Від факту подання до якості даних: куди рухається UA МСФЗ XBRL

Досвід ринків, де цифрова звітність працює багато років, показує: сам факт подання XBRL-файла ще не гарантує якісного корпоративного звітування. Проблеми виникають глибше, на рівні структури даних, правильності тегування, узгодженості приміток і контролю змін у звітності. Українське регулювання зробило перший крок у цьому напрямі саме зараз. Рішенням від 16 квітня 2026 року № 36/21/4172/К03, зареєстрованим у Міністерстві юстиції 29 квітня 2026 року за № 585/45979, НКЦПФР затвердила Зміни до Вимог до розкриття показників фінансової звітності у форматі XBRL. Зміни чинні з 1 травня 2026 року, а пункт 13 і додаток 1 застосовуються вперше до проміжної фінансової звітності за дев’ять місяців 2026 року та річної звітності за 2026 рік. Отже, перший файл за новими правилами подається вже цієї осені.

Технічне прийняття файла і виконання вимоги: дві окремі умови

Ключова норма нової редакції міститься в абзаці другому пункту 16 Вимог: дані та інформація фінансової звітності мають розкриватися у відповідних полях та форматах звітних форм. У полях додаткової інформації зазначається лише те, що неможливо розкрити в наявних полях відповідних показників.

Ця норма закриває найпоширенішу практику останніх років, коли обов’язкове розкриття вносили до загального текстового блоку приміток і вважали вимогу виконаною. Тепер правильний текст, розміщений у неправильному полі, вимогу не виконує.

Приклад. Професійний учасник отримав позики, сукупний обсяг яких перевищив поріг. Істотні умови договорів він описав у формі [880000] «Примітки. Додаткова інформація». Інформація у файлі є, істотні умови описані, файл прийнято. Проте підпункт 4.5 додатка 1 визначає для отриманих позик конкретне поле [822390-18] «Розкриття детальної інформації про запозичення [текстовий блок]». Вимогу щодо місця розкриття не виконано.

Типових ситуацій, коли файл прийнято, а розкриття дефектне, чотири: інформація відсутня; інформація внесена не в те поле; поріг розраховано за неправильною базою; заявлений статус описано текстом, який не підтверджується структурованими розкриттями та основними формами.

Пороги 25 і 10 відсотків: спільна база, різні чисельники

Додаток 1 запровадив дві порогові моделі. Для підпунктів 4.1 і далі до 4.6 поріг становить 25 відсотків, і з ним порівнюється сукупний розмір усіх відповідних операцій за звітний період. Для підпунктів 4.7 і 4.8 поріг становить 10 відсотків, і з ним порівнюється балансова вартість відповідної групи активів на звітну дату. База в обох випадках спільна: примітка 2 до додатка 1 встановлює загальну суму активів за Звітом про фінансовий стан на кінець відповідного звітного періоду.

Практична механіка на цифрах. Активи на 30.09.2026 становлять 120 млн грн. Порогове значення за моделлю 25 відсотків дорівнює 30 млн грн, за моделлю 10 відсотків становить 12 млн грн. Сукупний розмір операцій із надання позик за дев’ять місяців дорівнює 32 млн грн, тобто істотні умови відповідних договорів розкриваються. Балансова вартість фінансових інвестицій становить 13 млн грн, тобто розкривається інформація щодо п’яти найбільших емітентів.

Розрахунок кожного порога потребує документування: підпункт додатка 1, звітна дата, база, порогове значення, показник для порівняння, склад включених операцій або активів і висновок. Саме цей файл розрахунків буде першим, що запитає аудитор або регулятор.

Процедура подання стала частиною якості звітності

Пункт 17 Вимог встановлює, що фінансова звітність, подана до ЦЗФЗ, вважається поданою до НКЦПФР у складі звітних даних або регулярної інформації. Норма працює в обидва боки. Файл, який не пройшов перевірку КЕП, не пройшов валідацію або не отримав статусу успішного подання, вважається не поданим і до НКЦПФР, з наслідками для розкриття регулярної інформації. Контрольним доказом виконання обов’язку є запис на сторінці «Історія надсилань». Дата створення, підписання або початку завантаження файла таким доказом не вважається.

