МСФЗ покликані забезпечувати прозорість, підзвітність та ефективність на світових фінансових ринках. Серед цих стандартів МСФЗ 9, який стосується фінансових інструментів, відіграє ключову роль. З моменту свого випуску в 2014 році та набрання чинності з 2018 року МСФЗ 9 піддавався ретельному аналізу та оцінці, зокрема, в рамках процесу постімплементаційного огляду (PIR).

04 липня 2024 року Рада з міжнародних стандартів бухгалтерського обліку (РМСБО) опублікувала результати свого Огляду після впровадження вимог щодо зменшення корисності в МСФЗ 9 “Фінансові інструменти – Зменшення корисності”. Цей комплексний огляд мав на меті оцінити, чи досягають вимоги щодо зменшення корисності в МСФЗ 9 очікуваного ефекту, як це було передбачено РМСБО.

Пропонуємо розглянути нещодавній PIR МСФЗ 9 з акцентом на вимогах щодо зменшення корисності, а також огляд висновків, відгуків зацікавлених сторін і подальші дії, запропоновані РМСБО.

Розуміння МСФЗ 9 та його цілей

МСФЗ 9 був розроблений з головною метою вдосконалення фінансової звітності, пов’язаної з фінансовими інструментами. Його вимоги щодо зменшення корисності, зокрема, спрямовані на забезпечення більш своєчасного визнання кредитних збитків, тим самим пропонуючи користувачам фінансової звітності більш доречну і зрозумілу інформацію про кредитний ризик суб’єкта господарювання та очікувані майбутні грошові потоки. Модель очікуваних кредитних збитків (ECL), запроваджена МСФЗ 9, стала значним відходом від моделі понесених збитків згідно з МСБО 39, вирішуючи проблему запізнілого визнання кредитних збитків і зменшуючи складність, пов’язану з кількома моделями знецінення.

Процес аналізу після впровадження

PIR є важливим етапом належної процедури РМСБО, що проводиться для оцінки того, чи досягають нові стандарти бухгалтерського обліку запланованого ефекту. Для МСФЗ 9 PIR складався з двох етапів: визначення питань, що підлягають вивченню, і збір відгуків, після чого узагальнюються висновки і визначається реакція РМСБО.

Етап перший: Визначення питань і збір відгуків

На першому етапі РМСБО переглянула відповідні рішення, академічні дослідження, аналіз зовнішніх порівняльних стандартів та іншу літературу. Вони визначили ключові питання, пов’язані з визнанням 12-місячних очікуваних кредитних збитків порівняно з очікуваними кредитними збитками за весь строк дії, оцінкою значного збільшення кредитного ризику на основі принципів та розробкою об’єктивних вимог до розкриття інформації, що відображають відмінності в практиках управління кредитним ризиком.

Важливим аспектом цього етапу було залучення зацікавлених сторін. РМСБО провела 30 інформаційних зустрічей з різними зацікавленими сторонами, зокрема з Консультативним комітетом з ринків капіталу, Глобальним форумом укладачів фінансової звітності та Консультативним форумом зі стандартів бухгалтерського обліку. Ці зустрічі надали безцінну інформацію про те, як застосовуються вимоги щодо зменшення корисності, та висвітлили сфери, в яких можуть знадобитися подальші настанови або роз’яснення.

Відгуки від учасників першого етапу

Відгуки зацікавлених сторін були переважно позитивними, вказуючи на те, що перспективна модель очікуваних кредитних збитків призводить до більш своєчасного визнання кредитних збитків порівняно з моделлю понесених збитків. Вимоги щодо зменшення корисності були визнані ефективними в періоди економічної невизначеності, такі як пандемія COVID-19, демонструючи надійність у відображенні змін в економічних умовах. Однак зацікавлені сторони також відзначили різноманітність у застосуванні та визначили конкретні проблеми, зокрема у сфері розкриття інформації про кредитні ризики та перетину вимог щодо зменшення корисності з іншими аспектами МСФЗ 9.

