Термін “ціна угоди” є фундаментальним поняттям як в МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”, так і в МСФЗ 15 “Виручка за договорами з клієнтами”, але його тлумачення та застосування відрізняються в цих двох стандартах через їхню різну мету та сферу застосування.

МСФЗ 9 “Фінансові інструменти” стосується визнання, оцінки та класифікації фінансових інструментів. Відповідно до п. 5.1.3 МСФЗ 9 “Фінансові інструменти” при первісному визнанні суб’єкт господарювання оцінює торговельну дебіторську заборгованість за ціною операції (згідно з визначенням, наведеним у МСФЗ 15), якщо торговельна дебіторська заборгованість не містить значущого компоненту фінансування згідно з МСФЗ 15 “Виручка за договорами з клієнтами” (або якщо суб’єкт господарювання застосовує практичний прийом згідно з пунктом 63 МСФЗ 15 “Виручка за договорами з клієнтами”). В той же час пункт Б5.1.1 справедливою вартістю фінансового інструмента при первісному визнанні вважає ціну операції, під якою розуміє справедливу вартість наданої або одержаної компенсації (див. також пункт Б5.1.2А та МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості»). Крім того, пункт Б5.1.2А МСФЗ 9 “Фінансові інструменти” найкращим доказом справедливої вартості фінансового інструмента при первісному визнанні вважає ціну операції (тобто справедливу вартість наданої або одержаної компенсації).Тобто МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”, визначаючи ціну операції, в одному пункті посилається на МСФЗ 15 «Виручка за договорами з клієнтами», в іншому МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості».

МСФЗ 15 “Виручка за договорами з клієнтами” зосереджується на обліку доходів за договорами з клієнтами та описує принципи визнання доходу, коли товари або послуги передаються клієнтам. У МСФЗ 15 “Виручка за договорами з клієнтами” ціна операції – це сума компенсації, яку суб’єкт господарювання очікує отримати право в обмін на передачу клієнтові обіцяних товарів або послуг за винятком сум, зібраних від імені третіх осіб (наприклад, деяких податків на продаж). Компенсація, обіцяна в договорі з клієнтом, може включати фіксовані суми, змінні суми або і ті й ті суми.  Для визначення ціни угоди компанія розглядає умови договору і свою звичайну ділову практику.

Ключова відмінність цих визначень полягає в тому, що ціна угоди, за визначенням у МСФЗ 15 “Виручка за договорами з клієнтами”, це оцінка, специфічна для конкретного підприємства, а справедлива вартість отриманої або виплаченої винагороди, як передбачено в МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”, – ринкова оцінка, а не оцінка, притаманна конкретній компанії, як зазначено в пункті 2 МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості».

Отже, хоча і в МСФЗ 9 “Фінансові інструменти”, і в МСФЗ 15 “Виручка за договорами з клієнтами” використовується термін “ціна операції”, контекст і застосування відрізняються. Де ж шукати правду?

РМСБО пропонує вирішити цю ситуацію шляхом видалення посилання на визначення ціни угоди в додатку А до МСФЗ (IFRS) 9, щоб не вводити користувачів в оману. Водночас пропонується змінити деякі формулювання, а саме

МСФЗ 9 // 5.1.3 “…за ціною угоди (як цей термін визначено в МСФЗ 15)…”

на

МСФЗ 9 // 5.1.3 “… у сумі, визначеній у результаті застосування МСФЗ 15…”

Нагадаємо, що, відповідно до пункту 105 МСФЗ 15 Виручка за договорами з клієнтами” компанії зобов’язані подавати окремо дебіторську заборгованість, яка являє собою  будь-які безумовні права на відшкодування. Проте дебіторська заборгованість під час первісного визнання може не збігатися з ціною угоди, визнаної як виручка. Ймовірність прийняття цих поправок значно висока, але ми все одно чекаємо остаточний варіант і обов’язково розкажемо про ці поправки на річному дайджестів січні 2024 року.

Julkaisun aiheeseen liittyvät webinaarit:

“Фінансові інструменти в МСФЗ: облік від визнання до вибуття на прикладах” >>> https://amsfo.com.ua/course/fin-instrumenty-v-msfz/

МСФЗ 15 “Виручка по контрактам з клієнтами” >>> https://amsfo.com.ua/course/webinar-vyruchka-po-kontraktam/

© Olena Kharlamova