Модель переоцінки для нематеріальних активів — спокуса «підтягнути» баланс до ринкових реалій або штучного «натягування» пруденційних нормативів. Але МСБО 38 встановлює до неї настільки жорсткі умови, що в більшості компаній вона непридатна. Ключ до коректного застосування — активний ринок для відповідного класу активів, послідовність у виборі моделі та бездоганна логіка відображення дооцінок/уцінок, амортизації, знецінення і відстроченого податку.

Загальна логіка моделі

Після первісного визнання нематеріальний актив обліковують або за моделлю собівартості, або за моделлю переоцінки (п. 72 МСБО 38). За переоцінки актив відображається за справедливою вартістю на дату переоцінки, зменшеною на подальшу накопичену амортизацію та збитки від зменшення корисності (п. 75). Вибір на користь переоцінки допустимий лише тоді, коли ….

Su šio straipsnio tema susiję internetiniai seminarai:

“Нематеріальні активи: путівник з обліку та подання в МСФЗ-звітності”

© Olena Charlamova