Типові недоліки МСФЗ-звітності в ЄС: аналіз рекомендацій ESMA за 2024 рік
Чер 08, 2025 2025-06-08 12:07Типові недоліки МСФЗ-звітності в ЄС: аналіз рекомендацій ESMA за 2024 рік
Типові недоліки МСФЗ-звітності в ЄС: аналіз рекомендацій ESMA за 2024 рік

У попередній статті “Нагляд за дотриманням МСФЗ у країнах ЄС: ключові висновки за 2024 рік” ми детально зупинилися на результатах наглядової діяльності Європейського управління з цінних паперів та ринків (ESMA) за 2024 рік. Тепер пропонуємо глибше розглянути ключові методологічні рекомендації, які регулятор надав укладачам фінансової звітності за МСФЗ. Аналітичний підхід ESMA демонструє, як саме стандарти МСФЗ мають бути застосовані на практиці та які помилки варто уникати.
Подання фінансової звітності (МСБО 1, МСБО 8): точність і повнота розкриттів
Методологічні зауваження ESMA щодо МСБО 1 «Подання фінансової звітності» та МСБО 8 «Облікові політики, зміни в облікових оцінках і помилки» переважно стосуються некоректної агрегації або дезагрегації статей фінансових звітів, а також недостатності розкриття припущень щодо майбутнього.
Згідно з МСБО 1, інформація має подаватися таким чином, щоб забезпечити користувачам фінансових звітів можливість зрозуміти вплив значущих припущень і джерел невизначеності в оцінках на показники фінансових звітів. Часто компанії надають загальні фрази, уникаючи конкретизації, що суттєво ускладнює аналіз впливу ризиків і припущень.
Методологічно важливо пам’ятати, що саме деталізовані розкриття дають змогу зрозуміти, як припущення керівництва впливають на оцінку активів і зобов’язань. Це особливо важливо в періоди високої ринкової нестабільності, коли кожне судження керівництва має чітко пояснюватися.
Методологічна рекомендація
Під час складання Приміток слід уникати загальних формулювань. Натомість важливо вказати конкретні кількісні параметри, що можуть суттєво вплинути на оцінку активів і зобов’язань, і пояснити, як ці параметри можуть змінитися в найближчому майбутньому.
Фінансові інструменти (МСФЗ 7, МСФЗ 9): розкриття ризиків і оцінка очікуваних кредитних збитків
Серед типових помилок, які виділила ESMA у звітності за МСФЗ 7 «Фінансові інструменти: розкриття інформації» та МСФЗ 9 «Фінансові інструменти», варто виділити недостатнє розкриття інформації про концентрацію кредитних ризиків, особливо за дебіторською заборгованістю.
МСФЗ 7 вимагає детального розкриття якісної та кількісної інформації про кредитні, ринкові та ліквідні ризики. Зокрема, необхідно деталізувати стан дебіторської заборгованості за строками, розкрити застосовану модель очікуваних кредитних збитків і чітко зазначити методику оцінки цих збитків.
Методологічна рекомендація
При оцінці очікуваних кредитних збитків важливо враховувати не лише поточні умови, але й майбутні економічні прогнози. Методологічно вірно враховувати ймовірність дефолту контрагентів, у тому числі пов’язаних сторін, забезпечуючи прозоре розкриття цієї інформації.
Тестування на знецінення (МСБО 36): чутливість і ключові припущення
МСБО 36 «Знецінення активів» передбачає обов’язок компаній регулярно проводити тестування на знецінення та чітко розкривати інформацію про ключові припущення, що лежать в основі таких тестів.
ESMA підкреслює, що ключові припущення повинні бути реалістичними і відповідати поточній ситуації на ринку. Регулятор наголошує на необхідності проведення та розкриття релевантних аналізів чутливості, особливо в умовах підвищеної економічної нестабільності. Також при використанні підходу справедливої вартості за вирахуванням витрат на вибуття (fair value less cost of disposal) слід детально описати використану методику оцінки (наприклад, мультиплікатори або інші коефіцієнти).
Методологічна рекомендація
При тестуванні на знецінення слід описувати кожне ключове припущення і проводити детальний аналіз чутливості, наводячи сценарії можливих змін цих припущень і їхній вплив на фінансовий результат компанії.
Операційні сегменти (МСФЗ 8): розкриття критеріїв сегментації
МСФЗ 8 «Операційні сегменти» вимагає чіткого пояснення критеріїв сегментації та деталізації інформації про географічні регіони і ключових замовників. ESMA звертає увагу на помилки, які допускають компанії при розкритті сегментної інформації, особливо при агрегуванні сегментів, а також неповному розкритті інформації про ключових клієнтів і регіональну диверсифікацію доходів та активів.
Методологічна рекомендація
Необхідно детально розкрити критерії, на підставі яких компанія ідентифікує сегменти. У разі наявності значних доходів від одного клієнта (понад 10% доходів компанії) або суттєвих активів в окремому географічному регіоні необхідно чітко зазначити цю інформацію.
Резюме
Рекомендації ESMA демонструють важливість якісних та конкретних розкриттів. Глибина і точність інформації, яку компанії надають у фінансовій звітності, впливають на довіру інвесторів і стабільність фінансового ринку загалом. Бухгалтерам, аудиторам і фінансовим директорам слід використовувати ці методологічні рекомендації як дороговказ при підготовці звітності за МСФЗ, сприяючи тим самим зменшенню регуляторних ризиків та підвищенню прозорості фінансової інформації в майбутньому.
ვებინარები ამ პოსტის თემასთან დაკავშირებით:
МСФЗ-звітність: основи професійної практики >>> https://amsfo.com.ua/course/msfz-zvitnist-osnovy/
Фінансові інструменти в МСФЗ: облік від визнання до вибуття на прикладах >>> https://amsfo.com.ua/course/fin-instrumenty-v-msfz/
Знецінення ВСІХ груп активів: неформальний підхід у воєнний час https://amsfo.com.ua/course/znetsinennia-aktyviv-u-voienyj-chas/
© ოლენა ხარლამოვა
















