У червні 2025 року Фонд МСФЗ виніс на спільне засідання Консультативного комітету з ринків капіталу та Форуму укладачів методичний матеріал щодо потенційних способів поліпшення подання інформації у фінансовій звітності — насамперед про зміни в статтях активів і зобов’язань, які пов’язані з операційними грошовими потоками, та про прозорість нефіксованих МСФЗ показників грошових потоків на кшталт «вільного грошового потоку». Документ – дорадчий: він не відображає позицію Ради МСБО, не встановлює вимог, а покликаний зібрати думки користувачів і укладачів для подальшої роботи Ради (зокрема при підготовці порядокденних матеріалів) і, за підсумками березневого етапу, може «спиратися» на рамку МСФЗ 18 «Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності».

Для фокусованого аналізу обрано кейс «оборотний капітал». Причини прагматичні: по-перше, саме на ньому різні стейкхолдери найчастіше ілюструють недоліки нинішнього масиву розкриттів щодо некасових трансакцій і ступеня дезагрегації даних; по-друге, питання оборотного капіталу однаковою мірою важливі для інвесторів і укладачів та часто з’являються в обговореннях практичних проблем. В аналізі свідомо виключено податки та відсотки, щоб не розмивати предмет.

Склад оборотного капіталу: як зробити його «видимим» у примітках

Стандарти МСФЗ не містять визначення оборотного капіталу. Рада МСБО не планує вводити дефініцію в межах цього проєкту. На практиці компанії часто орієнтуються на абзац з МСБО 7 про «зміни в запасах, операційній дебіторській і кредиторській заборгованості», але підходи до подання різняться: від трьох окремих рядків (дебіторка, запаси, кредиторка) — до одного агрегованого рядка «зміни оборотного капіталу» без пояснень. Також немає вимоги пояснювати, як «операційні дебітори і кредитори» з МСБО 7 співвідносяться з категоріями «торговельної та іншої дебіторки/кредиторки» і поділом на поточні/непоточні у звіті про фінансовий стан (МСФЗ 18).

Фонд МСФЗ пропонує дві альтернативи для підвищення інформативності. Перша — «композиція суб’єкта»: компанія сама ідентифікує ті статті активів і зобов’язань, зміни в яких вона вважає оборотним капіталом, і послідовно розкриває їх склад. Друга — «заздалегідь визначений склад»: компанія відштовхується від переліку типових статей поточних активів і зобов’язань, які інвестори найчастіше очікують бачити у складі оборотного капіталу. Обидві альтернативи переслідують одну мету — зробити склад «операційних активів і зобов’язань» прозорим і зіставним.

Як орієнтир для другої альтернативи наведено найпоширеніші компоненти, з якими вже працюють користувачі:

• запаси (МСБО 2);
• активи за договорами з клієнтами, активи за витратами на виконання договорів, активи права на повернення, договірні зобов’язання (МСФЗ 15);
• торговельні дебітори й кредитори (МСФЗ 9), включно з дебіторкою під факторинг і кредиторкою під постачальницьке фінансування;
• поточні зобов’язання з виплат працівникам (МСБО 19);
• окремі забезпечення (МСБО 37), наприклад гарантійні;
• інші поточні активи і зобов’язання (передоплати, аванси, одержані наперед платежі).

Це не визначення, а робочий перелік для пояснення складу.

Що це означає для укладачів МСФЗ-звітності? По-перше, у примітках слід «приземлити» агрегат «зміни оборотного капіталу» до обраного (і послідовного) складу статей, аби пов’язати рух показника з рядками балансу й відповідними розкриттями за стандартами інструментів, доходу, забезпечень тощо. По-друге, якщо застосовуєте факторинг або схеми фінансування постачальників, прямо ідентифікуйте, до яких рядків входять відповідні суми, і як їхній рух впливає на операційні потоки; саме цього очікують користувачі при читанні агрегованих рядків.

Типи змін у статтях оборотного капіталу: «звірки» як міст між балансом і звітом про рух коштів

Навіть за наявних вимог МСФЗ користувачам непросто зібрати в одному місці різнотипні зміни у статтях операційних активів і зобов’язань та пов’язати їх із представленням у звіті про рух грошових коштів. Причина — різний рівень агрегування в окремих стандартах і фрагментація розкриттів.

Фонд МСФЗ пропонує розв’язання: вимагати звірок залишків на початок і кінець періоду для кожної статті, що входить до складу оборотного капіталу за обраною у попередньому розділі альтернативою. У звірці окремими рядками відображалися б: некасові перерахунки (включно з курсовими різницями й переоцінками), касові надходження/виплати, ефекти об’єднань бізнесу, а також інші релевантні зміни. Така структура, на думку користувачів, допомагає примирити первинні форми зі змістом приміток і означує, яка частина зміни потрапила у звіт про рух коштів, а яка — ні. Водночас визнається вартісність: більшості компаній довелося б підготувати елементи «прямого» представлення руху коштів, що складно, зокрема, для запасів.

