Для груп, які готують окрему фінансову звітність материнської компанії, МСФЗ 18 «Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності» додає практичне питання, яке раніше часто «розчинялося» в звичних рядках доходів: у якій категорії звіту про прибутки та збитки показувати доходи і витрати від інвестицій у дочірні підприємства, якщо в окремій звітності ці інвестиції обліковуються за собівартістю за МСБО 27 «Окрема фінансова звітність». Саме цю ситуацію розглянув Комітет з тлумачень, аналізуючи кейс материнської компанії, діяльність якої фактично зводиться до володіння дочірніми підприємствами, управлінських рішень щодо їх придбання/продажу та розподілу доходів акціонерам.

Ключовий наслідок для укладача звітності: у такому профілі бізнесу доходи/витрати від дочірніх підприємств у окремій звітності материнської не «за замовчуванням» інвестиційні — вони можуть і повинні потрапляти до операційної категорії, якщо інвестування в неконсолідовані дочірні підприємства є визначеною основною господарською діяльністю.

Чому класифікація взагалі змінює зміст звітності

МСФЗ 18 вимагає класифікувати доходи та витрати у звіті про прибутки та збитки за категоріями. Операційна категорія є «залишковою»: туди потрапляє все, що не класифікується до інших категорій (інвестиційної, фінансової, податку на прибуток і припиненої діяльності). Водночас на рівні логіки стандарту саме основні господарські діяльності мають формувати операційну категорію (за винятком інвестицій, облікованих методом участі в капіталі).

Тому питання «операційна чи інвестиційна» для доходів від дочірніх у окремій звітності — це не косметика. Воно впливає на:

• порівнюваність показників операційного результату між компаніями;
• аналітичні висновки користувачів про модель бізнесу материнської;
• узгодженість презентації між окремою та консолідованою звітністю (де висновок може бути іншим).

Визначена основна господарська діяльність: не «заява», а факт

МСФЗ 18 прямо вказує: підприємство оцінює, чи має визначену основну господарську діяльність, зокрема інвестування в певні типи активів, включно з інвестиціями в неконсолідовані дочірні підприємства.

Критично важлива позиція для практики: визначення основної господарської діяльності — це питання факту, а не «презентаційного вибору». Стандарт вимагає застосувати професійне судження і спиратися на докази.
У загальних випадках такими доказами можуть бути, наприклад, …

ვებინარები ამ პოსტის თემასთან დაკავშირებით:

Новий МСФЗ 18 “Подання і розкриття інформації у фінансовій звітності”: путівник з переходу та імплементації >>> https://amsfo.com.ua/course/novyj-msfz-18/

© ოლენა ხარლამოვა