Зміни, що відбуваються у світовій економіці, вимагають від підприємств не лише фінансової прозорості, але й обліку екологічних, соціальних та управлінських факторів. Україна, на шляху до повноправного членства в ЄС, активно адаптує своє законодавство до європейських стандартів. Стратегія запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку (далі – Стратегія), ухвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1015-р від 18 жовтня 2024 року, є важливим кроком на цьому шляху. Для бухгалтерів і аудиторів ця стратегія відкриває нові горизонти роботи з нефінансовою інформацією, проте водночас ставить перед ними нові виклики, які варто розглянути детальніше. Перед тим, як знайомитися з матеріалом далі, пропонуємо коротке Резюме Стратегії.

Резюме Стратегії запровадження підприємствами звітності із сталого розвитку України

Стратегія запровадження звітності із сталого розвитку підприємствами України схвалена Кабінетом Міністрів України у жовтні 2024 року і є відповіддю на необхідність гармонізації національного законодавства із вимогами Європейського Союзу, що є критично важливим у контексті кандидатського статусу України на членство в ЄС. Основною метою Стратегії є впровадження механізмів звітування відповідно до Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS) до 2030 року. Це сприятиме підвищенню прозорості бізнесу, покращенню інвестиційного клімату та збільшенню доступу українських компаній до міжнародних ринків капіталу.

Проблеми, що обумовили прийняття Стратегії

1. Україна зобов’язалася гармонізувати національне законодавство у сфері бухгалтерського обліку та аудиту відповідно до європейських вимог, що є необхідною умовою для європейської інтеграції.
2. Європейським законодавством у сфері звітності із сталого розвитку передбачено розкриття нефінансової інформації підприємствами, що є ключовим елементом для оцінки їх впливу на соціальні, екологічні та економічні аспекти.
3. В Україні відсутні відповідні нормативно-правові акти, які б регулювали звітність із сталого розвитку, що не дозволяє компаніям адекватно відповідати на виклики сталого розвитку і знижує їх конкурентоспроможність на міжнародних ринках.

Нормативно-правова база

Стратегія ґрунтується на ряді міжнародних та національних документів, включаючи Директиву (ЄС) 2022/2464, Директиву 2013/34/ЄС, Закон України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», Закон України «Про аудит фінансової звітності та аудиторську діяльність» та інші. Особлива увага приділяється впровадженню Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS).

Стратегічні цілі

1. Запровадження звітності із сталого розвитку відповідно до ESRS, що передбачає створення нормативно-правової бази, впровадження єдиного електронного формату звітності, забезпечення моніторингу діяльності підприємств у сфері сталого розвитку та підвищення рівня залучення українських компаній на міжнародні ринки капіталу.
2. Запровадження процедур аудиту звітності із сталого розвитку та створення ефективних механізмів контролю за якістю аудиторських послуг, включаючи підготовку аудиторів до виконання відповідних завдань.

Основні етапи реалізації

1. Перший етап (2024—2025 роки)
   1. Створення міжвідомчої робочої групи.
   1. Формування нормативно-правової бази для запровадження звітності та аудиту відповідно до ESRS.
   1. Впровадження єдиного електронного формату для подання звітності.
2. Другий етап (2026—2030 роки)
   1. Подальше впровадження ESRS, створення платформи для електронного подання звітності.
   1. Започаткування аудиту звітності із сталого розвитку відповідно до європейських стандартів.

Очікувані результати

1. Узгодження національного законодавства у сфері звітності із сталого розвитку з вимогами ЄС.
2. Складання та оприлюднення звітності із сталого розвитку відповідно до ESRS.
3. Підвищення прозорості діяльності українських підприємств та збільшення їх інвестиційної привабливості.
4. Забезпечення доступу до надійної інформації для оцінки соціальних та екологічних аспектів діяльності підприємств.

Моніторинг та оцінка

Мінфін України відповідальний за моніторинг і узагальнення результатів реалізації Стратегії, а щорічні звіти про хід реалізації будуть подаватися до Кабінету Міністрів України.

Стратегія є важливим кроком у напрямку сталого розвитку підприємств України, що сприятиме їхньому успіху на міжнародній арені та забезпечить гармонійний розвиток бізнесу відповідно до сучасних глобальних стандартів сталого розвитку.

