Структурування бізнесів (створення, об’єднання, злиття, розділення тощо) зчаста непросто відобразити в обліку і МСФЗ-звітності. Тому такі ситуації вимагають професійного судження. А якщо таке судження винести дуже складно, компанії звертаються до Комітету з тлумачень, який в своїй роботі серед іншого використовує такий інструмент ринкової розвідки як AlphaSense. Один з таких випадків ми розглянемо в цьому дописі. 

Відтак, Комітет з інтерпретацій отримав запит щодо того, як материнському підприємству, яке складає окрему фінансову звітність із застосуванням МСБО 27 «Окрема фінансова звітність», відобразити злиття зі своїм дочірнім підприємством у своїй окремій фінансовій звітності. Звісно, материнське підприємство складає окрему фінансову МСФЗ-звітність із застосуванням МСБО 27 та визнає інвестицію в дочірнє підприємство відповідно до параграфа 10 МСБО 27. Нагадаємо п.10 МСБО 27 дозволяє в окремій фінансовій МСФЗ-звітності обліковувати інвестиції в дочірні, спільні та асоційовані підприємства або за собівартістю, або відповідно до МСФЗ 9, або за методом участі в капіталі, як описано в МСБО 28.

Водночас, дочірнє підприємство представляє собою бізнес в розумінні МСФЗ 3 “Об’єднання бізнесу”.

Материнське підприємство зливається з дочірнім підприємством, у результаті чого бізнес дочірнього підприємства стає частиною материнського підприємства (операція злиття).

У запиті йшлося про те, як материнський компанії слід відображати операцію злиття у своїй окремій фінансовій звітності. Зокрема, у запиті йшлося про те, чи є операція злиття в контексті фінансової звітності материнської компанії:

(a) є об’єднанням бізнесу, як визначено в МСФЗ 3 “Об’єднання бізнесу”, і, відповідно, чи повинна материнська компанія застосовувати вимоги МСФЗ 3, які встановлені до обліку об’єднання бізнесу; або

(б) злиття не слід обліковувати як об’єднання бізнесу. Застосовуючи цю точку зору, материнське підприємство – у своїй окремій фінансовій звітності – визнає активи та зобов’язання дочірнього підприємства за їхньою попередньою балансовою вартістю (метод балансової вартості).

Розглянемо детальніше можливі варіанти.

Варіант 1 – злиття слід обліковувати як об’єднання бізнесу із застосуванням МСФЗ 3. Прихильники цього погляду стверджують, що з точки зору окремої фінансової звітності материнського суб’єкта господарювання бізнес дочірнього суб’єкта господарювання вважається незалежним від материнського суб’єкта господарювання. Отже, існуючі відносини між материнським і дочірнім підприємствами слід ігнорувати, а материнське підприємство не контролює бізнес дочірнього підприємства, доки материнське підприємство та його дочірнє підприємство не будуть юридично об’єднані.

Варіант 2 – злиття не слід обліковувати як об’єднання бізнесу. Прихильники цієї точки зору стверджують, що материнське підприємство отримало контроль над дочірнім підприємством ще до злиття, і існуючі відносини між материнською та дочірньою компаніями зберігаються навіть у контексті окремої фінансової звітності. Таким чином, злиття не відповідає визначенню “об’єднання бізнесу” в МСФЗ 3. Застосовуючи цю точку зору, материнське підприємство – у своїй окремій фінансовій звітності – визнає активи та зобов’язання дочірнього підприємства за їхньою попередньо визнаною балансовою вартістю (метод балансової вартості).

Варіант 3 – вибір облікової політики між Варіантом 1 та Варіантом 2. Прихильники цього варіанта стверджують, що не існує жодного стандарту МСФЗ, який би конкретно стосувався ситуації, що розглядається, і, отже, управлінський персонал повинен застосовувати вимоги, викладені в параграфах 10-12 МСБО 8 для розробки власної облікової політики.

Комітет з тлумачень провів велику дослідницьку роботу і отримав 16 відповідей – сім від національних розробників стандартів, шість від аудиторських фірм, дві від організацій, що представляють групу регуляторів ринку цінних паперів, і одну від заявника. Відповіді представляють неофіційні думки і не обов’язково відображають офіційні погляди респондентів або їхніх організацій. Які ж думки були висловлені?

Передусім, така ситуація є поширеною в деяких країнах Латинської Америки, Африки, Європи та Азії. Тобто проблематика є ))) При цьому метод балансової вартості (варіант 2) є переважаючим методом обліку злиття в окремій фінансовій звітності материнського підприємства. Експерти стверджують, що материнське підприємство контролювало дочірнє підприємство до злиття, а отже, злиття не є об’єднанням бізнесу. До речі, дві аудиторські фірми зазначили, що може існувати диверсифікація, але вони не спостерігали, щоб жодний суб’єкт господарювання застосовував би варіант 1. Це була зовнішня думка експертів.

Зі свого боку Комітет з тлумачень за допомогою інструменту ринкової розвідки AlphaSense проаналізував великий масив річної фінансової звітності, щоб визначити облікову політику, застосовану щодо того, як материнському підприємству відобразити злиття зі своїм дочірнім підприємством у своїй окремій фінансовій звітності. Відтак, був проведений пошук у базі даних, що містить документи приблизно 37 000 компаній по всьому світу. Комітет з тлумачень перевірив річну фінансову звітність, опубліковану

англійською мовою, подану в період з 1 січня 2020 року до 21 квітня 2023 року. Результати моніторингу виявили суб’єкти господарювання, які здійснили транзакції злиття і всі вони використали метод балансової вартості до всіх цих транзакцій злиття. Внутрішня думка Комітету з тлумачень також зійшлася із зовнішньою щодо використання методу балансової вартості.

Висновки Комітету з тлумачень – отримані докази свідчать про незначну різноманітність в обліку операцій злиття, якщо така взагалі існує, а суб’єкти господарювання, як правило, застосовують метод балансової вартості в обліку операцій злиття. На основі своїх висновків Комітет дійшов висновку, що це питання не має широкомасштабного впливу і вирішив не додавати проект з розробки стандарту до плану роботи. В цілому, куди рухатися в таких ситуаціях вже зрозуміло.

Seimineáir ghréasáin a bhaineann le hábhar an phoist seo:

Путівник з трансформації фінзвітності в МСФЗ-формат: організація, методика, наскрізний приклад та автоматизація https://amsfo.com.ua/course/putivnyk-z-transformatsii-finzvitnosti/

Перехід на МСФЗ в 2023 році для материнських компаній https://amsfo.com.ua/course/perekhid-na-msfz-v-2023-rotsi-dlia-materynskykh-kompanij/

Пов’язані сторони в МСФЗ-звітності та МСА: ідентифікація, приклади розкриття та аудиторський погляд https://amsfo.com.ua/course/poviazani-storony-msfz-zvitnosti/

© Olena Kharlamova