Чи необхідно змінювати строк корисного використання основних засобів під час консервації або розконсервації, враховуючи, що в податковому обліку амортизація не нараховується, а в обліку за МСФЗ нараховується, що призводить до виникнення різниць?

Якщо компанія вирішує законсервувати основні засоби, це, по суті, означає, що ці активи тимчасово виводяться з активного використання, але зберігаються для потенційного використання в майбутньому. Навіть якщо актив законсервований і не використовується, амортизація продовжує нараховуватися, оскільки актив все ще утримується для використання в майбутньому. Це пояснюється тим, що потенціал корисності активу все ще споживається з часом, навіть якщо він не використовується.

Прямої вимоги щодо перегляду строку корисного використання МСБО 16 не містить, як не містить й вимог щодо консервації/розконсервації. 

МСБО 16 “Основні засоби” містить вичерпні рекомендації щодо вибору та перегляду строків корисного використання активів.

МСБО 16 вимагає, щоб підприємства визначали строк корисного використання активу на основі кількох факторів, зокрема очікуваного використання, зносу, технічного або комерційного старіння та законодавчих обмежень. Розглянемо ці вимоги

Очікуване використання активу

Очікуване використання активу слід оцінювати з урахуванням його очікуваної потужності або фізичного обсягу виробництва. Це передбачає оцінку обсягу роботи, яку виконуватиме актив, або обсягу продукції, яку він вироблятиме протягом строку корисного використання. Наприклад, можна припустити, що верстат, призначений для виробництва 1 000 одиниць продукції на день, працюватиме протягом певної кількості років, виходячи з цієї продуктивності.

Очікуваний фізичний знос

Фізичний знос активу залежить від кількох експлуатаційних факторів. До них відносяться кількість змін, протягом яких актив буде використовуватися, якість і частота його ремонту і технічного обслуговування, а також догляд, який він отримує під час простою. Наприклад, актив, що використовується в одну зміну, може прослужити довше, ніж той, що використовується безперервно в кілька змін.

Якщо актив законсервований або простоює іншим чином, необхідно враховувати його стан у цей період. Належне технічне обслуговування під час простою може продовжити термін корисного використання активу, тоді як недбале ставлення може призвести до погіршення стану та скорочення терміну корисного використання.

Технічне або комерційне старіння

Впровадження нових технологій або методів виробництва може зробити існуючі активи застарілими. Таке технічне старіння необхідно враховувати при визначенні строку корисного використання.

Зміни ринкового попиту на продукцію або послуги, що виробляються активом, можуть призвести до комерційного старіння. Наприклад, якщо продукт стає менш популярним, обладнання, що використовується для його виробництва, може мати коротший строк корисного використання через зменшення економічних вигод.

Очікуване в майбутньому зниження ціни продажу продукції, виробленої за допомогою активу, може свідчити про його неминуче моральне старіння. Якщо очікується падіння цін, актив може втратити свою цінність, що призведе до скорочення строку його корисного використання.

Законодавчі або подібні обмеження

Юридичні обмеження, такі як дати закінчення оренди, можуть обмежувати строк корисної експлуатації активу. Якщо актив орендовано на певний строк, строк його корисної експлуатації не може перевищувати строк оренди, якщо тільки договір оренди не може бути поновлений за сприятливих умов.

Судження та досвід в оцінці строку корисного використання

МСБО 16 підкреслює, що оцінка строку корисної експлуатації активу є суб’єктивною і має ґрунтуватися на досвіді суб’єкта господарювання щодо подібних активів.

Строк корисної експлуатації слід визначати з точки зору очікуваної корисності активу для суб’єкта господарювання. Це означає врахування того, як довго актив приноситиме економічні вигоди.

Політика управління активами суб’єкта господарювання може передбачати вибуття активів через певний час або після споживання певної частки їхніх економічних вигод. Така політика може призвести до того, що строк корисного використання активу буде коротшим за строк його економічної експлуатації.

Суб’єкти господарювання повинні спиратися на свій історичний досвід роботи з подібними активами для обґрунтування своїх оцінок. Наприклад, якщо попереднє обладнання того ж типу служило 10 років, це може слугувати орієнтиром для оцінки строку корисної експлуатації нового обладнання.

Дотримуючись цих вимог, підприємства забезпечують відображення у фінансовій звітності реалістичних та обґрунтованих оцінок строків корисного використання активів, надаючи таким чином точну інформацію зацікавленим сторонам.

Фіналізуючи відповідь на питання, зазначимо що період консервації може вплинути на строк корисного використання активу, що залишився. Згідно п. 57 МСБО 16 оцінка строку корисного використання активу є предметом судження, яке ґрунтується на досвіді суб’єкта господарювання з подібними активами. Отже, для дотримання МСФЗ строк корисного використання основних засобів під час консервації слід ретельно проаналізувати і, за необхідності (!!!), скоригувати. Амортизація продовжує нараховуватися навіть у періоди невикористання, щоб відобразити споживання потенціалу корисності активу. Розбіжності з податковим обліком повинні бути чітко узгоджені та розкриті у фінансовій звітності для забезпечення прозорості та відповідності як МСФЗ, так і податковому законодавству.

Релевантні вебінари за темою публікації:

Нефінансові активи в МСФЗ-звітності: облік та оподаткування в умовах воєнного стану >>> https://amsfo.com.ua/course/nefinansovi-aktyvy-msfz/

Основні засоби: компонентний облік та ремонти >>> https://amsfo.com.ua/course/osnovni-zasoby-komponentnyj-oblik-ta-remonty/

Основні засоби в МСФЗ у питаннях та відповідях >>> https://amsfo.com.ua/course/osnovny-zasoby/

© Олена Харламова