Довгий час багато компаній сприймали розкриття зі сталого розвитку як додаток до фінансової звітності. Проте інфраструктура навколо стандартів Ради з міжнародних стандартів сталого розвитку (РМССР, англ. ISSB – International Sustainability Standards Board) стрімко переходить у фазу практичного впровадження. Юрисдикції ухвалюють регуляторні рішення, галузеві вимоги уточнюються, а теми природи та людського капіталу переходять від дискусій до формування конкретних норм. Це підтверджують матеріали квартальної зустрічі Довідкової групи зі сталого розвитку за грудень 2025 року (джерело: IFRS Sustainability Reference Group, грудень 2025).

У цьому матеріалі ми розглянемо, як ці сигнали впливають на укладачів звітності: від причин і нормотворчих проєктів до практичних наслідків та дій.

Довідкова група: чому важлива навіть «організаційна статистика»

На перший погляд, інформація про склад групи чи рівень залученості може здаватися другорядною. Але для методологів це ключовий маркер: наскільки стандарти РМССР отримують реальний зворотний зв’язок і чи працює консультаційний механізм.

За даними презентації, група налічує 117 учасників. У четвертому кварталі 2025 року було контактовано 44 члени, з яких 84% надали відповіді (джерело: IFRS Sustainability Reference Group, грудень 2025). Це свідчить, що консультації щодо галузевих стандартів і тематичних проєктів не є формальністю, а системним процесом.

Практичний висновок: якщо компанія працює у секторі, який потрапляє до черги оновлень, її внутрішні судження щодо показників сталого розвитку вже сьогодні можуть стати предметом нормотворення — через професійні об’єднання, коментарі та участь у круглих столах.

Юрисдикційне впровадження: «глобальний паспорт» як нова реальність

Найсильніший сигнал — масштаби юрисдикцій, які вже вирішили використовувати стандарти РМССР або перебувають у процесі їхнього запровадження. Станом на кінець 2025 року таких країн — 39. Разом вони охоплюють близько 60% світового валового внутрішнього продукту, понад 40% світової ринкової капіталізації та приблизно 60% глобальних викидів парникових газів (джерело: IFRS Sustainability Reference Group, грудень 2025).

Концепція «глобального паспорта» полягає в тому, що юрисдикції приймають звіти, підготовлені за стандартами РМССР, допускаючи певні локальні умови. Це знижує витрати компаній і спрощує звітування.

Для укладачів звітності це означає зміну підходу: питання вже не «чи потрібно нам щось зі сталого розвитку», а «як побудувати розкриття так, щоб вони були придатні для використання у різних регуляторних середовищах».

Галузеві стандарти: «шліфування» вимог і ціна порівнянності

Другий важливий блок — консультації щодо змін до галузевих стандартів Ради зі стандартів бухгалтерського обліку сталого розвитку (SASB – Sustainability Accounting Standards Board). Станом на 1 грудня 2025 року отримано 220 відповідей, а під час консультацій було залучено близько 1500 учасників (джерело: IFRS Sustainability Reference Group, грудень 2025).

У 2026 році очікується новий проєкт змін для трьох галузей: електроенергетики, сільськогосподарської продукції та м’яса, птиці й молочної продукції. Паралельно готується «фаза 2» удосконалень, яка може охопити споживчі товари, фінансовий сектор, охорону здоров’я, переробну промисловість та технології.

Практичний наслідок: галузева деталізація перестає бути «добровільною красою». Для інвесторів це стає мовою порівнянності, а завдання компанії — налаштувати дані та методики під стандартизовані показники.

Природа: наступний фронт після клімату

У 2026–2027 роках ключовим напрямом стане природа. Інвестори очікують інформацію про управління та нагляд, стратегію (з фінансовими ефектами та планами переходу), управління ризиками (з використанням сценаріїв), а також показники й цілі щодо води, землекористування, біорізноманіття та забруднення (джерело: IFRS Sustainability Reference Group, грудень 2025).

РМССР планує спиратися на напрацювання Цільової групи з фінансових розкриттів щодо природи (TNFD – Taskforce on Nature-related Financial Disclosures), включно з підходом «Виявити — Оцінити — Проаналізувати — Підготувати».

Важливо: 39% усіх показників сталого розвитку вже пов’язані з природою, а 84% галузей мають принаймні один такий показник. Тобто компанії фактично вже мають основу для природного блоку — питання лише в систематизації.

Людський капітал: від політик до фінансових факторів

Дослідження людського капіталу показало: інвестори цікавляться не лише політиками компаній, а й тим, як людський капітал впливає на фінансові результати. Є чіткі зв’язки між задоволеністю працівників, утриманням кадрів, розвитком та умовами праці й перспективами грошових потоків (джерело: IFRS Sustainability Reference Group, грудень 2025).

Більшість компаній щось розкривають, але ці дані неповні та непорівнянні. Наступна фаза дослідження має визначити, чи є потреба у формалізованих вимогах і чи можливо їх зробити економічно ефективними.

Практичний висновок: компанії мають перейти від опису «соціальних ініціатив» до показу причинно-наслідкових зв’язків між показниками людського капіталу та фінансовими результатами.

Український контекст

Для українських груп, які працюють із міжнародними інвесторами, кредиторами та експортними ринками, тренд «глобального паспорта» означає посилення очікувань щодо єдиної, перевірюваної бази розкриттів.

Зростатиме кількість запитів від користувачів звітності: чи узгоджено розкриття зі сталого розвитку з юрисдикційною моделлю застосування. Відповідь «ми робимо як у презентації» вже не працює — потрібна документація суджень, меж застосування та готовність до цифрового подання, зокрема у форматі XBRL.

Резюме

Матеріали квартальної зустрічі Довідкової групи РМССР показують три практичні вектори на 2026–2027 роки: масштабування юрисдикційного впровадження (і рух до взаємного визнання звітів), активне доопрацювання галузевих стандартів, а також перехід тем природи і людського капіталу до стадії, де будуть визначатися інкрементні вимоги та економічно здійсненні механізми порівнянності. Цікавитесь розкриттями зі сталого розвитку – рекомендуємо “Фінансова звітність і сталий розвиток: практичний зв’язок за МСФЗ та Н(П)СБО” >>> https://amsfo.com.ua/course/fin-zvitnist-i-stalyj-rozvytok-msfz-npsbo/

© Олена Харламова