Нематеріальні активи «нової економіки»: чому Рада МСБО знову відкриває МСБО 38 і що це означає для укладачів звітності

El blog de Olena Kharlamova / Todas las noticias

Нематеріальні активи «нової економіки»: чому Рада МСБО знову відкриває МСБО 38 і що це означає для укладачів звітності

У фінансовій звітності за МСФЗ дедалі частіше виникає парадокс: компанія фактично «живе» за рахунок програмного забезпечення, даних і цифрових сервісів, але у звіті про фінансовий стан значна частина цих інвестицій або не визнається активом, або швидко перетворюється на витрати. Саме цю напругу між економікою бізнесу та обліковою моделлю МСБО 38 «Нематеріальні активи» Рада МСБО винесла в центр проєкту «Intangible Assets», почавши з точкових тест-кейсів замість абстрактних дискусій. У матеріалах для засідання Global Preparers Forum (листопад 2025 року) прямо описано підхід: стартувати з найконфліктніших практик, дослідити першопричини, сформувати потенційні принципи й лише потім оцінювати наслідки для ширшої популяції нематеріальних активів.

Чому саме зараз: що Рада МСБО хоче «підкрутити» в МСБО 38

У травні 2025 року Рада МСБО визначила загальні цілі проєкту: підвищити корисність інформації про нематеріальні статті та оновити МСБО 38 так, щоб він краще працював для нових типів нематеріальних об’єктів і нових способів їх використання. Для старту обрано дві початкові «струмені» роботи: потенційні зміни до окремих аспектів визначення/визнання (через тест-кейси) та деталізацію інформаційних потреб користувачів.

Важлива ремарка, яку варто дослівно «тримати в голові» при читанні будь-яких проміжних документів: це матеріал персоналу для публічного обговорення і він не відображає позицію Ради МСБО та не встановлює «правильних» застосувань стандартів.

Тест-кейс 1: хмарні сервіси і проблема «витрати замість активу»

Де саме болить у практиці

Матеріал описує хмарні домовленості як доступ до обчислювальних ресурсів «на вимогу» через інтернет з оплатою за підпискою або за фактичне використання, коли постачальник управляє, підтримує і часто оновлює програму/інфраструктуру. В центрі проблем — моделі «програмне забезпечення як послуга», адже саме вони найчастіше породжують питання застосування МСБО 38.

Ключова практична напруга сформульована прямо: перехід від «on-premises» до хмарних сервісів у багатьох групах приводить до суттєвих витрат у звіті про прибутки та збитки, що змінює показники на кшталт EBITDA та інші метрики прибутковості, які комунікуються користувачам.

Яка логіка діє сьогодні за МСБО 38

У матеріалах підкреслено, що за типовою моделлю доступу до програмного забезпечення, яке працює на інфраструктурі постачальника, домовленість зазвичай є договором на послуги, а попередня оплата — активом як право на майбутні послуги. Водночас витрати на налаштування/кастомізацію часто не формують нематеріальний актив, якщо клієнт не контролює окремий ресурс (наприклад, додатковий код), який є ідентифікованим та відповідає критеріям визнання.

Практичний числовий приклад

Уявімо підприємство, яке переводить бухгалтерію, документообіг і кадрові процеси на хмарну платформу.

Компанія укладає договір на 3 роки з оплатою 12 000 000 грн на рік (усього 36 000 000 грн). Додатково сплачує 9 000 000 грн за налаштування під свої процеси (роботи виконуються протягом 6 місяців).

Розглянемо два сценарії….

Доступ для Учасників МСФЗ-Клубу

Повний матеріал доступний для зареєстрованих Учасників МСФЗ-Клубу. Якщо хочете приєднатися — будемо раді. Це кілька простих кроків і одразу готовий доступ до статей, корисних матеріалів, записів та методичних розробок.

Приєднатися зараз

Вже учасник? Увійдіть тут

Релевантні вебінари за темою публікації:

“Нематеріальні активи: путівник з обліку та подання в МСФЗ-звітності”

© Olena Kharlamova

Comentarios