Державні підприємства та організації часто отримують майно або інші активи від держави, що призводить до виникнення питання: як правильно обліковувати такі внески? Чи слід вважати їх державними грантами згідно з МСБО 20, чи вони є внесками власників, і як це відображати у фінансовій звітності?

Пропонуємо розглянути ключові аспекти обліку державних внесків, щоб зрозуміти, коли слід застосовувати МСБО 20, а коли операції з власниками слід обліковувати згідно з МСБО 1. Особливу увагу приділимо ситуаціям, коли держава надає майно підприємствам у вигляді додаткових внесків, але не як частину статутного капіталу.

МСБО 20: Коли застосовується?

МСБО 20 «Облік державних субсидій та розкриття інформації про державну допомогу» регулює облік державних грантів, які надаються підприємствам з певними умовами. Згідно зі стандартом, державний грант – це передача державою ресурсів підприємству за умови виконання ним певних умов, які зазвичай стосуються діяльності компанії.

Проте МСБО 20 прямо виключає з його сфери застосування операції, що стосуються державної участі у власності суб’єкта господарювання. Це означає, що якщо держава надає активи підприємству як власник, то така операція не регулюється МСБО 20 і повинна обліковуватися як операція з власниками.

Наприклад, якщо уряд надає підприємству будівлю або інше майно з метою підтримки його діяльності, але не встановлює при цьому конкретних операційних умов, які необхідно виконати для отримання цього майна, то така операція може бути визнана як внесок у капітал, а не як державний грант.

Ключова відмінність: умовність внеску

Основний критерій для визначення, чи слід застосовувати МСБО 20 чи інші стандарти, полягає в тому, чи наданий внесок має умовний характер. Якщо держава встановлює умови, які компанія повинна виконати, наприклад, досягнення певних операційних показників або дотримання певних нормативних вимог, то такий внесок розглядається як державний грант і підпадає під дію МСБО 20. У цьому випадку:

• Актив визнається у балансі як звичайний актив підприємства.
• Грант відображається або як зобов’язання (якщо виконання умов є невизначеним), або як дохід, якщо умови гранта виконані.

Натомість, якщо внесок здійснюється без будь-яких умов і є частиною інвестиції в підприємство (навіть якщо не є внеском до статутного капіталу), така операція розглядається як операція з власниками.

Операції з власниками: коли внесок не є умовним

МСБО 20 не застосовується до операцій, коли держава надає активи як частину своєї участі у власності підприємства. Це можуть бути внески, які не передбачають виконання підприємством певних умов для їх отримання. У такому випадку операція з власниками відображається відповідно до вимог МСБО 1 «Подання фінансової звітності».

Ці внески не визнаються як дохід у звіті про прибутки і збитки. Натомість вони обліковуються як внески у власний капітал і відображаються безпосередньо у складі власного капіталу підприємства. Це операції, що не впливають на фінансові результати (прибуток чи збиток) підприємства, а їх основний вплив полягає у збільшенні капіталу.

Визначення облікової політики: що має враховувати підприємство?

Для правильного відображення таких операцій підприємству важливо визначити характер внеску. Якщо внесок надано без умов і має на меті довгострокову підтримку підприємства без зобов’язань щодо виконання операційних цілей, його слід розглядати як операцію з власниками. У разі, якщо внесок є умовним, застосовуються правила МСБО 20.

Ось кілька ключових рекомендацій щодо організації облікової політики.

1. Оцінка умов внеску. Якщо внесок супроводжується умовами, це може свідчити про необхідність застосування МСБО 20. Якщо ж умови відсутні або внесок має капітальний характер, це операція з власниками.
2. Облік операцій з власниками. Внески, що не є умовними, визнаються як капітальні внески, а не як дохід. Вони повинні бути відображені у складі власного капіталу, без визнання доходу у фінансовій звітності.
3. Державні гранти. Якщо внесок є умовним, підприємство повинно оцінити ймовірність виконання умов і відобразити грант у фінансовій звітності відповідно до вимог МСБО 20.

Приклад 1. Державний грант з умовами

Уряд надає державному підприємству будівлю, але вимагає від нього використання цього майна для певної діяльності протягом п’яти років. У цьому випадку підприємство повинно визнати будівлю як актив, а грант — як зобов’язання до моменту виконання умов. Протягом цих п’яти років підприємство буде поступово визнавати грант як дохід відповідно до прогресу виконання умов.

Приклад 2. Операція з власниками

Держава надає підприємству майно для зміцнення його капіталу без жодних додаткових умов щодо використання. У такому випадку цей внесок розглядається як операція з власниками, і підприємство відображає його у складі власного капіталу. Така операція не впливає на фінансові результати підприємства (прибуток або збиток), а лише збільшує власний капітал.

Висновки

Правильне визначення обліку державних внесків залежить від їхнього характеру. Якщо внесок є умовним і передбачає виконання зобов’язань з боку підприємства, застосовується МСБО 20. Якщо ж внесок є безумовним і наданий державою в якості власника, то він обліковується як операція з власниками відповідно до МСБО 1. Оцінка характеру внеску — ключовий аспект у визначенні правильного підходу до обліку. Компанії повинні ретельно аналізувати умови надання державної допомоги та враховувати вимоги МСФЗ при розробці облікової політики, щоб забезпечити відповідність міжнародним стандартам і правильно відобразити такі операції у фінансовій звітності.

Релевантні вебінари за темою публікації:

Державні гранти і недержавна допомога: облік та оподаткування >>> https://amsfo.com.ua/course/derzh-hranty-i-nederzh-dopomoha/

© Olena Harlamova