Нова редакція пункту 42 створює ще один ризик. Після схвалення запиту на повторне подання попередня редакція звітності перестає бути чинною, і звітність вважається не поданою до моменту завантаження уточненого файла. У проміжку між схваленням запиту та успішним завантаженням у ЦЗФЗ чинної поданої звітності немає. Тому запит на повторне подання доцільно створювати тоді, коли фінальний виправлений файл, чинні КЕП підписантів і за потреби оновлений аудиторський звіт уже готові.

Окремої уваги потребують строки. Для проміжної звітності за дев’ять місяців 2026 року Порядок № 419 приводить до 30 жовтня 2026 року, а пункт 13 Вимог встановлює 31 жовтня. Для проміжної консолідованої звітності маємо 16 листопада за Порядком № 419 та 30 листопада за пунктом 13. Офіційного роз’яснення щодо співвідношення цих строків немає, тому робочий орієнтир формується за консервативним маршрутом.

Питання, на які відповіді ще немає

Пункт 7 додатка 1 вимагає розкрити розмір неоплаченого статутного капіталу, тобто грошову суму, і водночас направляє до статті «Кількість акцій випущених, але не повністю оплачених» у формі [861200]. Тип даних цього елемента є кількістю акцій, окремого структурованого грошового елемента в таблиці немає. Робочий підхід полягає в заповненні структурованих кількісних показників і розкритті суми з розрахунком у текстовому блоці цієї самої форми.

Відкритими залишаються також питання щодо валової чи чистої вартості для порога за підпунктом 4.8, агрегації за контрагентом і обсягу договорів, істотні умови яких розкриваються після перевищення порога 25 відсотків. Відповідні звернення направлено до НКЦПФР.

Аудиторський вимір

Інформація за додатком 1 вноситься до визначених форм і текстових блоків приміток Таксономії, тобто є частиною фінансової звітності. Отже, вона охоплюється аудитом цієї звітності з урахуванням суттєвості. Водночас аудит фінансової звітності не формує окремого висновку про виконання кожної технічної вимоги Таксономії або процедурної норми Вимог НКЦПФР. Окреме підтвердження відповідності файла потребує самостійно визначеного предмета і критеріїв завдання.

Қорытынды

Наступний етап розвитку української системи UA МСФЗ XBRL полягає в переході від контролю факту подання до контролю якості цифрових даних. Кожне числове розкриття повинно мати зрозуміле походження, підтверджувальні розрахунки та можливість простеження від первинних даних до поданого файла. Саме якість тегування, зіставність інформації та надійність внутрішніх контролів визначатимуть довіру інвесторів, регуляторів і користувачів фінансової звітності.

Розбираємо всі зміни на вебінарі 28 серпня 2026 року

Вебінар «XBRL-звітність 2026: нові правила» присвячено повному розбору змін, затверджених рішенням НКЦПФР від 16.04.2026 № 36/21/4172/К03. Вісім блоків: нормативна карта змін, строки та перше застосування, правила підготовки електронного файла, додаток 1 на практиці з порогами та полями Таксономії, інвестиційний суб’єкт і виняток із консолідації, нові процедури подання, повторне подання за оновленим пунктом 42 та організація процесу підготовки.

Учасники отримають: презентацію-посібник, консолідовану редакцію Вимог НКЦПФР з урахуванням змін, порівняльну таблицю попередньої та нової редакцій, чек-лист підготовки XBRL-звітності за дев’ять місяців 2026 року на 60 контролів за сімома етапами, пакет запиту даних до дочірніх підприємств, а також два заповнені майстер-приклади умовного підприємства.

Реєстрація та програма: https://amsfo.com.ua/course/xbrl-zvitnist-2026-vimogy-nktspfr/

Якщо ваша компанія готує XBRL-звітність і потребує методологічного супроводу, Агентство з МСФЗ готове пройти цей шлях разом: https://amsfo.com.ua/services/

© Олена Харламова