INPAS і українські неприбуткові організації: що змінюється в обліковій аналітиці, якщо донор попросить звітність за новим стандартом

Profesinės naujienos / Visos naujienos

INPAS і українські неприбуткові організації: що змінюється в обліковій аналітиці, якщо донор попросить звітність за новим стандартом

Українська громадська організація чи благодійний фонд, що працює з міжнародним фінансуванням, готує сьогодні щонайменше два паралельні масиви звітності: податкову й фінансову за національною обліковою базою для держави та звіт за вимогами кожного донора окремо. З жовтня 2025 року до цієї картини додався новий елемент. Тоді з’явився перший глобальний стандарт бухгалтерського обліку, спеціально розроблений для неприбуткових організацій, – Міжнародний стандарт обліку для неприбуткових організацій (International Non-Profit Accounting Standard, INPAS). Важливо одразу зафіксувати його статус: стандарт INPAS не є МСФЗ і не видається Радою МСБО; це окремий міжнародний стандарт для неприбуткового сектору, який підтримує Фонд звітності неприбуткових організацій (INPRF). Для українського укладача практичне питання полягає у тому, як діяти, якщо донор або головний офіс попросить звітність саме за цією рамкою, за збереження обов’язкової української звітності за НП(С)БО.

Чому неприбутковому сектору знадобився окремий стандарт

Логіка фінансової звітності за МСФЗ побудована навколо інвестора та власника капіталу: прибуток, власний капітал, рух коштів за видами діяльності відповідають на питання, як підприємство створює вартість для тих, хто вклав у нього гроші. Неприбуткова організація працює в іншій моделі. Її ресурс формується з коштів донорів, грантів, благодійних внесків і цільового фінансування, часто з обмеженнями щодо використання. Поняття «прибуток» має для неї умовний зміст, а ключове питання звітності – підзвітність: чи витрачено кошти за призначенням і чи збережено здатність організації виконувати місію.

Стандарт INPAS пропонує секторну відповідь на цю невідповідність. За даними INPRF, його побудовано на основі Міжнародного стандарту фінансової звітності для малих та середніх підприємств і доповнено рішеннями, яких неприбутковому сектору бракувало: облік грантів і пожертв, фондовий облік обмежених і необмежених ресурсів, наративний звіт, тобто пояснювальний звіт про діяльність, результати та використання ресурсів. Розробка тривала понад шість років у межах проєкту IFR4NPO під керівництвом Humentum і CIPFA, а подальше супроводження перейшло до INPRF. Стандарт доступний для безоплатного завантаження, проте за умовами INPRF його дозволено застосовувати для професійних цілей, приватного навчання та освіти, а будь-яке інше використання потребує ліцензії як INPRF, так і Фонду МСФЗ.

Де стандарт зустрічається з українським обліком

В Україні неприбуткова організація, якщо не звітується за МСФЗ, як юридична особа зобов’язана вести бухгалтерський облік. На практиці такі організації зазвичай складають фінансову звітність за національною обліковою базою – повну за НП(С)БО 1 «Загальні вимоги до фінансової звітності» або скорочену за НП(С)БО 25 «Спрощена фінансова звітність», якщо організація підпадає під критерії мікро- чи малого підприємства. Облік цільового фінансування регулюється НП(С)БО 15 «Дохід».

Стандарт INPAS цих вимог не скасовує. Водночас INPAS не є обов’язковим стандартом для українських неприбуткових організацій. Практична релевантність виникає в іншій площині – як визнана міжнародна база для добровільної звітності цілої організації перед фінансувальниками та як орієнтир для гармонізації грантових звітів. Для укладача це означає появу третьої облікової рамки поряд з НП(С)БО (МСФЗ) і вимогами окремих донорів, а методологічне завдання зводиться до трансформації даних національного обліку у звітність за INPAS.

Визнання гранту: де виникає професійне судження

Найскладніша зона – момент визнання доходу від гранту. У національному обліку цільове фінансування за НП(С)БО 15 не визнається доходом доти,  поки не існує підтвердження того,  що воно буде отримане  та  підприємство  виконає умови щодо такого фінансування. Стандарт INPAS окремо опрацьовує визнання грантового доходу, і саме тут укладач має застосувати професійне судження щодо умов угоди та моменту визнання доходу.

Розглянемо універсальний приклад.

Благодійний фонд у січні підписав грантову угоду на 3 000 000 грн на дворічну програму. У січні надійшов перший транш 1 200 000 грн. Угода передбачає, що кошти можна витрачати лише на визначені програмні заходи, а невитрачений залишок підлягає поверненню донору після завершення програми. Станом на 30 червня фонд поніс прийнятних витрат на 750 000 грн.

