Грудневий пакет матеріалів Ради МСБО за підсумками засідання 8–11 грудня 2025 року цікавий не «переліком проєктів», а точками, де можуть змінитися процедури підготовки звітності, структура подання грошових потоків және підходи до суджень (особливо щодо забезпечень). Теми, які ми свідомо не розглядатимемо з матеріалів грудневого засідання – це хеджування та гудвіл, як найменш актуальні для українського облікового простору. Нижче — практичний розбір саме тих рішень і намірів, які вже зараз доцільно перетворити на робочі дії команди укладачів.

Грошові потоки: готуються кроки до «нової логіки» подання і узгоджень

У проєкті «Звіт про рух грошових коштів та пов’язані питання» Рада МСБО прийняла низку попередніх рішень, які здатні вплинути на те, як компанії будуть пояснювати користувачам свої показники грошових потоків і як забезпечувати порівнянність класифікації.

Розширення визначених управлінським персоналом показників результатів діяльності на грошові потоки

Запропоновано перенести вимоги щодо таких показників у МСФЗ 18 «Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності» (а не в МСБО 7 «Звіт про рух грошових коштів») і розширити визначення, щоб воно охоплювало також підсумки грошових надходжень і вибуттів.

Що це означає на практиці для укладача:

• якщо компанія вже комунікує, наприклад, «операційний грошовий потік до/після певних коригувань», то підхід рухається до того, що це може потребувати формалізованого узгодження та дисципліни в поясненнях;
• особливо важливо заздалегідь визначити, де проходить межа між показником для управління және показником для зовнішньої звітності (і чи не виникає «паралельний» набір метрик без чіткого мосту до форм звітності).

Також Рада МСБО окреслила, що підсумки категорій операційної / інвестиційної / фінансової діяльності в Звіті про рух грошових коштів не мають вважатися такими показниками.

Практичний сенс: фокус потенційних вимог буде не на стандартних підсумках, а на «кастомних» підсумках, які компанія створює сама.

Класифікація грошових потоків: зони, де найчастіше виникає непорівнянність

Рада МСБО вирішила досліджувати розробку вимог щодо класифікації, зокрема:

• платежі, пов’язані з придбанням у об’єднанні бізнесу;
• грошові потоки за похідними інструментами;
• надходження державних грантів;
• а також можливе уточнення принципу класифікації у пункті 11 МСБО 7 для більш послідовного застосування.

Це саме ті ділянки, де в практиці часто «ламається» порівнянність: одна компанія показує похідні інструменти як фінансові потоки, інша — «розмазує» за характером базового ризику; одна компанія трактує грант як операційний потік, інша — як інвестиційний. Якщо у вас такі операції суттєві, корисно вже на рівні 2025 року зібрати матрицю власних політик класифікації та зафіксувати аргументацію.

Припинена діяльність у Звіті про рух грошових коштів

Рада МСБО попередньо вирішила запропонувати вимогу: грошові потоки від припиненої діяльності мають подаватися в окремій категорії Звіту про рух грошових коштів.

Практично це питання не «про форму», а про готовність даних: чи можете ви відокремити рухи коштів припиненої діяльності не лише на рівні прибутку/збитку, а саме на рівні платіжних потоків (включаючи внутрішньогрупові розрахунки і спільні платіжні контури).

МСБО 37: забезпечення і критерій «немає практичної можливості уникнути» — підвищення планки доказовості

У проєкті «Забезпечення — цільові вдосконалення» Рада МСБО попередньо уточнила критерії для висновку, що суб’єкт не має практичної можливості уникнути виконання юридичної відповідальності. Суть — посилення тесту через фокус на можливості контрагента примусити виконання через суд або інші дії, які зроблять наслідки невиконання значно гіршими за витрати виконання.

Для практики укладача це важливо в «межових» ситуаціях: штрафи, компенсації, регуляторні вимоги, багатокрокові процедури примусу. Якщо раніше позиція інколи будувалась на «можемо не робити», то тепер логіка зміщується до більш високої планки: потрібно показати, що уникнення — не просто теоретичне.

Окремо Рада МСБО підтвердила підхід до складу витрат у оцінці забезпечень: витрати, що безпосередньо стосуються зобов’язання, включають і прирістні витрати, і розподіл інших витрат, що прямо стосуються врегулювання зобов’язань такого типу (з уточненнями щодо сфери застосування).

Практичний наслідок: зростає значення калькуляційної дисципліни — які саме витрати ви вважаєте «прямо пов’язаними» і як це підтверджується.

МСБО 28: опція справедливої вартості — готується проєкт змін

Рада МСБО попередньо вирішила уточнити, що «подібні суб’єкти» для цілей опції справедливої вартості в МСБО 28 «Інвестиції в асоційовані та спільні підприємства» включають суб’єктів, для яких інвестування в асоційовані/спільні підприємства є основною діяльністю, і планує оприлюднити проєкт змін із 60-денним періодом коментарів; очікувана публікація — лютий 2026 року.

Практичний крок: якщо у вашій групі є інвестиційні структури або холдингові компанії, доцільно вже зараз описати, хто саме потенційно претендує на таке трактування «основної діяльності» і чи є ризик непослідовності між компаніями групи.

Поради експерта

• За 2025 рік зафіксувати у робочих файлах карту ключових суджень у двох зонах: класифікація грошових потоків және критерії визнання/оцінки забезпечень.
• Для управлінських показників, що стосуються грошових потоків, підготувати «мости» до статей Звіту про рух грошових коштів: що саме коригується, чому, де джерело даних, як забезпечується сталість.
• Для забезпечень переглянути типові шаблони: чи описують вони не лише «наявність зобов’язання», а й чому уникнення нереалістичне з огляду на механізми примусу/економічні наслідки.
• Якщо у вас є припинена діяльність або сценарії з нею — оцінити здатність систем відокремлювати платіжні потоки припиненої діяльності.

Қорытынды

Для українських укладачів звітності найбільш прикладними з грудневих рішень є дві траєкторії:

• грошові потоки (майбутня вимогливість до прозорості управлінських показників на базі руху коштів і до послідовної класифікації складних потоків);
• МСБО 37 (підвищення планки доказовості щодо того, коли забезпечення є неминучим і які витрати формують оцінку).

Це якраз ті області, де якість підготовки звітності часто визначається не знанням стандарту, а здатністю зібрати докази, джерела даних, логіку суджень і зробити їх відтворюваними для аудиту.

Ми будемо слідкувати та інформувати про подальші кроки в цьому напрямку на сторінках нашого веб-журналу «ВСЕ про МСФЗ» https://amsfo.com.ua/news/

© Олена Харламова