Рада МСБО розпочала проєкт оновлення підходів до обліку й розкриттів щодо нематеріальних активів. Персональний документ для обговорення на засіданні CMAC (листопад 2025) фіксує два вектори: краще задовольнити інформаційні потреби інвесторів і модернізувати МСБО 38 під нові типи нематеріальних об’єктів і способи їх використання (хмарні рішення, agile-розробка[1], дані, ШІ). Водночас документ підкреслює: це не позиція Ради МСБО, а матеріал для публічного обговорення; технічні рішення ухвалюють окремо та публічно (IASB Update).

Що саме потрібно інвесторам

Попередній зворотний зв’язок і дослідження показали: фінансова звітність — головне джерело інформації про нематеріальні активи, однак їй бракує деталізації і зв’язку із створенням вартості; інвестори масово коригують показники, щоб ліпше відобразити економіку бізнесу і подолати брак даних. У центрі уваги інвестора — не «назва» активу як така, а користь і внесок нематеріальних чинників у конкурентну спроможність і довгостроковий успіх компанії (бар’єри входу, цінова сила бренду, унікальна пропозиція). Звідси логічна вимога: звітність має допомагати побачити зв’язок між витратами, що пов’язані з інтелектуальною діяльністю, та очікуваними майбутніми вигодами — у межах цілей фінансової звітності, без перетворення її на прогнозну аналітику.

Де болить найбільше: розрив між «наративом» і формами

Огляд щорічних звітів у секторах з великою питомою вагою нематеріальних активів показав суттєву варіативність: більші компанії дають більше загального опису з меншим продукт-деталюванням, молодші — навпаки, зосереджуються на продукті/ринку. Більшість даних — якісні, з різним ступенем «forward-looking»; наводяться нефінансові KPI (патенти, NPS[2]) і «підкориговані» фінансові показники (наприклад, EBITDA, вільний грошовий потік). У фінансових формах інформації замало: центр ваги — на визнаних нематеріальних активах (здебільшого з M&A[3]), витрати на НДДКР[4] — одним рядком, маркетинг/реклама часто «розчинені» у загальновиробничих/адміністративних, дезагрегація за продуктами/проєктами — рідкість. Внаслідок цього важко поєднати деталізований «наратив» із сумами у формах і зрозуміти зв’язок витрат з очікуваними вигодами.

Очікуваний напрям: більше дезагрегації у фінансових формах

Висновок персоналу: спільною темою для різних секторів є нестача дезагрегованої інформації у фінансовій звітності. Корисно розщепити витрати, пов’язані з нематеріальними активами, у логіці, що дзеркалить структуру розкриттів у коментарях керівництва. Приклади:

• НДДКР — за продуктом/програмою, активністю (дослідження, патентний захист, розробка тощо), типом витрат;
• Маркетинг/реклама — розділити підтримку нових і наявних продуктів;
• Визнані НМА — також у «розрізі», співставному з управлінською аналітикою.
  На це накладаються нові вимоги МСФЗ 18 щодо поділу статей, що потенційно підштовхне ринок до більшого рівня деталізації; водночас треба балансувати із комерційною чутливістю даних.

Проєкт передбачає таргетований перегляд фундаментальних аспектів МСБО 38: визначення, контроль, одиниця обліку, відмежування витрат на розробку від удосконалення/підтримки. Для цього застосують тест-кейси щодо хмарних сервісів і agile-розробки (найчастіші проблеми), а також дослідять сферу ШІ та даних (масові зауваги про недостатність інформації щодо даних — 73% респондентів-інвесторів). Робота стартувала у 2024 році; на 2025–2026 заплановано ідентифікацію тест-кейсів, консультації та напрацювання рішень, після чого Рада МСБО оцінить, чи є підстава для адресних змін у МСБО 38 або потрібен ширший перегляд.

Що це означає для укладача МСФЗ-звітності

1. Зсув акценту з «наявності активу» на «створення вартості». Інвестор потребує бачити ланцюжок: витрати → драйвери → очікувана користь, а не лише бухгалтерський статус (визнано/не визнано). Звідси — вимоги до зв’язності між формами і примітками та узгодженості з управлінською аналітикою (сегменти, продукти, програми).
2. Дезагрегація — не самоціль, а інструмент перевірки ефективності витрат. Розщеплення НДДКР/маркетингу має дозволити користувачу відстежити «відбиток» витрат у результатах і грошових потоках; тут стане у пригоді МСФЗ 18 із його оновленими орієнтирами поділу статей.
3. Нове — про «хмару», agile, дані, ШІ. Під час оновлення політик доведеться чітко визначати одиницю обліку, контроль та критерії визнання. Типові «сірі зони» — чи є актив, коли значна частина функціональності «орендується» як послуга; як відмежувати розробку від підтримки; як поводитися з даними як ресурсом.
4. Порівнянність «куплених» і «внутрішньо створених». Запит на ліпшу співставність існує, та щодо масового розширення визнання підтримка обмежена; очікуваний фокус — радше розкриття і подання, ніж фундаментальна перебудова принципів МСБО 38.

Резюме

Запит інвесторів простий: бачити, як нематеріальні витрати перетворюються на цінність бізнесу. Поточні форми дають недостатньо дезагрегованої інформації та слабко зв’язують суми з драйверами, тоді як «наратив» часто живе окремим життям. Персональний документ для CMAC пропонує рух у двох площинах: більша дезагрегація у фінансових формах (у синхроні з МСФЗ 18) і модернізація МСБО 38 через тест-кейси (хмара, agile, дані, ШІ) з фокусом на визначення, контроль і визнання. Рішення Ради МСБО ще попереду, але вектор змін уже окреслений і дає достатньо підстав готуватися до більш зіставної та змістовної звітності про нематеріальні активи.

Այս գրառման թեմային առնչվող վեբինարներ:

“Нематеріальні активи: путівник з обліку та подання в МСФЗ-звітності”

© Օլենա Խարլամովա

[1] Agile-розробка — це гнучкий підхід до створення програмного забезпечення, який базується на коротких циклах (ітераціях), постійному вдосконаленні та активній співпраці з клієнтом.

[2] NPS (Net Promoter Score) — це нефінансовий KPI, який вимірює лояльність клієнтів до компанії, базуючись на їх готовності рекомендувати бренд іншим.

[3] M&A (Mergers and Acquisitions) — це злиття та поглинання компаній, тобто процеси об’єднання бізнесів або придбання одного бізнесу іншим.

[4] НДДКР — це абревіатура для “науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи”, тобто комплекс заходів, спрямованих на створення нових знань, технологій або виробів. Це український аналог англійського терміна R&D (Research and Development).