Поправки до МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів»: облік в умовах неможливості конвертації
Сер 15, 2023 2023-09-11 18:20Поправки до МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів»: облік в умовах неможливості конвертації
Поправки до МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів»: облік в умовах неможливості конвертації

Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) 15 серпня 2023 опублікувала поправки до МСБО 21 “Вплив змін валютних курсів”. Ці поправки вимагатимуть від компаній надавати більше корисної інформації у своїй фінансовій звітності в умовах неможливості валютного обміну, тобто коли одна валюта не може бути обміняна на іншу валюту.
Конвертувати одну валюту в іншу зазвичай можна через валютні ринки, банки та фінансові установи. Однак бувають ситуації, які роблять конвертацію валюти складною або майже неможливою. Неможливість конвертації валюти може існувати в різних ситуаціях, приклади яких наведено далі.
Деякі країни можуть запроваджувати контроль за рухом капіталу, який є обмеженням, накладеним урядом на рух грошей в країну та з країни. Це може ускладнити конвертацію валюти та міжнародні перекази коштів.
Якщо на країну накладено економічні санкції з боку міжнародної спільноти, фінансовим установам в інших країнах може бути заборонено проводити конвертаційні операції з валютою країни, щодо якої застосовано санкції.
В умовах гіперінфляції валюта країни може швидко знецінюватися і стати практично безцінною. Це може призвести до того, що інші країни та фінансові установи не захочуть приймати або конвертувати гіперінфляційну валюту.
Постійні політичні потрясіння або невизначеність у країні можуть призвести до недовіри до її валюти, що ускладнює її конвертацію в інші валюти.
У деяких випадках певні валюти можуть не мати широкого обігу або не прийматися на світовому ринку, що ускладнює пошук контрагентів для конвертації валюти.
Під час економічної кризи, наприклад, фінансового колапсу, може бути важко знайти контрагентів, готових здійснити конвертацію валюти, через високий рівень ризику та невизначеності.
Чи існували такі ситуації в історії? Авжеж!
Зімбабве пережило період гіперінфляції наприкінці 2000-х років, в результаті чого країна випустила банкноти з надзвичайно високим номіналом. За цей час зімбабвійський долар практично знецінився, а конвертувати його в інші валюти було майже неможливо.
Венесуела зіткнулася з важкою економічною кризою, що характеризується гіперінфляцією та політичною нестабільністю. Вартість венесуельського болівара різко впала, що ускладнило його конвертацію в інші валюти. Наразі зараз ця проблема залишається дуже гострою.
Ізоляціоністська політика Північної Кореї та міжнародні санкції призвели до того, що її валюту, північнокорейську вон, важко конвертувати та торгувати нею на світовому ринку.
Національний банк України встановив обмеження (постанова Правління НБУ № 18 від 24.02.2022 “Про роботу банківської системи в період запровадження воєнного стану”), вони не дозволяють здійснювати валютні операції за наступними умовами:
- з використанням російських рублів (rub) та білоруських рублів (byn).
- якщо однією зі сторін є юридична / фізична особа, яка зареєстрована / проживає в російській федерації / республіці білорусь.
- для виконання зобов’язань перед юридичними / фізичними особами, які перебувають в російській федерації / в республіці білорусь.
Отже, неможливість конвертації валюти – це цілком реальна ситуація, яка викликала розбіжності у практиці обліку відсутності конвертованості між валютами. Поправки допоможуть компаніям та інвесторам вирішити питання, яке раніше не було охоплено вимогами до обліку впливу змін валютних курсів.
Ці поправки вимагатимуть від компаній застосовувати послідовний підхід при оцінці того, чи можна обміняти одну валюту на іншу, і, якщо це неможливо, при визначенні обмінного курсу, який слід використовувати, і розкриття інформації про це.
Поправками[1] доповнено термінологічний апарат МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів». Відтак, «Валюта є конвертованою в іншу валюту, коли суб’єкт господарювання може отримати іншу валюту протягом часу, що враховує звичайну адміністративну затримку, та за допомогою ринкового або біржового механізму, в якому операція обміну створює права та обов’язки, що підлягають примусовому виконанню».
Суб’єкт господарювання має оцінювати, чи є валюта обмінюваною на іншу валюту
(а) на дату оцінки; та
(б) для визначеної мети.
Якщо суб’єкт господарювання може отримати не більше ніж незначну суму іншої валюти на дату оцінки для визначеної мети, то така валюта вважаються валютою з неможливістю конвертації.
МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» доповнений параграфом 19А, згідно якому компанія має оцінювати спот-курс на дату оцінки, якщо валюта не обмінюється на іншу валюту (як описано в параграфах 8, 8А-8Б та КЗ2-А10) на цю дату. Метою суб’єкта господарювання при оцінці спот-курсу є відображення курсу, за яким на дату оцінки відбулася б звичайна операція обміну між учасниками ринку за превалюючих економічних умов.
Нагадаємо, як зараз звучить параграф 26 МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів»
26 Якщо доступні кілька валютних курсів, то використаний курс – це курс, за яким можна було б розрахуватися за майбутні грошові потоки, представлені операцією або сальдо, якби ці грошові потоки виникли на дату оцінки. Якщо тимчасово немає можливості обміну двох валют, використовується курс, що є першим наступним курсом, за яким можна здійснити обмін.
Поправками виключене виділене жирним шрифтом речення про тимчасовий обмін, а для розуміння застосування вимог щодо обліку валют в умовах відсутності конвертації, МСБО 21 «Вплив змін валютних курсів» доповнений спеціальним двокроковим керівництвом.

Паралельно було внесено і поправки до МСФЗ 1 «Перше застосування МСФЗ», що також стосуються неможливості конвертації валют.
Якщо шановні наші читачі вважатимуть цей матеріал цікавим і корисним, ми найближчим часом опублікуємо детальний огляд покрокового механізму, що передбачений поправками до МСБО 21 в частини неможливості конвертації.
Відтак, поправки «Відсутність конвертованості», випущені у серпні 2023 р., внесли зміни до параграфів 8 та 26, а також додали параграфи 8А-8Б, 19А, 57А-57Б та Додаток А. Суб’єкт господарювання застосовує ці зміни до річних звітних періодів, що починаються 1 січня 2025 р. або пізніше. Допускається дострокове застосування. Якщо організація застосовує поправки до більш раннього періоду, вона повинна розкрити цей факт. Датою першого застосування є початок річного звітного періоду, в якому організація вперше застосовує ці поправки. При застосуванні принципу відсутності можливості обміну суб’єкт господарювання не повинен перераховувати порівняльну інформацію. Замість цього поправками надано детальні рекомендації щодо подання інформації при першому застосуванні.
Сподіваємося побачити ці поправки в українському перекладі до початку їх застосування в світі.
І ще – не забувайте, що у звітності за 9 місяців 2023 року, якщо Ви подаєте в проміжній звітності нові стандарти, інформацію про прийняті поправки теж потрібно буде розкривати.
Ми будемо слідкувати та інформувати про подальші кроки в цьому напрямку на сторінках нашого веб-журналу «ВСЕ про МСФЗ» https://amsfo.com.ua/news/
© Olena Charlamova
[1] Переклад поправок неофіційний, тому може відрізнятися від того варіанту, який буде перекладений у майбутньому.
















