Перед укладачем, який готує природоорієнтовані розкриття, рано чи пізно постане практичне питання: підприємство провело певну сценарну вправу щодо своїх залежностей від природи – що з цим робити у звітності? Описати докладно? Згадати побіжно? Чи можна не розкривати взагалі? Відповідь залежить від того, для чого саме застосовувався сценарний аналіз, і саме це розрізнення варто опанувати заздалегідь.

Логіка майбутньої відповіді проступає з робочих матеріалів персоналу РМССР до травневого засідання 2026 року. Тут потрібне точне застереження щодо їхнього статусу. Матеріали персоналу не є позицією РМССР і не встановлюють прийнятне чи неприйнятне застосування стандартів. Рекомендації персоналу можуть стати позицією Ради лише після публічного розгляду та відповідної належної процедури. Окремо в матеріалах наведено попередні рішення РМССР, уже ухвалені на попередніх засіданнях. У квітні 2026 року РМССР попередньо вирішила запропонувати природоорієнтовані вимоги й настанови у формі практичного документа Фонду МСФЗ та окремо запитати зацікавлені сторони про прийнятність такої форми. Тож сьогодні йдеться про підготовку методологічного підходу до майбутніх вимог.

Застереження щодо термінології. Станом на підготовку цієї статті ми не маємо офіційного українського перекладу МСФЗ S1 та МСФЗ S2, оприлюдненого Міністерством фінансів України. Тому стандарти називаються МСФЗ S1 «Загальні вимоги до розкриття фінансової інформації, пов’язаної зі сталим розвитком» та МСФЗ S2 «Розкриття інформації, пов’язаної з кліматом» (назви робочі); посилання на параграфи наведені за текстом самих стандартів.

Три функції аналізу – три різні режими розкриття

Сценарний аналіз обслуговує три цілі, і кожна має свій режим.

• Перша – ідентифікація ризиків і можливостей.
• Друга – оцінка характеру, ймовірності та величини впливу ризиків.
• Третя – оцінка стійкості бізнес-моделі та стратегії.

Для ідентифікації ризиків у самому МСФЗ S1 уже передбачено вимогу розкривати, чи і як підприємство використовує сценарний аналіз для ідентифікації ризиків; вона ідентична відповідній кліматичній вимозі МСФЗ S2. Персонал рекомендує нічого не додавати.

Для ідентифікації можливостей МСФЗ S1 такої прямої вимоги не містить, тоді як МСФЗ S2 у кліматичній частині містить. Персонал рекомендує усунути цю асиметрію та запровадити окрему вимогу. Підстава: коли підприємство застосовує сценарний аналіз, він зазвичай охоплює і ризики, і можливості.

Для оцінки впливу природоорієнтованих ризиків персонал рекомендує запровадити вимогу розкривати, чи і як підприємство використовує сценарний аналіз для оцінки характеру, ймовірності та величини впливу саме природоорієнтованих ризиків, із зазначенням вхідних даних, ключових припущень та частини підприємства, до якої застосовано аналіз.

Для оцінки стійкості персонал рекомендує не повторювати жорстку модель МСФЗ S2: сценарного аналізу не вимагати, спеціальних розкриттів не вводити, а питання винести на обговорення окремим запитанням.

Чому в сусідніх ситуаціях рішення протилежні

Розрив між підходом до оцінки впливу та до оцінки стійкості – найповчальніший фрагмент. Персонал зважував три фактори: фактичну поширеність практики, переконливість доказів інтересу інвесторів і здійсненність. Для оцінки впливу всі три складаються на користь вимоги. Для оцінки стійкості – навпаки: відповідна рекомендація Робочої групи з розкриттів, пов’язаних із природою (TNFD, Strategy C), належить до менш поширених у застосуванні рекомендацій; такий аналіз проводить лише невелика кількість найбільш розвинених компаній; докази інтересу інвесторів персонал оцінив як обмежені; сама вправа складніша.

Урок виходить за межі теми природи: наявність інструмента та тиск ринкових рамок самі собою недостатні, щоб виправдати вимогу до розкриття. Вимога обґрунтована лише там, де сходяться практика, потреба користувача та здійсненність.

Оцінка стійкості та сценарний аналіз – це різні речі

В основах для висновків до МСФЗ S2 РМССР провела розмежування, яке часто змішують. Оцінка стійкості – судження керівництва щодо діапазону правдоподібних, але невизначених результатів. Сценарний аналіз – аналітична вправа, що інформує це судження. Підприємство зобов’язане розкрити свою інтерпретацію результатів; самі сирі результати розкривати не зобов’язане.

Важливий нюанс щодо природи. Відсутність майбутньої спеціальної вимоги не скасовує загальних розкриттів: якщо підприємство фактично використовує сценарний аналіз для оцінки стійкості, інформація про те, як проводилася оцінка та який часовий горизонт застосовано, може вимагатися вже за загальною логікою МСФЗ S1. Висновок «спеціальної вимоги немає – можна нічого не пояснювати» хибний.

Кейс: водний ризик агропереробної групи

Українська агропереробна група має два виробничі майданчики в одному річковому басейні з річною виручкою 420 млн грн. Група провела сценарний аналіз щодо доступності води. Аналіз охопив лише цей басейн і ці майданчики.

Ми будемо слідкувати та інформувати про подальші кроки в цьому напрямку на сторінках нашого веб-журналу «ВСЕ про МСФЗ» https://amsfo.com.ua/news/

© Olena Kharlamova