Класифікація активу як «утримуваний для продажу» — це не просто окремий рядок у балансі. Разом із нею компанія припиняє амортизацію, переходить на оцінку за принципом «нижча з двох» (балансова вартість або справедлива вартість за вирахуванням витрат на продаж) і змінює подання у фінансовій звітності. Базове правило МСФЗ 5 очевидне: продаж має відбутися протягом 12 місяців з дати класифікації. Однак практика часто складніша: затягнуті дозволи, судові обмеження, війна, зірвані угоди. У цій статті розкладемо по поличках, коли можна продовжити статус «утримуваний для продажу» без амортизації, коли — треба повернути актив у «звичайні» статті, як оформити розкриття, а також як відрізнити зміну обставин від помилки.

Коли дозволено залишити актив у «утримуваних для продажу» понад 12 місяців

Суть підходу МСФЗ 5: якщо затримка продажу спричинена подіями поза контролем підприємства і план продажу залишається в силі, компанія може зберегти класифікацію «утримуваний для продажу» (надалі — УДП). Для цього одночасно мають виконуватися всі умови:

ვებინარები ამ პოსტის თემასთან დაკავშირებით:

Міграції нефінансових активів: облік, МСФЗ-звітність та ризики переміщення >>> https://amsfo.com.ua/course/mihratsii-nefinansovykh-aktyviv/

© ოლენა ხარლამოვა