У листопаді 2024 року Міжнародна рада зі стандартів сталого розвитку (ISSB) опублікувала навчальний посібник «Ризики та можливості, пов’язані зі сталим розвитком, і розкриття суттєвої інформації». Цей документ спрямований на підтримку впровадження стандартів IFRS S1 «Загальні вимоги до розкриття фінансової інформації, пов’язаної зі сталим розвитком» та IFRS S2 «Розкриття інформації, пов’язаної з кліматом». Посібник надає гіпотетичні ситуації та ілюструє, як організація може застосовувати певні вимоги цих стандартів на практиці.

Основна мета посібника — допомогти організаціям зрозуміти, як визначати та розкривати суттєву інформацію про ризики та можливості, пов’язані зі сталим розвитком, які можуть вплинути на їхні перспективи. Документ складається з трьох розділів, кожен з яких детально розглядає ключові аспекти цього процесу.

Значення суттєвої інформації у фінансовій звітності

Ознайомлення з навчальним посібником відкриває нові горизонти для організацій, які прагнуть відповідати сучасним вимогам сталого розвитку. Цей документ не лише пропонує практичне роз’яснення стандартів IFRS S1 та IFRS S2, але й акцентує увагу на принципах визначення суттєвості інформації, яка може вплинути на рішення основних користувачів фінансових звітів. Особливе значення надається концепції суттєвості, яка охоплює як фінансові, так і нефінансові аспекти діяльності організації.

Концепція суттєвості, як пояснюється у навчальному посібнику ISSB, є ключовою складовою розкриття інформації, пов’язаної зі сталим розвитком. Суттєвість визначається як характеристика інформації, пропуск або викривлення якої може вплинути на рішення основних користувачів фінансових звітів, таких як інвестори, кредитори та інші зацікавлені сторони. Важливим аспектом цієї концепції є те, що суттєвість охоплює як фінансові, так і нефінансові аспекти діяльності організації.

Фінансові аспекти суттєвості включають показники, які безпосередньо впливають на грошові потоки компанії, такі як доходи, витрати, активи та зобов’язання. Наприклад, ризики, пов’язані зі зміною курсу валют або зростанням процентних ставок, мають безпосередній фінансовий вплив і можуть впливати на рішення інвесторів щодо доцільності інвестування в компанію.

Нефінансові аспекти суттєвості часто пов’язані з екологічними, соціальними та управлінськими (ESG) факторами. Наприклад, репутаційні ризики, викликані недостатньою прозорістю екологічної політики компанії, можуть бути суттєвими навіть за відсутності прямого фінансового впливу. Подібні нефінансові фактори можуть впливати на довгострокові перспективи компанії, її здатність залучати інвестиції або зберігати довіру споживачів.

Посібник ISSB також звертає увагу на те, що суттєвість інформації є суб’єктивною і залежить від контексту діяльності організації. Наприклад, у компаній, що працюють у сфері видобутку природних ресурсів, суттєвими можуть бути ризики, пов’язані з регуляторними змінами або екологічними стандартами. У той же час, для компаній у сфері технологій суттєвість може визначатися ризиками кібербезпеки або змінами у споживчих вподобаннях.

Розуміння цієї концепції вимагає від організацій систематичного підходу до оцінки всіх можливих ризиків і можливостей. У посібнику наголошується на необхідності врахування як кількісних, так і якісних характеристик інформації. Наприклад, навіть якщо певна подія не має значного фінансового впливу в короткостроковій перспективі, її якісний аспект (наприклад, можливість значного регуляторного штрафу в майбутньому) може бути суттєвим для користувачів фінансової звітності.

Таким чином, концепція суттєвості є основою для прийняття зважених рішень щодо того, яку інформацію слід включати до звітності. Вона допомагає організаціям спрямувати зусилля на розкриття саме тих аспектів, які є найбільш важливими для їхніх зацікавлених сторін, забезпечуючи при цьому прозорість і достовірність фінансових звітів.

Ризики та можливості сталого розвитку: аналіз впливу

Сталий розвиток є невід’ємною частиною сучасного бізнесу, і розуміння ризиків та можливостей, які він створює, стає критично важливим. У посібнику ISSB детально описується, як ці фактори можуть впливати на організацію в короткостроковій, середньостроковій та довгостроковій перспективі. Наприклад, ризики, пов’язані зі змінами в регуляціях щодо викидів вуглецю, можуть мати безпосередній вплив на витрати компанії. У той же час, можливості, що виникають через зростаючий попит на екологічно чисті продукти, відкривають перспективи для інновацій і підвищення ефективності.