З оригіналом документу можна ознайомитися тут https://zakon.rada.gov.ua/laws/show/1015-2024-%D1%80#Text

Що ми думаємо в контексті оприлюдненої Стратегії?

Обліково-фінансові аспекти запровадження звітності із сталого розвитку

Європейські стандарти звітності із сталого розвитку (ESRS), затверджені Європейською Комісією, відіграють ключову роль у новій системі звітності. Вони встановлюють чіткі вимоги до розкриття екологічної, соціальної та управлінської інформації, що значно розширює обсяг даних, які повинні бути враховані в процесі складання звітів. Для бухгалтерів це означає необхідність інтеграції нефінансових показників до загальної системи обліку, що вимагає перегляду існуючих облікових процедур і політик.

Одним із ключових аспектів є використання електронного формату для подання звітності відповідно до вимог ESRS. Це передбачає автоматизацію процесів збору та обробки інформації, впровадження нових облікових систем і технологій для підтримки нефінансової звітності. Такий підхід значно підвищує прозорість і доступність звітності, що є важливим фактором для інвесторів та інших зацікавлених сторін.

Запровадження звітності із сталого розвитку також ставить перед бухгалтерами питання вибору критеріїв оцінки впливу діяльності підприємства на сталий розвиток. Ці критерії мають базуватися на реальних екологічних і соціальних показниках, що вимагатиме глибшого залучення до аналізу нефінансових даних. Особливо важливою є оцінка довгострокових ризиків та можливостей, що виникають у результаті змін клімату та соціальних процесів.

Взаємодія стандартів ESRS з IFRS S1 та IFRS S2

Важливо зазначити, що стандарти сталого розвитку, розроблені Фондом МСФЗ, зокрема IFRS S1 і IFRS S2, мають безпосередній зв’язок із європейськими стандартами ESRS. IFRS S1 визначає загальні вимоги до розкриття інформації щодо сталого розвитку, тоді як IFRS S2 акцентує увагу на кліматичних ризиках. Ці стандарти взаємодіють з ESRS, забезпечуючи єдині підходи до звітування на міжнародному рівні.

Європейські стандарти звітності зі сталого розвитку (ESRS) та стандарти сталого розвитку МСФЗ, зокрема МСФЗ S1 (Загальні вимоги до розкриття фінансової інформації зі сталого розвитку) та МСФЗ S2 (Розкриття інформації, пов’язаної зі зміною клімату), були розроблені таким чином, щоб бути сумісними, забезпечуючи узгодженість у звітності, пов’язаній зі зміною клімату. Ось як вони взаємодіють.

1. Узгодження за рівнем суттєвості

Підхід до фінансової суттєвості в ESRS та МСФЗ S1/S2 збігається з підходом до фінансової суттєвості. Інформація вважається суттєвою, якщо її пропуск або викривлення може обґрунтовано вплинути на рішення користувачів фінансової звітності загального призначення. Суттєвість впливу є унікальною для ESRS, оскільки охоплює екологічні та соціальні впливи, що виходять за рамки фінансових міркувань, які безпосередньо не розглядаються в МСФЗ S1/S2.

2. Загальні розкриття інформації, пов’язані з кліматичними змінами

Обидва стандарти мають значний збіг у розкритті інформації, пов’язаної з кліматом. МСФЗ S2 значною мірою узгоджується ESRS E1, який зосереджується на питаннях навколишнього середовища, особливо клімату. Сюди входять загальні вимоги до розкриття інформації про викиди парникових газів, кліматичні ризики та можливості. Стандарти використовують спільні визначені терміни та структуру, що дозволяє компаніям застосовувати розкриття інформації в рамках одного стандарту і в значній мірі відповідати вимогам іншого.

3. Галузеві рекомендації

МСФЗ S2 спирається на галузеві показники для визначення ризиків і можливостей, пов’язаних з кліматом, що є менш розвиненою функцією в ESRS. Компанії, які складають звітність за ESRS, можуть звертатися до керівництва МСФЗ для отримання додаткової інформації до виходу галузевих стандартів ESRS.

