Якщо в новорічну ніч ви не отримали перерахований платіж? Що відобразити в МСФЗ-звітності?

Блог Олени Харламової / Усі новини

Якщо в новорічну ніч ви не отримали перерахований платіж? Що відобразити в МСФЗ-звітності?

В період новорічних свят не виключено, що грошові кошти можуть бути перераховані в одному періоді, наприклад 31 грудня, а отримані в іншому – 4 січня. Як не помилитися бухгалтеру при складанні МСФЗ-звітності, якщо у компанії виникає подібна ситуація? Передусім, домовимося, що у платника банк списав з рахунку суму переказу, про що є відповідна позначка на платіжному документі та виписці банку за звітний період. Однак отримувач запевняє, що гроші не отримані, що теж підтверджує документально. У кого у звіті про фінансовий стан на 31 грудня звітного року мають бути ці грошові кошти? У платника чи отримувача?  Оскільки грошові кошти перераховано (списано з рахунку платника), визнавати їх у звіті про фінансовий стан платника взагалі проблематично і, ймовірно, прихильників цієї позиції не знайдеться. Інша справа – чи можливо тоді визнати ці грошові кошти у звіті про фінансовий стан отримувача, адже він їх не отримав?

В цій ситуації є дві протилежні думки і який же вихід правильний?

З однієї сторони, керуючись визначенням та критеріями визнання активів, передбачених Концептуальною основною фінансової звітності, відсутність контролю над грошовими коштами не дозволяє визнати їх активом і показати у складі грошових коштів у звіті про фінансовий стан.

З іншого боку, до Концептоснов ми звертаємося, якщо не маємо можливості застосувати метод аналогії, тобто розробити свою облікову політику для операцій і ситуацій, для яких не передбачено прямих вимог МСФЗ. І, оскільки, грошові кошти – це фінансовий інструмент, то чому б не полистати МСФЗ 9 «Фінансові інструменти» і не пошукати в ньому підказку. Нагадаємо, що згідно п. 3.1.2 МСФЗ 9 визнання та, залежно від ситуації, припинення визнання звичайного придбання або продажу фінансових активів здійснюється з використанням обліку за датою операції або обліку за датою розрахунку. Все б нічого, але… грошовий переказ (погашення дебіторської заборгованості) – це звичайне придбання або продаж фінансових активів? Скоріш за все, ні, бо не відбувається ніякого продажу. Тож і зазначену норму «з натяжкою» можна притягнути до цієї ситуації і застосувати для аналогії і розробки власної облікової політики не рекомендується.

Що ж робити? Комітет з тлумачень МСФЗ розглянув це питання і опублікував попереднє рішення порядку денного на своєму засіданні ще у вересні 2021 року. Суть рішення зводиться до того, що, отримання платежу – це, по суті, заміна одного фінансового інструмента (торгова дебіторська заборгованість) на інший (грошові кошти). Якщо для грошових коштів окремих вимог щодо дати визнання, крім тих, що містяться в Концептуальній основі, не передбачено, то для торгової дебіторської заборгованості вони абсолютно чіткі. Відтак, згідно п.3.2.3 МСФЗ 9 компанія припиняє визнання дебіторської заборгованості тоді й лише тоді, коли (а) спливає строк дії договірних прав на грошові потоки від такої заборгованості; або (б) вона передає її і таке передавання відповідає критеріям для припинення визнання. Отже, в ситуації з грошовим переказом потрібно проаналізувати договір (а ми знаємо про роль договорів в сучасних МСФЗ) і першочергово визначитися – коли в отримувача закінчуються його права на грошові потоки – тільки після отримання грошових коштів або раніше (як варіант на дату списання грошей з рахунку боржника або, можливо, на іншу, проміжну дату).

Ситуація ускладняється ще й тим, що ми в МСФЗ 9 не знайдемо чітких положень щодо припинення прав на грошові потоки від фінансового активу, але… на допомогу нам приходять вимоги щодо дати погашення (припинення визнання) фінансовогозобов’язання. Нагадаємо, що  згідно п.Б3.3.1  фінансове зобов’язання (або його частина) погашається, якщо боржник:

(а)       або виконав зобов’язання (чи його частину) шляхом здійснення платежу на користь кредитора, як правило, грошовими коштами, іншими фінансовими активами, товарами або послугами, або

(б)       був юридично звільнений від основної відповідальності за зобов’язання (чи його частину) або внаслідок судового процесу, або за рішенням кредитора (якщо боржник надав гарантію, то ця умова все ще може виконуватись).

Виходить, що платник припиняє визнання зобов’язання і грошових коштів на дату переказу (дату списання коштів), коли він виконав свої договірні зобов’язання. Для припинення визнання зобов’язання покупець має бути звільнений від відповідальності на випадок, якщо кошти не надійдуть на рахунок отримувача, тобто відповідальність перекладається на банк.

А що ж отримувач? А отримувач повинен припинити визнання торговельної дебіторської заборгованості на дату, коли закінчуються його договірні права на грошові потоки від торговельної дебіторської заборгованості від конкретного дебітора, визнати вже неторгову дебіторську заборгованість банку і тільки після зарахування на власний рахунок грошових коштів припинити визнання дебіторської заборгованості банку і визнати грошові кошти активом у звіті про фінансовий стан.

До речі остаточних висновків з цього питання Комітет з тлумачень МСФЗ ще не видав, очікуємо їх в березні 2022 року. Але зараз період підготовки річної звітності і, сподіваємося, якщо ви потрапили в аналогічну ситуацію, цей матеріал був для вас корисним і ви змогли знайти правильне рішення. 

А ще більше роз’яснень, як адекватно розкрити інформацію в МСФЗ-звітності на практичних кейсах можна дізнатися на авторському онлайн вебінарі від Олени Харламової

© Олена Харламова

Залиште Ваш коментар

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *

Select the fields to be shown. Others will be hidden. Drag and drop to rearrange the order.
  • Image
  • SKU
  • Rating
  • Price
  • Stock
  • Availability
  • Add to cart
  • Description
  • Content
  • Weight
  • Dimensions
  • Additional information
  • Attributes
  • Custom attributes
  • Custom fields
Compare
Список побажань 0
Відкрити сторінку Продовжити покупки