Етап другий: Підсумки та відповідь Ради з МСФЗ

На другому етапі Рада з МСФЗ зібрала додаткові докази за допомогою 79 листів з коментарями, додаткових зустрічей із зацікавленими сторонами та оновлених оглядів наукової літератури. Підхід РМСБО до оцінки доказів ґрунтувався на виявленні недоліків, оцінці переваг для користувачів у порівнянні з витратами на застосування та визначенні пріоритетності питань на основі їхньої значущості та поширеності.

Загальні висновки

РМСБО дійшла висновку, що вимоги щодо зменшення корисності в МСФЗ 9 загалом працюють за призначенням. Не було виявлено жодних фатальних недоліків щодо ясності або придатності основних цілей чи принципів. Вимоги можна застосовувати послідовно, хоча подальші роз’яснення та інструкції щодо застосування були визнані необхідними для забезпечення більшої послідовності. Вигоди для користувачів фінансової звітності не були значно меншими, ніж очікувалося, а витрати на застосування вимог не були значно більшими, ніж очікувалося.

Результати та майбутні дії

На основі PIR РМСБО визначила кілька сфер для подальших дій або розгляду:

1. Розкриття інформації про кредитний ризик – РМСБО вирішила додати до своєї дослідницької програми проект з розгляду цільових удосконалень вимог до розкриття інформації про кредитні ризики в МСФЗ 7. Це включає в себе роз’яснення вимог і потенційне зменшення навантаження на розкриття інформації для компаній, які не мають значного кредитного ризику.
2. Застосування вимог щодо знецінення з іншими вимогами МСФЗ 9 –  РМСБО  розгляне відповідні питання в рамках проекту з оцінки амортизованої вартості, включаючи питання, пов’язані з модифікацією, припиненням визнання, списанням та відшкодуванням фінансових активів.
3. Договори фінансової гарантії – РМСБО класифікувала питання, пов’язані з договорами фінансової гарантії, як низькопріоритетні і розгляне їх під час наступних консультацій.

Конкретні відгуки та відповіді РМСБО

• Визнання очікуваних кредитних збитків – Загальний підхід до визнання очікуваних кредитних збитків був добре сприйнятий, а зацікавлені сторони високо оцінили корисну інформацію про зміни кредитного ризику з плином часу. Однак деякі з них запропонували роз’яснення щодо конкретних фінансових інструментів і перетину з МСФЗ 3 “Об’єднання бізнесу”.
• Визначення значного збільшення кредитного ризику – Принциповий підхід був підтриманий, але зацікавлені сторони виявили непослідовність у його застосуванні. Пропозиції включали роз’яснення мети та надання більш чітких вказівок щодо колективних оцінок та звільнення від низького кредитного ризику.
• Вимірювання очікуваних кредитних збитків – Хоча вимоги до оцінки на основі принципів були загалом ефективними, зацікавлені сторони відзначили різноманітність у застосуванні прогнозної інформації, постмодельних коригувань та управлінських накладок. РМСБО наголосила на необхідності використання суб’єктами господарювання суджень та обґрунтованої, підтвердженої інформації, не роблячи при цьому вимоги надмірно директивними.

PIR вимог щодо зменшення корисності в МСФЗ 9 підвищив надійність і ефективність стандарту, покращивши фінансову звітність, пов’язану з кредитним ризиком. Хоча висновки РМСБО вказують на відсутність необхідності вносити фундаментальні зміни, відгуки висвітлили сфери, які потребують цілеспрямованих удосконалень і подальших рекомендацій. Ці дії спрямовані на підтримку послідовного застосування, зменшення непотрібної складності та підвищення корисності фінансової інформації для користувачів. У міру того, як РМСБО просувається вперед у реалізації цих ініціатив, постійна взаємодія із зацікавленими сторонами та зворотний зв’язок залишатимуться вирішальними у вдосконаленні та просуванні глобальних стандартів фінансової звітності.

Webinar pertinenti all'argomento della pubblicazione:

“Фінансові інструменти в МСФЗ: облік від визнання до вибуття на прикладах” >>> https://amsfo.com.ua/course/fin-instrumenty-v-msfz/

© Elena Kharlamova