Відповідно до МСФЗ 13 «Оцінка справедливої вартості» існують три широко застосовувані методи оцінки вартості: ринковий підхід, витратний підхід та дохідний підхід.

Ринковий підхід використовує ціни та іншу доречну інформацію, що генерується операціями ринку з ідентичними або зіставними (тобто подібними) активами, зобов’язаннями або групою активів та зобов’язань, такою як бізнес. Наприклад, методи оцінки вартості, що відповідають ринковому підходу, часто використовують ринкові показники, виведені на підставі сукупності зіставних показників. Показники можуть належати до діапазонів, які складаються з різних показників для кожного зіставного показника. Вибір відповідного показника у діапазоні потребує судження, врахування кількісних та якісних чинників, характерних для оцінки. Методи оцінки вартості, що відповідають ринковому підходу, включають матричне ціноутворення. Матричне ціноутворення – це математичний метод, який використовується в основному для оцінки деяких типів фінансових інструментів, таких як боргові цінні папери, не спираючись виключно на ціни котирування на конкретні цінні папери, а радше спираючись на взаємозв’язок цінних паперів з іншими контрольними цінними паперами, що котируються.

Витратний підхід відображає суму, яка потрібна була б зараз, щоб замінити експлуатаційну потужність активу (яку часто називають поточною вартістю заміщення). З погляду продавця – учасника ринку, основою ціни, яка була б отримана за актив, є вартість для покупця – учасника ринку придбання або спорудження активу -замінника зіставної корисності, скоригована з урахуванням старіння. Це тому, що покупець – учасник ринку не платитиме за актив більше, ніж сума, за яку він може замінити експлуатаційну потужність такого активу. Старіння охоплює погіршення фізичного стану, функціональне (технологічне) старіння та економічне (зовнішнє) старіння і є ширшим, ніж амортизація для цілей фінансової звітності (віднесення історичної собівартості) чи для цілей оподаткування (з використанням визначених строків експлуатації). В багатьох випадках метод поточної вартості заміщення використовується для оцінки справедливої вартості матеріальних активів, що використовуються у поєднанні з іншими активами чи з іншими активами та зобов’язаннями.

Дохідний підхід перетворює майбутні суми (наприклад, грошові потоки або доходи та витрати) в одну поточну (тобто дисконтовану) величину. Якщо використовується дохідний підхід, то оцінка справедливої вартості відображає нинішні ринкові очікування стосовно таких майбутніх величин. Це, наприклад, такі методи оцінки вартості:

а) методи на основі теперішньої вартості;

б) моделі ціноутворення опціону, такі як Формула Блека-Шоулза Мертона або біноміальна модель (тобто решіткова модель), які включають методи теперішньої вартості та відображають як часову вартість, так і внутрішню вартість опціону; та

в) метод надлишкових доходів протягом декількох періодів, який використовується для оцінки справедливої вартості деяких нематеріальних активів.

Для оцінки справедливої вартості суб’єкт господарювання застосовує методи оцінки вартості, що відповідають одному або кільком зазначеним підходам.

Важливо зазначити, що вибір методу оцінки залежить від характеру оцінюваного активу або зобов’язання та наявності ринкових даних. Крім того, послідовне застосування обраного методу оцінки та відповідне розкриття інформації мають вирішальне значення для дотримання вимог МСФЗ 13.

Ключове про справедливу вартість і її розкриття  – в нашому вебінарі “Справедлива вартість в МСФЗ-звітності: ключові вимоги та приклади розкриття”

© Olena Kharlamova