Облік комісій, пов’язаних з придбанням фінансових інструментів, – так званих «трансакційних витрат» – згідно з МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» залежить від характеру цих комісій та бізнес-моделі, в межах якої такий фінансовий інструмент буде утримуватися і обліковуватися.

Загалом існує три основні категорії фінансових інструментів:

• ті, що оцінюються за амортизованою вартістю;
• ті, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням її змін у прибутку або збитку;
• ті, що оцінюються за справедливою вартістю з відображенням її змін в іншому сукупному доході.

Розглянемо порядок обліку комісійних у кожному випадку:

1. Фінансові інструменти, що оцінюються за амортизованою вартістю:

Коли компанія придбаває боргові фінансові інструменти, які вона має намір утримувати в рамках інвестиційно-консервативної моделі (тобто моделі, яка передбачає погашення виключно боргу і відсотків), вони, як і всі без виключення фінансові інструменти, первісно визнаються за справедливою вартістю. Витрати на здійснення операції з цими інструментами капіталізуються та амортизуються протягом строку дії інструмента з використанням методу ефективної процентної ставки. Ці комісії включаються до первісної балансової вартості інструмента.

Приклад: Припустимо, що компанія придбала облігацію номінальною вартістю 1,000 грн за 980 грн і понесла 30 грн витрат на операцію. Облігація має строк погашення 5 років та номінальну ставку відсотка 4%. Витрати будуть капіталізовані та амортизовані протягом строку обігу облігації.

Початкова балансова вартість облігації = 980 (ціна придбання) + 30 (комісійні) = 1,010

Внаслідок різниці між первісною вартістю і сумою погашення (грошових потоків) номінальна ставка 4% «перетворюється» на ефективну ставку 3,777%. Подальші розрахунки доходів від облігації здійснюються за ефективною ставкою, а грошові потоки – за номінальною.

Відтак сплачена комісія буде розподілена на весь «життєвий цикл» фінансового інструмента.

Аналогічно буде обліковуватися комісія за борговими фінансовими інструментами, які утримуються і обліковуються в рамках змішаної моделі за справедливою вартістю з відображенням її змін в іншому сукупному доході.

2. Фінансові інструменти, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток (FVPL):

Коли компанія купує фінансові інструменти, що оцінюються за справедливою вартістю через прибуток або збиток, витрати на операцію негайно визнаються витратами у звіті про прибутки та збитки (P&L). Ці комісії не капіталізуються в балансову вартість інструменту. Це пов’язано з тим, що згідно з категорією оцінки FVPL, зміни справедливої вартості визнаються у звіті про прибутки та збитки.

Приклад: Припустимо, що компанія придбала портфель акцій за 1,000,000 грн і заплатила 10,000 грн брокерських комісійних. Оскільки акції як дольові інструменти класифікуються як торговий портфель і оцінюються за справедливою вартістю з відображенням її змін у прибутку або збитку, комісійні у розмірі 10 000 грн будуть визнані як витрати у звіті про прибутки і збитки в тому ж звітному періоді, в якому відбулося придбання.

Відтак, капіталізація чи визнання трансакційних видатків витратами залежить від бізнес-моделі управління фінансовими активами і детально розглядається в комплексному вебінарі «Фінансові інструменти в МСФЗ: облік від визнання до вибуття на прикладах» https://amsfo.com.ua/course/fin-instrumenty-v-msfz/