Процес чіткого розмежування між інструментами капіталу та фінансовими зобов’язаннями залишається однією з найскладніших методологічних ділянок у практиці підготовки звітності за міжнародними стандартами. Особливу гостроту це питання набуває при структуруванні складних інструментів фінансування, що містять умови, виконання яких залежить від майбутніх подій. У квітні 2026 року Рада з Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (далі — Рада) розпочала повторний розгляд ключових пропозицій проєкту «Фінансові інструменти з характеристиками капіталу» (FICE). Метою цих змін є усунення неоднозначностей у застосуванні МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання», зокрема в частині умовних положень про розрахунки та дискреційних виплат. У цій статті ми проаналізуємо оновлені підходи Ради до ідентифікації зобов’язань, нові принципи оцінки та специфіку визначення реальності договірних умов, адаптуючи ці положення до вимог українського регуляторного середовища.

Сфера застосування та ідентифікація фінансових зобов’язань

Фундаментальна вимога параграфа 25 МСБО 32 полягає у визнанні інструмента фінансовим зобов’язанням, якщо суб’єкт господарювання не має безумовного права уникнути передачі грошових коштів або іншого фінансового активу. Умовні положення про розрахунки передбачають таку передачу у разі настання (або ненастання) подій, що не підконтрольні ані емітенту, ані власнику інструмента. Прикладами таких подій є зміна індексу споживчих цін, рівня доходів емітента або специфічні регуляторні зміни.

Рада уточнила, що вимоги параграфа 25 застосовуються лише до тих інструментів (або їх компонентів), які …..

ვებინარები ამ პოსტის თემასთან დაკავშირებით:

Фінансові інструменти в МСФЗ: облік від визнання до вибуття на прикладах >>> https://amsfo.com.ua/course/fin-instrumenty-v-msfz/

Класифікація фінансових інструментів: алгоритми, приклади та розкриття» https://amsfo.com.ua/course/klasyfikatsiia-finansovykh-instrumentiv/

© ოლენა ხარლამოვა