 і перспективи 2026–2027 >>> https://amsfo.com.ua/course/richnyj-msfz-dajdzhest-2025/

© Олена Харламова