У національному обліку надходження трашу проведено за дебетом субрахунку 311 «Поточні рахунки в національній валюті» і кредитом субрахунку 484 «Інші кошти цільового фінансування і цільових надходжень». Визнання доходу мірою понесення прийнятних витрат може відображатися за дебетом субрахунку 484 та кредитом відповідного субрахунку доходів операційної діяльності, визначеного обліковою політикою організації (як один з можливих варіантів, на субрахунку 718 «Дохід від безоплатно одержаних оборотних активів», якщо це відповідає характеру операції). На 30 червня доходом визнається сума, що відповідає понесеним витратам, – 750 000 грн, а залишок 450 000 грн лишається у складі цільового фінансування.

Логіка INPAS у частині грантів призводить до близького за напрямом, але концептуально іншого результату. Стандарт оперує категорією обмежених і необмежених фондів і вимагає показувати, скільки ресурсів організація утримує під цільові обмеження. На дату отримання 1 200 000 грн переважно відображають ресурс, обтяжений цільовим обмеженням та умовою повернення невикористаного залишку. Класифікація тут визначається умовами конкретної угоди і не належить до вільного вибору облікової політики. Якщо існує дійсна умова повернення невикористаних коштів, невиконана частина може мати природу зобов’язання. Якщо є лише цільове обмеження використання ресурсу без повернення, сума потрапляє до обмежених чистих активів відповідно до логіки INPAS. Якщо обмеження виконано через прийнятні витрати, відповідна частина перекласифіковується або визнається відповідно до механіки стандарту.

Пожертви натурою і послуги волонтерів

Окрема зона, яку загальні стандарти для прибуткового сектору опрацьовують слабко, – негрошові внески. Неприбуткова організація регулярно отримує товари, обладнання чи приміщення безоплатно та користується працею волонтерів.

Безоплатно отримані запаси чи необоротні активи в національному обліку оприбутковуються за справедливою вартістю з відображенням як цільове фінансування або дохід залежно від характеру активу. Стандарт INPAS прямо опрацьовує пожертви натурою як окрему категорію надходжень, що вимагає оцінки за справедливою вартістю на дату отримання. Найтонше питання – праця волонтерів. Якщо організація отримує професійні послуги, які інакше довелося б купувати на ринку, виникає судження щодо того, чи відображати їх у звітності й за якою вартістю. Визнання вартості волонтерської праці без надійної бази оцінки формує показники діяльності, які не підтверджуються грошовими потоками та належною доказовою базою. Документальна основа для визнання – підтвердження ринкової вартості аналогічної послуги, фіксація обсягу наданих годин, характер послуги. За відсутності надійної оцінки коректнішим рішенням буде розкриття інформації в примітках без визнання у формах звітності.

Нова термінологія, нові форми і робочий файл трансформації

Стандарт змінює звичний словник звітності. Замість «прибутку» з’являється поняття «надлишок», замість «власного капіталу» – «чисті активи». До комплекту входять форми, яких немає у звичному наборі за МСФЗ: звіт про доходи та витрати і звіт про зміни у чистих активах, що показує рух обмежених і необмежених фондів.

Для українського укладача це означає, що мапінг рахунків національного плану рахунків у структуру звітності за INPAS не буде прямим. Залишки, акумульовані на рахунку 48 «Цільове фінансування і цільові надходження», потрібно розподіляти між обмеженими та необмеженими фондами залежно від наявності й характеру обмежень. Аналітика типової української неприбуткової організації часто не дає готового розрізу за ознакою обмеженості ресурсів, бо національна звітність такого розрізу не вимагає. Тому аналітичний облік цільового фінансування доцільно будувати з урахуванням майбутньої класифікації фондів ще на етапі первинного визнання надходжень, щоб у разі запиту донора не відновлювати класифікацію заднім числом.

Що це означає для українського ринку зараз Стандарт INPAS не змінює обов’язків української неприбуткової організації перед державою. Його практична цінність – поява визнаної міжнародної бази для добровільної звітності перед донорами, яка дозволяє відійти від ситуації, коли кожен грантодавець вимагає власний формат, не пов’язаний зі звітністю організації в цілому. Прибутковий сектор десятиліттями мав МСФЗ, державний сектор має Міжнародні стандарти бухгалтерського обліку для державного сектору, а неприбутковий сектор отримав визнану міжнародну рамку лише у 2025 році. Питання для українського укладача переходить із площини «чи з’явиться стандарт» у площину «як побудувати облік і трансформацію, щоб звітність за ним була методологічно обґрунтованою та придатною для аудиту».

Ми будемо слідкувати та інформувати про подальші кроки в цьому напрямку на сторінках нашого веб-журналу «ВСЕ про МСФЗ» https://amsfo.com.ua/news/

© Olena Charlamova

Atsiliepimai