Ризики та можливості, пов’язані зі сталим розвитком, займають центральне місце у посібнику ISSB, адже вони визначають, як організація може пристосовуватися до сучасних викликів і використовувати потенційні переваги для зростання. У документі акцентується увага на тому, що сталий розвиток є не лише викликом, а й важливим стратегічним напрямом, який формує майбутнє бізнесу. Ці аспекти включають широкий спектр економічних, екологічних, соціальних і управлінських (ESG) факторів, які можуть впливати на перспективи компанії.

Вплив ризиків сталого розвитку

Ризики сталого розвитку поділяються на фізичні та трансформаційні. Фізичні ризики включають зміни клімату, які можуть призвести до природних катастроф, таких як повені, посухи чи урагани. Наприклад, компанії в аграрному секторі стикаються з ризиками зниження врожайності через екстремальні погодні умови, що впливає на їхні доходи та витрати.

Трансформаційні ризики стосуються змін у законодавстві, технологіях та споживчих вподобаннях. Наприклад, посилення регуляцій щодо викидів парникових газів може вимагати значних інвестицій у модернізацію виробничих потужностей або зміну бізнес-моделей. Ці ризики також можуть впливати на операційну діяльність, доступ до фінансування та вартість капіталу.

Посібник наводить приклади, як організації можуть ідентифікувати ці ризики у своїй діяльності. Зокрема, важливо враховувати не лише прямий вплив, але й опосередковані наслідки, наприклад, ризики у ланцюгах постачання, де залежність від вразливих регіонів може створювати значні виклики.

Можливості сталого розвитку

На противагу ризикам, можливості сталого розвитку пропонують організаціям інструменти для адаптації та зростання. Вони можуть виникати з інновацій, зміни ринкових вподобань або нових регуляторних стандартів, які стимулюють розробку більш ефективних рішень. Наприклад, компанії, що інвестують у розробку екологічно чистих продуктів, можуть отримати конкурентні переваги, зокрема завдяки підвищеному попиту на стійкі товари.

Можливості також можуть проявлятися у зниженні витрат за рахунок оптимізації ресурсів або впровадження енергоефективних технологій. У посібнику описано, як компанії можуть використовувати ці можливості для зменшення операційних витрат та підвищення прибутковості. Наприклад, впровадження технологій замкненого циклу виробництва дозволяє не лише скоротити витрати, але й підвищити екологічну репутацію компанії, що є важливим для сучасних споживачів.

Взаємозв’язок ризиків та можливостей

Особливістю ризиків і можливостей сталого розвитку є їхня взаємозалежність. У посібнику підкреслюється, що розуміння цього взаємозв’язку є ключовим для успішного управління. Наприклад, впровадження нових екологічних регуляцій може створювати початкові труднощі, але водночас стимулювати компанії до інновацій, які згодом підвищують їхню конкурентоспроможність.

Автори документу рекомендують організаціям оцінювати ризики та можливості у широкому контексті, враховуючи їхній вплив на грошові потоки, доступ до капіталу та довгострокову стратегію. Такі оцінки повинні базуватися на якісному аналізі, який включає врахування зовнішніх факторів, наприклад, змін у регуляторному середовищі або нових технологій, що впливають на галузь.

Практичні рекомендації

У посібнику також надаються практичні інструменти для ідентифікації та управління ризиками і можливостями. Організаціям пропонується використовувати такі методи, як сценарне планування, аналіз впливу змін клімату або оцінка стійкості ланцюгів постачання. Наприклад, компанії можуть моделювати різні сценарії розвитку подій, оцінюючи, як потенційні кліматичні зміни або нові регуляції можуть вплинути на їхню діяльність.

Завдяки такому підходу організації отримують змогу не лише адаптуватися до змін, але й проактивно використовувати можливості, які відкриває сталий розвиток. У кінцевому підсумку це сприяє підвищенню прозорості їхньої діяльності, зміцненню репутації та забезпеченню сталого зростання.

Організаціям пропонується використовувати системний підхід до аналізу ризиків і можливостей, який включає оцінку грошових потоків, доступу до фінансування та вартості капіталу. Зокрема, важливо враховувати взаємозв’язки між різними ризиками. Наприклад, посилення регуляторного контролю може одночасно створювати виклики та мотивувати компанію до впровадження більш ефективних технологій.

Розкриття суттєвої інформації: покроковий підхід

Розкриття суттєвої інформації є одним із найбільш відповідальних завдань організації у контексті звітності, пов’язаної зі сталим розвитком. Посібник ISSB пропонує чітко структурований процес, який дозволяє компаніям забезпечити релевантність і точність представлених даних, враховуючи інтереси ключових користувачів фінансових звітів. Цей процес охоплює чотири основні етапи, кожен із яких спрямований на досягнення максимальної прозорості та практичної значущості інформації.

