Відповідно до вимог п.32 МСБО 1 «Подання фінансової звітності» суб’єкт господарювання не повинен згортати активи та зобов’язання, якщо тільки цього не вимагає або не дозволяє МСФЗ.

МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання» дозволяє згортання фінансового активу та фінансового зобов’язання і подання в звіті про фінансовий стан чистої суми, якщо і тільки якщо суб’єкт господарювання:

(а) на теперішній час має юридично закріплене право на згортання визнаних сум; та

(б) має намір або погасити зобов’язання на нетто-основі, або продати актив й одночасно погасити зобов’язання.

Для відповіді на питання потрібно розуміти, за що контрагент сплатив аванс. Виходячи з найбільш ймовірного варіанта, приймаємо, що аванс сплачений за послуги (товари, роботи), а не за поставку фінансових активів. Адже, якщо аванс сплачений за поставку фінансових активів чи інструментів капіталу, то такий аванс вважається фінансовим інструментом і тоді для прийняття рішення про можливість і правомірність згортання потрібно керуватися вимогами МСБО 32 «Фінансові інструменти: подання».

Якщо отриманий від контрагента аванс дійсно сплачений послуги (товари, роботи), то він не є фінансовим зобов‘язанням. Так, він є зобов’язанням, але не фінансовим. Адже, фінансове зобов’язання – це будь-яке зобов’язання, що є:

(а) контрактним зобов’язанням:

(i) надавати грошові кошти або інший фінансовий актив іншому суб’єктові

господарювання; або

(ii) обмінювати фінансові активи або фінансові зобов’язаннями з іншим суб’єктом господарювання за умов, які є потенційно несприятливими для суб’єкта господарювання; або

(б) контрактом, розрахунки за яким здійснюватимуться або можуть здійснюватися власними інструментами капіталу суб’єкта господарювання. 

Оскільки погашення (закриття) авансу не передбачається передачею грошових коштів, інших фінансових активів чи інструментів капіталу, а лише послугами (товарами, роботами), такий аванс отриманий не є фінансовим зобов’язанням.

Відтак, згортання фінансових активів (у вигляді дебіторської заборгованості) і отриманого від цього контрагенту авансу, який не є фінансовим зобов‘язанням, не представляється можливим.

Якщо отриманий аванс не передбачається погашати товарами, роботами послугами, а він за домовленістю сторін має бути повернений грошовими коштами, тоді він стає фінансовим інструментом і в такому випадку згортання стає можливим. В такому випадку потрібно укладання додаткової угоди, яка встановить юридично закріплені домовленості про залік заборгованості, та видання внутрішнього розпорядчого документа про такий залік. 

Ще один важливий аспект. Якщо про ці договори домовлялися як про єдиний пакет з єдиною комерційною метою; або  сума компенсації, що має бути сплачена за одним договором, залежить від ціни чи виконання іншого договору; або товари або послуги, обіцяні в договорах (або деякі товари чи послуги, обіцяні в кожному з договорів) становлять одне зобов’язання щодо виконання, то такі договори відповідно до МСФЗ 15 «Виручка по контрактам з клієнтами» об’єднуються і розглядаються як єдиний договір. В такому випадку можливість заліку взаємних заборгованостей вимагає додаткового аналізу.

Այս գրառման թեմային առնչվող վեբինարներ:

Фінансові інструменти в МСФЗ: облік від визнання до вибуття на прикладах >>> https://amsfo.com.ua/course/fin-instrumenty-v-msfz/

© Օլենա Խարլամովա