Щоб знайти баланс «користь/витрати», запропоновано шкалу агрегування за двома вимірами — переліком статей та видами змін. Від найвищого рівня (один рядок «оборотний капітал» і один рядок «зміна оборотного капіталу») до найдетальнішого (кожна стаття зі складу оборотного капіталу і кожен тип змін окремо). Можливі проміжні комбінації: наприклад, показувати зміну за рядками балансу (рівень III для статей) і групувати лише частину типів змін (рівень II для змін) із виведенням «балансувальної» суми одним числом.

У переліку типів змін, що найчастіше цікавлять інвесторів, названо три групи: (i) отримання/втрата контролю у бізнес-комбінаціях; (ii) негрошові перерахунки, зокрема курсові різниці та уцінки/сторнування уцінок запасів; (iii) перекласифікації у балансі, включно з ефектами факторингу та фінансування постачальників.

«Вільний грошовий потік» та інші нефіксовані МСФЗ грошові показники: прозорість замість уніфікації

Учасники ринку капіталу і укладачі сходяться в одному: показники типу «вільний грошовий потік» масово використовуються, але їх визначення різняться, тож запровадити «єдине» визначення було б радше ілюзією точності, ніж реальним покращенням. Значно продуктивнішим видається підхід МСФЗ 18 до «показників результативності, визначених управлінським персоналом»: не нав’язувати формулу, але вимагати чітких пояснень і звірок із найближчими підсумками, визначеними стандартами.

У цьому ключі Фонд МСФЗ демонструє два типи конструкцій. Перший — від операційних грошових потоків: «вільний грошовий потік» як скориговані операційні потоки, де коригуваннями можуть бути, наприклад, капітальні інвестиції, погашення основної суми орендних зобов’язань, виплати за реструктуризаціями. Другий — від інвестиційних/фінансових потоків: «скориговані інвестиційні потоки», що фокусуються на сукупних грошових потоках інвестування в капітальні активи (наприклад, виділення «зростальних» інвестицій проти «підтримувальних») і можуть враховувати погашення основної суми орендних зобов’язань. Кожен із підходів має бути звірений із відповідними підсумками зі звіту про рух грошових коштів.

Щоб зберегти користь і знизити ризик довільності, Фонд МСФЗ пропонує набір розкриттів, сумісний із логікою МСФЗ 18. По-перше, слід пояснити, який аспект фінансової ефективності показує метрика і чому вона корисна користувачам. По-друге, описати методику розрахунку. По-третє, надати звірку з найближчим підсумком за стандартами (для грошових показників — зі звітом про рух грошових коштів), при цьому податкові та частки неконтрольованих учасників, типовi для показників прибутковості, тут не релевантні. Нарешті, для кожного коригування — пояснити, як воно визначене і як воно впливає на метрику; в ідеалі — з посиланням на відповідні рядки фінансових звітів, хоча за непрямого методу представлення операційних потоків це не завжди практично.

Чому це все доречно зараз, навіть без змін до текстів стандартів

По-перше, ініціатива «грає на полі» МСФЗ 18: посилення зв’язків між первинними формами та примітками і явна логіка агрегування/дезагрегування — ключова ідея нових вимог до подання і розкриттів; Фонд МСФЗ прямо посилається на можливість «будувати» на цій основі.

По-друге, наступні кроки залежать від зворотного зв’язку: Рада МСБО планує використати отримані відгуки для підготовки майбутніх матеріалів. Це означає, що пропоновані підходи — не «паперові», а мають шанси трансформуватися у практичні інструменти майбутніх проєктів (з мінімальними витратами на адаптацію, якщо підготуватися завчасно).

По-третє, тема особливо актуальна після впровадження МСФЗ 18 ринок, коли очікує кращої пов’язаності між рухом оборотного капіталу та операційними грошовими потоками. Для публічних компаній і груп, що залучають борговий капітал, прозора конструкція «вільного грошового потоку» із чіткими розкриттями зменшує дискусії з користувачами щодо якості грошової генерації й інвестиційної дисципліни. Для компаній із факторинговими практиками і схемами фінансування постачальників — явна ідентифікація перекласифікацій зніме неоднозначності при аналізі ліквідності.

Резюме

Фонд МСФЗ демонструє прагматичний шлях підвищення інформативності без зміни тексту стандартів: прозорий склад оборотного капіталу, звірки змін між балансом і звітом про рух грошових коштів (з гнучким рівнем деталізації) і дисципліна розкриттів для нефіксованих грошових показників типу «вільного грошового потоку». Це не «нова теорія», а практична методика, сумісна з логікою МСФЗ 18 і очікуваннями користувачів; наступний крок — інкорпорація зворотного зв’язку Ради МСБО у майбутні порядокденні напрацювання. Для українських укладачів це — план дій на зараз: визначити і розкрити склад оборотного капіталу; обрати й обґрунтувати «рівень» звірок; налаштувати логіку розкриттів для «вільного грошового потоку» з чіткою звіркою до підсумків МСБО 7; виокремити у примітках некасові перерахунки, ефекти бізнес-комбінацій і перекласифікації, включно з факторингом та фінансуванням постачальників. Саме така «структурована прозорість» знижує шум і підвищує користь звітності для професійної аудиторії.

Ar publikācijas tēmu saistīti tīmekļa semināri:

Новий МСФЗ 18 “Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності”: путівник з переходу та імплементації >>> https://amsfo.com.ua/course/novyj-msfz-18/

© Olena Harlamova