Ідентифікація потенційно суттєвої інформації

На першому етапі організація має зібрати повний обсяг даних, які можуть мати суттєвий вплив на її перспективи. Цей етап включає аналіз усіх ризиків і можливостей, які пов’язані зі сталим розвитком. Особливу увагу слід приділити даним, які стосуються екологічних, соціальних та управлінських аспектів. Наприклад, компанія, що працює в секторі виробництва, повинна врахувати вплив змін у регуляціях щодо викидів вуглецю, а також можливі ризики у ланцюгах постачання, спричинені кліматичними змінами.

Ідентифікація потребує залучення як внутрішніх, так і зовнішніх джерел інформації. Організація може використовувати внутрішні звіти, опитування працівників, консультації з експертами, аналіз ринку та галузеві дослідження. У цьому контексті важливо враховувати не лише прямі дані, але й опосередковані фактори, наприклад, репутаційний вплив або потенційні зміни у споживчих вподобаннях.

Оцінка впливу зібраної інформації

Після збору даних організація повинна оцінити, які з них є суттєвими з точки зору їхнього впливу на основних користувачів звітності. У цьому етапі важливо враховувати як фінансовий, так і нефінансовий вплив. Наприклад, інформація про можливі штрафи за невиконання регуляторних вимог може бути суттєвою, навіть якщо ці штрафи мають невеликий грошовий еквівалент, оскільки вони впливають на репутацію компанії та довіру інвесторів.

Оцінка впливу потребує використання професійного судження, яке ґрунтується на аналізі кількісних і якісних даних. У посібнику ISSB наголошується, що компанія повинна не лише визначити, які аспекти є суттєвими, але й врахувати, як вони можуть взаємодіяти між собою, створюючи більш комплексний вплив на організацію.

Організація інформації у логічний формат

На цьому етапі суттєва інформація структурується в узгоджений і зрозумілий формат. Основна мета – забезпечити логічність розкриттів, щоб користувачі могли легко зрозуміти взаємозв’язки між різними аспектами інформації. Наприклад, фінансові показники мають бути узгоджені з нефінансовими даними, які пояснюють вплив екологічних або соціальних ризиків.

У посібнику ISSB підкреслюється, що організація повинна забезпечити зрозумілість представлених даних. Це включає використання чіткої мови, логічної структури розкриттів та забезпечення узгодженості з іншими елементами фінансової звітності. Наприклад, якщо компанія розкриває ризики, пов’язані зі змінами клімату, важливо пояснити, як ці ризики впливають на операційну діяльність, доходи або капітальні витрати.

Перегляд та фіналізація інформації перед розкриттям

Останній етап передбачає перевірку точності та повноти інформації. Організація повинна переконатися, що всі суттєві аспекти враховані, а представлені дані є актуальними та релевантними. На цьому етапі можливе залучення незалежних експертів або внутрішніх аудиторів для додаткової перевірки.

У посібнику наголошується на важливості забезпечення зв’язності між різними частинами звітності. Наприклад, якщо компанія розкриває фінансові показники, пов’язані з ризиками сталого розвитку, ці дані мають бути узгоджені з нефінансовими розкриттями, які пояснюють джерела цих ризиків.

Практичні приклади

Посібник ISSB пропонує низку практичних прикладів, які демонструють, як застосовувати цей покроковий підхід. Наприклад, у ньому розглядаються сценарії, пов’язані зі змінами клімату, які можуть вплинути на доступність природних ресурсів або підвищення витрат на виробництво. Такі приклади показують, як компанії можуть оцінювати вплив цих змін і адаптувати свої звіти, щоб забезпечити їхню відповідність вимогам стандартів ISSB.

Розкриття суттєвої інформації є складним, але важливим процесом, який вимагає ретельного планування і чіткого дотримання стандартів. Покроковий підхід, описаний у посібнику ISSB, допомагає організаціям забезпечити прозорість та відповідність сучасним вимогам. Завдяки цьому компанії можуть не лише підвищити довіру інвесторів, але й зміцнити свою репутацію у сфері сталого розвитку.

Прозорість і практична значущість звітності

Ефективна звітність не обмежується лише відповідністю формальним стандартам. Вона має бути доступною, чіткою та корисною для користувачів. У цьому контексті посібник ISSB підкреслює важливість забезпечення прозорості інформації, що надається. Організаціям рекомендовано уникати надмірного ускладнення даних, надаючи додаткові пояснення, які допомагають краще зрозуміти зміст розкриттів.

Посібник ISSB є універсальним інструментом для організацій, що прагнуть інтегрувати принципи сталого розвитку у свою діяльність. Він не лише роз’яснює складні аспекти стандартів IFRS S1 і IFRS S2, а й допомагає компаніям побудувати прозорі та зрозумілі звіти, які відповідають сучасним очікуванням інвесторів та суспільства.

Релевантні вебінари за темою публікації:

ESG- звітність: орієнтири для аудиторів

Стандарти звітності із сталого розвитку: стратегічний вибір України

© Olena Harlamova