Очікувані кредитні збитки: проблемні питання, що виявив постімплементаційний огляд МСФЗ 9 (частина 2)
Чер 18, 2023 2023-06-18 21:49Очікувані кредитні збитки: проблемні питання, що виявив постімплементаційний огляд МСФЗ 9 (частина 2)
Очікувані кредитні збитки: проблемні питання, що виявив постімплементаційний огляд МСФЗ 9 (частина 2)

В попередніх матеріалах (https://amsfo.com.ua/okz-chastyna-1/) ми писали про те, що 30 травня 2023 року Рада МСБО оголосила початок процесу обговорення перегляду вимог щодо очікуваних кредитних збитків за МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» як відповідь на результати постімплементаційного огляду. В цьому матеріалі продовжимо обговорення проблемних питань щодо резерву очікуваних кредитних збитків.
Рада МСБО ще раз підтвердила можливість, а в деяких випадах навіть доцільність застосування колективного підходу до кредитного аналізу, тобто не оцінки кредитного ризику за окремим інструментом, а оцінки кредитного ризику групи інструментів. Оцінка на колективній основі гарантує, що суб’єкт господарювання зможе досягти поставленої мети, навіть якщо докази значного збільшення кредитного ризику на рівні окремого інструмента ще не існує. Для визнання резерву під збитки на колективній основі суб’єкт господарювання може групувати фінансові інструменти на основі спільних характеристик кредитного ризику.
РМСБО нагадує, що МСФЗ 9 дозволяє суб’єкту господарювання робити спростовне припущення про те, що кредитний ризик за фінансовим інструментом значно збільшився, і оцінювати кредитні збитки за весь строк дії фінансового активу, якщо він прострочений більш ніж на 30 днів. Це спростовне припущення не є абсолютним показником того, коли суб’єкт господарювання визнає очікувані кредитні збитки за весь строк дії, але слугує запобіжником у разі значного зростання кредитного ризику. РМСБО зазначила, що в ідеалі суб’єкт господарювання повинен виявляти значне збільшення кредитного ризику до того, як фінансові активи стануть простроченими.
Пам’ятаємо, РМСБО не дала конкретного визначення “дефолту” в МСФЗ 9, але включила спростовне припущення про те, що дефолт не відбувається пізніше, ніж через 90 днів після прострочення, якщо тільки суб’єкт господарювання не має обґрунтованої та підтвердженої інформації, що свідчить про більш пізній термін дефолту. РМСБО підкреслила, що суб’єкт господарювання розглядає якісні ознаки дефолту, коли це доречно (наприклад, для фінансових інструментів, які містять ковенантні умови, що можуть призвести до подій дефолту), а також якісні показники дефолту, які можуть призвести до подій дефолту, і роз’яснила, що суб’єкт господарювання застосовує визначення дефолту, яке узгоджується з його практикою управління кредитним ризиком для відповідних фінансових інструментів, послідовно від одного періоду до іншого. При цьому суб’єкт господарювання може мати кілька визначень дефолту, наприклад, для різних типів продуктів.
В ході постімплементаційного огляду МСФЗ 9 стейкхолдери повідомили РМСБО, що на практиці в процесі оцінки очікуваних кредитних збитків спостерігається різноманітність у кількості сценаріїв, які розглядають суб’єкти господарювання, змінних, що розглядаються, та вагових коефіцієнтів, що надаються конкретним сценаріям. Хоча деякі зацікавлені сторони обгрунтовано пояснюють, що різноманітність у застосуванні виникає оскільки вимоги є об’єктивними, а не директивними. Інші зазначають, що підхід, заснований на принципах, є критично важливим, але різноманітність виникає через те, що незрозуміло, чого суб’єкти повинні досягти за допомогою різних сценаріїв (наприклад, чи повинен аналіз сценаріїв бути достатньо всебічним, щоб врахувати нелінійність між економічними змінними тощо).
Рада з МСФЗ хотіла б отримати від зацікавлених сторін інформацію про причини розбіжностей у застосування в цій сфері. Рада з МСФЗ також хотіла б зрозуміти, чи є прийнятним підхід до оцінки очікуваних кредитних збитків, заснований на принципах, а не на приписах, чи допомагає він зменшити складність і пом’якшити наслідки
очікуваних кредитних збитків для зацікавлених сторін, дозволяючи суб’єктам господарювання використовувати методи, які найкраще працюють у їхніх конкретних обставинах. Зацікавлені сторони також повідомили РМСБО, що, виходячи з поточного керівництва із застосування МСФЗ 9, незрозуміло, як організації повинні відображати прогнозну інформацію про конкретні ризики, такі як кліматичний ризик, в оцінці очікуваних кредитних збитків.
Продовження буде ……
Ar publikācijas tēmu saistīti tīmekļa semināri:
Резерв очікуваних кредитних збитків: алгоритми, методики та розрахунки https://amsfo.com.ua/course/rezerv-ochikuvanyh-credit-zbytkyv/
“Фінансові інструменти в МСФЗ: облік від визнання до вибуття на прикладах” >>> https://amsfo.com.ua/course/fin-instrumenty-v-msfz/
© Olena Harlamova
















