Концепція «надмірних витрат та зусиль» закладена, передусім, в МСФЗ для МСП. На випадок надмірних витрат або зусиль МСФЗ для МСП передбачене звільнення від деяких вимог. Такі звільнення прямо прописані і не можуть використовуватися до інших вимог стандартів, у т. ч. МСФЗ для МСП.

З’ясовування того, чи одержання або визначення інформації, необхідної для виконання певної вимоги, може бути пов’язане з надмірними витратами або зусиллями, залежить від конкретних обставин підприємства та від судження керівництва стосовно витрат і вигод, пов’язаних із застосуванням відповідної вимоги. Для цього судження необхідно врахувати те, яким чином брак такої інформації міг би вплинути на економічні рішення потенційних користувачів фінансової звітності. Застосування вимоги вважається пов’язаним із надмірними витратами або зусиллями з боку МСП, якщо додаткові витрати (наприклад, гонорари оцінювачів) чи додаткові зусилля (наприклад, зусилля працівників) суттєво переважують вигоди, які потенційні користувачі фінансової звітності МСП отримали б від наявності в них такої інформації.

Оцінювання того, чи виконання вимоги може бути пов’язане з надмірними витратами або зусиллями при первісному визнанні у фінансовій звітності — наприклад, на дату операції, — має ґрунтуватись на інформації про витрати та вигоди, пов’язані з вимогою, на час первісного визнання. Якщо звільнення у зв’язку з надмірними витратами або зусиллями застосовується й після первісного визнання, наприклад, у разі подальшого оцінювання статті, то на таку наступну дату має бути виконане нове оцінювання надмірних витрат або зусиль на підставі інформації, наявної на зазначену дату.

Оцінювання надмірних витрат або зусиль з боку МСП зазвичай пов’язане з менш суворими вимогами, ніж оцінювання надмірних витрат або зусиль з боку підзвітного суспільству підприємства, оскільки МСП не підзвітні суспільству. Тобто не можна ототожнювати звільнення внаслідок наявності надмірних витрат і зусиль для малих стандартів і для повного набору МСФЗ.

У зв’язку з вищенаведеним висновком ми не розглядаємо випадки спрощень в МСФЗ для МСП, адже вони не є релевантними для повних МСФЗ. Але… Пропонуємо розглянути, чи є випадки, коли МСФЗ все ж таки дозволяють скористатися концепцією «надмірних витрат та зусиль».

Таблиця.  Повний перелік ситуацій, які дозволяють скористатися спрощеннями в межах концепції «надмірних витрат та зусиль» >>> https://amsfo.com.ua/wp-content/uploads/2023/08/Perelik-nadmirni-vytraty-ta-zusyllia.pdf

Відтак, ми виявили ключові сфери застосування концепції «надмірних витрат і зусиль» в МСФЗ – це окремі ситуації при першому застосуванні, сегментна звітність, оцінка резерву очікуваних кредитних збитків, ідентифікація операції як звичайної при оцінці справедливої вартості, вибір методу оцінки прогресу надання послуг та страхові контракти.

Перелік ситуацій, коли застосування концепції «надмірних витрат і зусиль» є доречним і можливим, чітко визначений МСФЗ і використання його на власний розсуд в непередбачених стандартами ситуаціях є неприпустимим.

Безумовно, в МСФЗ діє концепція “витрати-вигоди”, яка є важливим принципом, що впливає на процес встановлення стандартів та їх застосування. Концепція “витрати-вигоди” визнає, що вигоди від надання фінансової інформації повинні перевищувати витрати на підготовку та надання цієї інформації. А як концепція витрат і вигод проявляється в МСФЗ?

Передусім, Рада МСБО, розробляючи нові стандарти бухгалтерського обліку або вносячи зміни до існуючих, розглядає потенційні витрати і вигоди від кожного запропонованого стандарту. РМСБО прагне досягти балансу між наданням релевантної та достовірної фінансової інформації та мінімізацією непотрібних складнощів і надмірних витрат, які можуть бути покладені на укладачів і користувачів фінансової звітності. Тобто, застосування концепції «витрати-вигоди» вирішується на рівні розробника стандартів, а не на рівні компанії, яка може і прагнула б скористатися цією концепцією у власних інтересах, але не може самостійно приймати такі рішення.