4. Аналіз сценаріїв і стійкість

Обидві концептуальні основи вимагають від компаній оцінювати кліматичну стійкість за допомогою сценарного аналізу. У той час як МСФЗ S2 вимагає його використання, ESRS рекомендує, але не вимагає його застосування. Обидва стандарти вимагають від компаній розкривати інформацію про те, як цей аналіз впливає на прийняття рішень.

Таким чином, ці два набори стандартів є дуже сумісними, що дозволяє компаніям оптимізувати свої зусилля зі звітності, особливо для розкриття інформації, пов’язаної з кліматом. Мета полягає в тому, щоб компанії могли ефективно дотримуватися обох стандартів, надаючи надійні, зіставні дані про ризики та можливості у сфері сталого розвитку.

Для українських бухгалтерів і аудиторів це означає необхідність ознайомлення та роботи з обома стандартами. IFRS S1 та S2 допомагають гармонізувати звітність, що важливо для компаній, які працюють на міжнародних ринках або залучають іноземні інвестиції. Однак на практиці це ускладнює процес складання звітності, оскільки необхідно інтегрувати кілька джерел регулятивних вимог.

Вплив на бухгалтерів і аудиторів

Запровадження звітності із сталого розвитку в Україні, особливо з урахуванням вимог ESRS, суттєво вплине на роботу бухгалтерів і аудиторів. Оскільки облік екологічних і соціальних факторів виходить за межі традиційної фінансової звітності, бухгалтери повинні будуть навчитися нових підходів до оцінки активів, зобов’язань та ризиків.

Основними викликами для бухгалтерів є необхідність адаптації внутрішніх систем обліку, визначення та впровадження нових показників, що включають екологічні й соціальні дані, а також забезпечення відповідності з національними та європейськими стандартами. Крім того, бухгалтерам доведеться забезпечити прозорість і достовірність нефінансової інформації, що значно підвищить вимоги до їхньої кваліфікації.

З боку аудиторів виникає потреба у підвищенні рівня кваліфікації щодо проведення аудиту нефінансових показників. Згідно з новими вимогами, аудиторський звіт повинен включати думку щодо відповідності звітності підприємства вимогам ESRS та статті 8 Регламенту (ЄС) 2020/852. Це означає, що аудиторам необхідно оволодіти навичками оцінки ризиків, пов’язаних із впливом підприємства на навколишнє середовище, соціальну сферу та корпоративне управління.

Щоб успішно виконувати ці нові завдання, бухгалтери та аудитори мають постійно підвищувати свою професійну компетентність. Запровадження програм навчання, семінарів та сертифікацій стане важливим кроком у цьому напрямку.

Перспективи для українських підприємств

Завдяки впровадженню звітності із сталого розвитку українські підприємства отримають доступ до нових інструментів залучення інвестицій, підвищення своєї репутації на міжнародних ринках та поліпшення внутрішнього управління. Прозорість і відкритість даних про вплив на сталий розвиток сприятиме довірі з боку інвесторів, кредиторів та інших зацікавлених сторін.

Загалом, стратегія запровадження звітності із сталого розвитку спрямована на підвищення конкурентоспроможності українських підприємств, стимулюючи їх до сталого управління ресурсами та соціальними факторами. Однак реалізація цієї стратегії вимагає значних зусиль з боку як бізнесу, так і професійної спільноти бухгалтерів та аудиторів.

Висновок

Запровадження Європейських стандартів звітності із сталого розвитку (ESRS) в Україні відкриває нові можливості для розвитку бухгалтерської професії, водночас підвищуючи вимоги до компетенцій бухгалтерів та аудиторів. Нова система звітності потребує інтеграції нефінансових показників, що вимагає впровадження нових облікових процедур та навчання фахівців. Тісна взаємодія стандартів ESRS з IFRS S1 і S2 забезпечує гармонізацію звітності на міжнародному рівні, що сприятиме інтеграції українського бізнесу до глобальних ринків капіталу.

Релевантні вебінари за темою публікації:

Стандарти звітності із сталого розвитку: стратегічний вибір України >>> https://amsfo.com.ua/course/standarty-zvitnosti-iz-staloho-rozvytku/

© Olena Harlamova