Те, що в концептуальній основі йдеться про вартісне обмеження на корисну фінансову звітність, не означає, що право вирішувати, коли його застосовувати, делеговано укладачам фінансової звітності. Наведемо декілька цитат із Концептуальної основи:

2.42 Застосовуючи вартісне обмеження, Рада оцінює, чи виправдають вигоди подання у звітності певної інформації витрати, понесені з метою надання та використання такої інформації. Застосовуючи вартісне обмеження у розробці запропонованого стандарту фінансової звітності, Рада прагне отримати інформацію від надавачів фінансової інформації, користувачів, аудиторів, науковців та інших про очікувану природу та кількість вигід від такого стандарту та витрат на нього. У більшості ситуацій оцінки базуються на поєднанні кількісної та якісної інформації.

2.43 Через властиву суб’єктивність, оцінки різними людьми витрат на подання у звітності певної фінансової інформації та вигід від такого подання, різні. Тому Рада прагне врахувати витрати та вигоди у зв’язку з фінансовою звітністю загалом, а не просто у зв’язку з окремими об’єктами господарювання, що звітують. Це не означає, що оцінки витрат та вигід завжди виправдовують однакові вимоги до звітності для всіх суб’єктів господарювання. Відмінності можуть бути доречними через різні розміри суб’єктів господарювання, різні способи мобілізації капіталу (публічний чи приватний), різні потреби користувачів або інші чинники.

І РМСБО виконую свою роль у впровадженні концепції «витрати-вигоди» через встановлення вимог до суттєвості, прагматичних підходів до вимог стандартів, дозволів на професійні судження та припущення та вимог до розкриття інформації.

МСФЗ заохочує підприємства зосереджуватися на суттєвості, що означає подання інформації, яка є суттєвою та доречною для користувачів фінансової звітності. Концепція витрат і вигод неявно враховується при винесенні суджень про те, чи є стаття достатньо суттєвою, щоб вимагати розкриття або визнання у фінансовій звітності. Водночас суттєвість не пов’язана з концепцією «надмірних витрат та зусиль», хоча і ґрунтується на концепції «витрати-вигоди».

У деяких випадках МСФЗ можуть застосовувати прагматичний підхід, визнаючи, що досягнення абсолютної точності у фінансовій звітності може бути надто дорогим або недоцільним. У таких випадках МСФЗ можуть допускати обґрунтовану оцінку або наближення певних фінансових показників для досягнення балансу між витратами та вигодами. Це також є наслідком застосування концепції «витрати-вигоди».

МСФЗ часто покладається на застосування професійного судження укладачами, аудиторами та іншими зацікавленими сторонами. Це особливо актуально при вирішенні складних питань бухгалтерського обліку, коли витрати на отримання точної інформації можуть бути непропорційними додатковій вигоді, яку вона надає.

МСФЗ містить конкретні вимоги до розкриття інформації, але також підкреслює важливість надання інформації, яка є корисною для користувачів фінансової звітності. Концепція “витрати-вигоди” закладена у визначенні рівня деталізації та обсягу розкриття інформації, необхідного для задоволення потреб користувачів, не перевантажуючи їх надмірною інформацією.

Відтак, концепція «витрати-вигоди» – це прерогатива Ради МСФЗ, тому рекомендуємо застосовувати її дуже зважено і лише в тих ситуаціях, де це дозволено, а не тоді, коли укладачу звітності це «вигідно».

І концепція «надмірних витрат і зусиль», і концепція «витрат і вигод» є основоположними принципами у встановленні стандартів, вони не повинні ставити під загрозу загальну мету звітності – надання корисної та прозорої фінансової інформації. Досягнення правильного балансу між зусиллями і витратами та витратами та вигодами має вирішальне значення для підтримання довіри до фінансової звітності за МСФЗ та її якості.

Цей матеріал був підготовлений у відповідь на неодноразові спроби укладачів фінансової звітності маніпулювати концепціями «надмірних витрат і зусиль» і «витрат і вигод» у власних інтересах всупереч вимогам стандартів.

Webinaires pertinents en rapport avec le sujet de cet article :

МСФЗ-звітність: основи професійної практики >>> https://amsfo.com.ua/course/msfz-zvitnist-osnovy/

© Olena Kharlamova